Ухвала суду № 42662894, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Київ К/800/53891/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Лосєва А.М., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року

по справі №876/6486/14

за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді (надалі - ВВД ФССНВ в м.Черврнаграді)

до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області (надалі - ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У березні 2014р. позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у м.Червонограді ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000532200 від 16.03.2014р.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2014р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014р. рішення суду першої інстанції скасовано та постановлено нове, яким позов задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014р. та постановити нове - про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, ДПІ проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з екологічного податку Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Червонограді за 4 квартал 2013р., за результатами якої складено акт від 19.02.2014р. №13/2200/25258320, в якому встановлено несвоєчасно подану податкову звітність з екологічного податку, чим порушено позивачем вимоги п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 та п.120.1 ст.120 ПК України.

На підставі зазначеного акта відповідачем 06.03.2014р. було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000532200 про застосування до позивача штрафних санкцій в розмірі 170,00грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, колегія апеляційного суду цілком вірно та обґрунтовано виходила з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем 31.12.2013р. отримано електронний цифровий підпис. 16.01.2014р. відправлено договір «Про визнання електронних документів», який не був прийнятий на центральному рівні ДПС України у зв'язку з не заповненням обов'язкових реквізитів (не заповнене поле «Адреса ДПС»), про що свідчить наявна в матеріалах справи квитанція 1 від 16.01.2014р.

17.01.2014р. позивачем надіслано декларацію з екологічного податку за 4 квартал 2013р., яка була доставлена до Міністерства доходів і зборів України, однак не була прийнята у зв'язку з відсутністю зареєстрованого договору «Про визнання електронних документів», на підтвердження чого відповідачем 17.01.2014р. о 15.00 год. надіслано позивачу квитанцію №1. Позивачем 20.01.2014р. повторно було надіслано вказану вище податкову декларацію з екологічного податку, однак і цього разу така податкова звітність відповідачем не була прийнята з тих же підстав.

22.01.2014р. товариством сплачено екологічний податок згідно розрахунку до декларації за 4 квартал 2013р., чим підтверджено виконання зобов'язання відділення щодо вимог Податкового кодексу України.

14.02.2014р. надісланий позивачем договір про визнання електронних документів був збережений на центральному рівні ДПС України та прийнятий з присвоєнням йому реєстраційного номеру документу 9006706829, підтвердженням чого є долучені до матеріалів справи квитанції №1 та №2 від 14.02.2014р.

Так, у відповідності до п.49.1 п.49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством (п.49.3 ст.49 ПК України).

Як визначено у п.49.41 ПК України, акредитований центр сертифікації ключів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, безоплатно надає особам, які мають намір подавати податкову декларацію в електронній формі, послуги у сфері електронного цифрового підпису

Згідно п.49.5 ст. 49 ПК України у разі надсилання податкової декларації поштою, платник податку зобов'язаний здійснити таке відправлення на адресу відповідного контролюючого органу не пізніше ніж за десять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, визначеного цією статтею, а при поданні податкової звітності в електронній формі, - не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

За змістом п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

З наведеного вбачається, що граничним строком подання податкової декларації позивача з екологічного податку за 4 квартал 2013р. є 10.02.2014р.

Відповідно до п.49.11 ст.49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови.

Подання платником податків податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до контролюючого органу повинно здійснюватись відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженого наказом ДПА України від 10.04.2008 року №233.

Для відправки підготовлених звітів засобами електронного зв'язку необхідно укласти договір «Про визнання електронних документів» з податковою інспекцією в електронному вигляді та відправити до контролюючого органу.

Договір підписується особистими ключами посадових осіб та відправляється до ДПС, однак, для уточнення реквізитів необхідних для заповнення відповідних полів договору необхідно звернутись в податкову інспекцію за місцем реєстрації. Після отримання квитанції про успішне прийняття договору контролюючим органом можна відправляти електронні звіти.

Судом апеляційної інстанції звернуто увагу на те, що наказом ДПА України від 14.06.2012р. №516 затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, відповідно до п.4.9.3 яких дані податкової звітності вносяться до електронної бази районного рівня у відповідні форми податкової звітності відповідно до Тимчасового реєстру форм звітних документів платників податків юридичних та фізичних осіб - підприємців та періоди, які відповідають полям: тип періоду, місяць та рік звітного періоду еталонного довідника «Терміни подання податкових документів». Пункт 4.9.4. реєстраційний номер формується при автоматичній нумерації звітів у системі приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності, кожен документ або додаток до нього має власний номер. Зареєстровані документи податкової звітності не підлягають поверненню платнику податків. Не зареєстровані документи податкової звітності, які неможливо зареєструвати, передаються до галузевих підрозділів для зберігання в звітній частині облікової справи по службових записках. Якщо після подачі декларації (незалежно від способу подачі) за звітний період платник податків подає нову декларацію із виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, передбачені п. 50.1 ст. 50 Кодексу, не застосовуються. Така декларація заноситься до БДАЗ з ознакою «звітна нова» (якщо це передбачено формою) та «звітна» (якщо інше не передбачено формою), а надана раніше звітність отримує статус «До відома».

У п.4.15 передбачено, що у разі отримання відмови органу державної податкової служби у прийнятті податкової декларації платник податків має право (п.49.12 ст.49 Кодексу) подати податкову декларацію та сплатити штраф у разі порушення строку її подання;оскаржити рішення органу державної податкової служби у порядку, передбаченому статтею 56 цього Кодексу. У разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Як свідчать матеріали справи, декларація з екологічного податку позивача за 4 квартал 2013р. в електронній формі була належним чином оформлена, доставлена та прийнята ДПІ у м.Червонограді лише 17.02.2014р., разом з тим суд апеляційної інстанції обґрунтованого зазначено, що відділення виконавчої дирекції фонду в м.Червонограді вживало всіх можливих заходів щодо своєчасності подачі звітності з екологічного податку та податок сплачено в повному обсязі, проте відповідна декларація через технічні причини не взята відповідачем до виконання і розгляду.

Крім того, судами було встановлено, що суб'єкт владних повноважень має інформацію про те, що позивач у продовж місяця намагався тричі надіслати декларацію. Сплатив податок у визначений законом строк.

Відповідно до п.2, п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Таким чином, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ А.М. Лосєв

____ О.В. Муравйов