Ухвала суду № 42639008, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16885/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва до державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка» про стягнення заборгованості на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року у розмірі 89044,26 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року адміністративний позов в частині вимог про стягнення заборгованості по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 за період з 01 січня 2012 року по 30 квітня 2014 року у розмірі 75172,45 грн. залишено без розгляду в зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи позовні вимоги в частині без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено, встановлений ст. 99 КАС України, строк звернення до суду, а також відсутні підстав вважати причини пропуску строку поважними.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.

Судом першої інстанції встановлено, що предметом переданого на вирішення суду спору є стягнення з відповідача витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, УПФУ в Голосіївському районі м. Києва просило суд, стягнути з ДП «Національний центр Олександра Довженка» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01 січня 2012 року по 30 вересня 2014 року у загальному розмірі 89044,26 грн.:

- січень 2012 року - грудень 2012 року у розмірі 16186,32 грн. (по 1348,86 грн. за місяць);

- січень 2013 року - грудень 2013 року у розмірі 17737,44 грн. (по 1478,12 грн. за місяць);

- січень 2014 року у розмірі 28307,41 грн.;

- лютий 2014 року - травень 2014 року у розмірі 17255,04 грн. (по 4313,76 грн. за місяць);

- червень 2014 року у розмірі 3757,70 грн.;

- липень 2014 року у розмірі 2543,80 грн.;

- серпень 2014 року у розмірі 1674,87 грн.;

- вересень 2014 року у розмірі 1581,77 грн.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1).

Дана Інструкція №21-1 розроблена відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №21-1 ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розділ 6 Інструкції №21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Таким чином, право на звернення до суду з вимогою про відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає 26 числа кожного місяця, в якому повинна здійснюватись проплата.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на те, що підстав для застосування наслідків порушення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст.ст. 99, 100 КАС України у даній справі немає, оскільки відповідно до вимог п.15 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV строк давності не застосовується щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми права страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Частина п'ятнадцята статті 106 Закону визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Отже, заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах, а тому пенсійні органи, звертаючись до суду з позовами про стягнення зазначеної різниці повинні додержуватися вимог ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічна правова позиція міститься в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2014 року №К/800/42346/14, від 05 червня 2014 року №К/991/38247/12.

Як вбачається з матеріалів справи, заявлена позивачем вимога про стягнення заборгованість по перерахуванню сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 охоплює період з січня 2012 року по 30 вересня 2014 року.

При цьому, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду лише 31 жовтня 2014 року.

В матеріалах справи відсутні докази у підтвердження поважності пропущення Позивачем встановленого статтею 99 КАС України строку звернення до суду, а тому відсутні підстави для поновлення вказаного строку.

На підтвердження обґрунтованості заявленої до стягнення суми за період з травня по вересень 2014 року, до позовної заяви додано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за 2014 рік, червень, липень, серпень та вересень 2014 року.

Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.