Ухвала суду № 42639006, 03.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/3362/14 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

03 лютого 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Ісаєнко Ю.А., Федотова І.В.,

при секретарі - Пономаренко О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача - ОСОБА_3, представника відповідача - ОСОБА_4, третіх осіб - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, особи, що приєдналась до апеляційної скарги - ОСОБА_5 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розпорядження в частині,

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про визнання протиправним та скасування розпорядження від 19.12.2012 № 484 в частині передачі у власність ОСОБА_7 земельної ділянки для садівництва № НОМЕР_1, площею 0,08 га та ОСОБА_5 земельної ділянки для садівництва № НОМЕР_2, площею 0,08 га, що знаходяться по вул. Озерній у СТ «Автомобіліст-1», с. Соколівка Бобровицького району Чернігівської області.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Бобровицька районна державна адміністрація Чернігівської області та особи, що приєдналась до апеляційної скарги - ОСОБА_5 подали апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить визнати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року нечинною та закрити провадження по справі.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.12.2012 року Бобровицькою РДА прийнято розпорядження № 484 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельні ділянки» та передано у власність ОСОБА_7 земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 0,08 га, у т.ч. ріллі 0,08 га, розміщену по вул. Озерній та ОСОБА_5 земельну ділянку № НОМЕР_2 площею 0,08 га, у т.ч. ріллі 0,08 га, розміщену по вул. Озерній в садовому товаристві «Автомобіліст-1», с. Соколівка Бобровицького району Чернігівської області.

Вважаючи вказане розпорядження протиправним, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Бобровицька РДА під час прийняття оскаржуваного розпорядження від 19.12.2012 № 484 в частині передачі спірних земельних ділянок іншим особам не врахувала усіх обставин у справі, що мають значення для прийняття рішення, що є підставою для визнання такого рішення протиправним та його скасування.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Зокрема, відповідно до пункту «а» частини 1 статті 17 Земельного кодексу України, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Частиною п'ятою статті 35 Земельного кодексу встановлено приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року у справі № 2а/2570/2012/2012, яка набрала законної сили, зобов'язано Бобровицьку РДА розглянути заяву ОСОБА_2 від 02.04.2012 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 12 соток в садовому товаристві «Автомобіліст-1» № НОМЕР_1, НОМЕР_2-1/2 в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України.

21.11.2012 Чернігівським окружним адміністративним судом по вказаній справі видано виконавчий лист № 2а/2570/2012/2012, який Бобровицькою РДА не виконано, про що свідчить постанова державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Чернігівської області про накладення штрафу ВП №36199207 від 03.04.2013.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Так, в порушення ст. 255 КАС України, на час прийняття оскаржуваного розпорядження (19.12.2012), постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року у справі № 2а/2570/2012/2012 не була виконана, а саме заява позивача від 02.04.2012 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 0,12 га в садовому товаристві «Автомобіліст-1» НОМЕР_2(1/2), НОМЕР_1 в порядку та строки, передбачені Земельним кодексом України, розглянута не була.

У зв'язку з цим, постановою державного виконавця про накладення штрафу ВП №36199207 від 03.04.2013 за невиконання вказаного рішення суду на відповідача накладено штраф.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

З огляду на викладене, протокол засідання постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів та інших питань, що регулюють земельні відносини від 08.08.2012, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на виготовлення технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в СТ «Автомобіліст-1» площею 0,08 га на території Соколівської сільської ради по вул. Озерна № НОМЕР_1 не можна вважати доказом належного розгляду заяви позивача та виконання постанови Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2012 року у справі № 2а/2570/2012/2012.

Крім того, відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно з ст. 9 Закону України «Про експертизу землевпорядної документації», обов'язковій державній експертизі підлягають: проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.

Колегія суддів зазначає, що після надання позитивного висновку експертизи землевпорядної документації у відповідача виникає право на передачу у приватну власність спірної земельної ділянки.

Відповідно до статті 35 Закону України «Про експертизу землевпорядної документації» результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки. Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією. Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

Як вбачається з листа-відповіді Державного агентства із земельних ресурсів у Чернігівській області від 07.07.2014 № 29-25-0.4-4377/2-14, землевпорядна документація щодо оформлення права власності гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_9 на земельні ділянки № НОМЕР_2, НОМЕР_1 в СТ «Автомобіліст-1» с. Соколівка Бобровицького району Чернігівської області для проведення експертизи не надходила..

Таким чином, Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, приймаючи розпорядження № 484 від 19.12.2012 діяла не у відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не було доведено законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення, а тому суд першої інстанції дійшов правильних висновків про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Бобровицької районної державної адміністрації Чернігівської області, особи, що приєдналась до апеляційної скарги - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Оксененко

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.В. Федотов

Ухвалу в повному тексті виготовлено 09.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Федотов І.В.