Ухвала суду № 42625606, 28.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2159/15

Головуючий у першій інстанції Луняченко В. О.

Доповідач Кравець Ю. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді - Кравця Ю.І.,

суддів: Мартинової К.П., Оверіної О.В.,

з участю секретаря судового засідання - Желєзнова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одеса цивільну справу за позовом ПАТ "Райффайзен Банк аваль" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 року,-

встановила:

28.07.2011 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, по якому просить суд стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у загальній сумі 157969,35 дол. США з ОСОБА_4, у розмірі заставленого майна, а саме земельної ділянки, площею 0,060 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. яке належить ОСОБА_4, залишок боргу стягнути з ОСОБА_3, а також стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк і Аваль" суму державного мита в розмірі 1 700,00 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120 грн. 00 коп., мотивуючи свої вимоги тим, що 11.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/0018/82/89040 відповідно до якого банк надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 96492,00 доларів США терміном на 120 місяців з 11.03.2008 року по 11.03.2018 року зі сплатою за користування кредитом 14 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно з графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами. А також в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір від 11.03.2008 року, відповідно до якого у заставу позивачу надана земельна ділянка, площею 0,060 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно вимогам якого іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов'язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору. Відповідно до умов договору позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 94600,00 доларів США, а відповідач в свою чергу не виконує умови договору та покладені на нього обов'язки по поверненню кредитних коштів в наслідок чого у відповідача перед банком утворилась заборгованість яка станом на 11.05.2011 року становить 157969,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 11.05.2011 року ( 1долар США дорівнює 7,9684 грн.) складає 1258762,97 гривень в тому числі: заборгованість за кредитом-96321,75 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року складає 767530,23 грн., заборгованість по відсоткам -15366,13 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року складає 122443,47 гривень, пеня за прострочення тілу кредиту - 11624,99 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року становить 92632,57 грн., пеня за прострочення відсотків по кредиту-34656,48 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року становить 276156,70 гривень. Про порушення зобов'язань та необхідність повного погашення боргу відповідачеві були надіслані лист - повідомлення від 07.04.2010 року., який залишився відповідачем проігнорований. В добровільному порядку відповідачі не виконують зобов'язань, покладених на них договорами, заборгованість не сплачена, що стало причиною для звернення до суду з дійсним позовом. Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором №014/0018/82/89040; від 11.03.2008 року в межах вартості предмету іпотеки, відповідно до договору іпотеки від 11.03.2008 року, в розмірі 348123,00 гривень. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль" в особі Одеської обласної дирекції АТ„Райффайзен Банк Аваль" залишок заборгованості за кредитним договором №014/0018/82/89040 від 11.03.2008 року у сумі 910639 гривень 97 копійок. Вирішено питання судових витрат. Не погоджуючись з рішенням рішенням Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 року ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі. Сторонни в судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялись належним чином, що підтверджується відповідними розписками. Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи. Справа розглянута судом на підставі ч. 2 ст. 197 та ч. 2 т. 305 ЦПК України. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення в межах позовної заяви та доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав. Відповідно до ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із Законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні. Судом встановлено, що 1.03.2008 року між ВАТ "Райффайзен банк Аваль" та відповідачем ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №014/0018/82/89040 відповідно до якого банк надав відповідачеві кредитні кошти у розмірі 96492,00 доларів США терміном на 120 місяців; з 11.03.2008 року по 11.03.2018 року зі сплатою за користування кредитом 14 % річних з погашенням кредиту та відсотків за користування кредитом щомісячно згідно з графіком погашення кредиту та відсотків за кредитом щомісячними фіксованими платежами ( а.с. 18-25). А також в якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 було укладено іпотечний договір від 11.03.2008 року, відповідно до якого у заставу позивачу надана земельна ділянка, площею 0,060 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно вимогам якого іпотека забезпечує повне виконання грошових зобов'язань іпотекодавця, що випливають з кредитного договору ( а.с. 39-46). Відповідно до умов договору позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредитні кошти в сумі 94600,00 доларів США, а відповідач в свою чергу не виконує умови договору та покладені на нього обов'язки по поверненню кредитних коштів в наслідок чого у відповідача перед банком утворилась заборгованість яка станом на 11.05.2011 року становить 157969,35 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ на 11.05.2011 року ( 1долар США дорівнює 7,9684 грн.) складає 1258762,97 гривень в тому числі: заборгованість за кредитом-96321,75 дол.США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року складає 767530,23 грн., заборгованість по відсоткам -15366,13 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року складає 122443,47 гривень, пеня за прострочення тілу кредиту - 11624,99 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року становить 92632,57 грн., пеня за прострочення відсотків по кредиту-34656,48 дол. США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 11.05.2011 року становить 276156,70 гривень. У зв'язку з невиконанням умов договору та порушень зобов'язань щодо сплати кредитних коштів банком було направлено вимогу про дострокове повне погашення кредитної заборгованості ( а.с. 36), яка залишена відповідачем без виконання. Згідно ст.7 Кредитного договору Позичальник зобов'язаний повернути в повному обсязі одержаний кредит та сплатити проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі, нараховані за обслуговування кредиту при отриманні письмового повідомлення від Кредитора про необхідність погасити заборгованість на дату, вказану в такому повідомленні. Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з наступного. Правовідносини між сторонами по справі є цивільне правовими та урегульовані положеннями ЦК України у редакції 2003 року, яка діяла на момент виникнення правовідносин та діє на момент ухвалення рішення по справі. Частиною 1 ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначеним змістом зобов'язання. У відповідності до ст. 611 ЦК України у випадку невиконання зобов'язання боржником настають правові наслідки у виді відшкодування збитків. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Дійсна наявність грошових зобов`язань відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед позивачем та їх розмір підтверджується кредитним договором №014/0018/82/89040 від 11.03.2008 року та наданим позивачем відповідним розрахунком заборгованості (а.с.8-12). Судом враховується, що позивачем надсилалися на адресу боржника - відповідача попередження щодо виконання умов кредитного договору та заборгованості, яка створилась, а також відповідні претензії, які залишились без уваги зі сторони боржника та не були ним виконанні без поважних причин. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином, тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідачів є повернення кредиту та сплати відсотків за користування ним у строки, в розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором, укладеним між позивачем та відповідачем. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості за кредитом є законною та обґрунтованою. Колегія суду погоджується з такими висновками районного суду. Оскільки, суд першої інстанції, з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову. Вказані висновки суду відповідають зібраним у справі доказам, яким судом дана належна оцінка, правильно визначена юридична природа правовідносин що виникли і закон, який їх регулює. Доводи апелянта про відсутність заборгованості за кредитом оскільки в рахунок її погашення було передано заставлене майно є не обґрунтованими, оскільки в порушення ст. 60 ЦПК України, не підтверджені жодним доказом. Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальної частині оскаржуваного рішення. Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Таким чином колегія суддів вважає, що суд першої інстанції розглянув справу відповідно до ст. 11 ЦПК України: за зверненням фізичних осіб, в межах заявлених ними вимог та на підставі наданих ними доказів, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань. Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 313, 317 ЦПК України, судова колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 17.10.2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий Ю.І.Кравець

Судді К.П.Мартинова

О.В.Оверіна