Постанова № 42620325, 04.02.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року справа №2а-797/11/1270

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:головуючого судді Лях О.П., суддів Жаботинської С.В.,Сіваченко І.В., при секретарі судового засідання Копиця С.В., за участю представника позивача Кононенко О.А. (на підставі довіреності) розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу апеляційну скаргу Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 р. у справі № 2а-797/11/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства "Криворізьке" до Алчевської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року,-

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство "Криворізьке" (далі по тексту позивач) звернувся 20.01.2011 року до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Алчевської державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004511501/0 від 23.12.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 10 січня 2011 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області № 0004511501/0 від 23.12.2010 року про застосування штрафної санкції у розмірі 436577,91 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за землю з юридичних осіб за період з 30.09.2009 року по 29.09.2010 року. Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним з наступних підстав. Між Брянківською міською радою та позивачем були укладені договори оренди земельних ділянок. Відповідач, прийнявши податкове повідомлення-рішення № 0004511501/0 від 23.12.2010 року, на думку позивача незаконно втрутився у господарську діяльність двох субєктів господарювання, оскільки йому не надано право змінювати умови договорів в частині строків сплати орендної плати, відповідальності сторін за неналежне виконання умов договору. Позивач зазначив, що декларація орендної плати за земельні ділянки на 2009 рік та на 2010 рік не є підставою для нарахування штрафної санкції, оскільки вона призначена для здійснення контролю за правильністю нарахування та сплати земельного податку.

Також позивач зазначив, що 23.11.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення за №0004211501/0 від 23.11.2010 року про нарахування штрафних санкцій по сплаті орендної плати за землю за період з 30.04.2009 року по 17.05.2010 року, тобто за вказаний період двічі застосовано штрафні санкції.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0004511501/0 від 23.12.2010 року, прийняте Алчевською обєднаною державною податковою інспекцією в Луганській області, про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 436577,91 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, пославшись на незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції, прийняту с порушенням норм матеріального права. Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги посилався на вимоги статей 26, 27 Закону України «Про плату за землю», п.1.3 ст.1, п.п. 17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181(надалі Закон 2181). Просив постанову суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення , а постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій, встановлено, що позивач є юридичною особою, зареєстроване у виконавчому комітеті Брянківської міської ради Луганської області 05.09.2002 року за №13851200000000077(а.с.24) та перебуває на податковому обліку в Алчевській ОДПІ.

Згідно договорів оренди земельних ділянок від 11.03.2005 року та 24.11.2005 року, укладених між Брянківською міською радою (орендодавець) та Приватним акціонерним товариством «Криворізьке» (орендар), орендодавець передає орендарю в платне користування земельні ділянки несільськогосподарського призначення загальною площею 67793кв.м, 197479кв.м, 24808кв.м, 29447кв.м, та 1730кв.м, на 49 років (а.с.13-22).

21.01.2010 року ЗАТ «Криворізьке» подало до податкового органу податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, якою задекларувало самостійно до сплати розмір орендної плати -839342, 76 грн. на рік, при чому щомісячний платіж складає 69945, 23 грн. (а.с.37).

Починаючи з квітня 2005 року орендна плата за землю є загальнодержавним податком відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування» (в редакції Закону України № 2505 від 25 березня 2005 року.

23.12.2010 року Алчевською ОДПІ проведена перевірка своєчасності сплати узгодженої суми податного зобовязання з орендної плати по ЗАТ «Криворізьке» за період з 30.09.2009 року по 29.09.2010 рік. При перевірці виявлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3. ст..5 Закону №2181, тобто позивачем порушені строки сплати (несвоєчасність сплати) узгодженого податкового зобовязання з орендної плати за земельні ділянки в сумі 873155,61 грн., що призвело до виникнення податкового боргу по платі за землю.

Результати перевірки оформлені актом № 220/151/31780403 від 23.12.2010 року (а.с.7-8).

23 грудня 2010 року на підставі вказаного акту Алчевською ОДПІ винесене податкове повідомлення-рішення № 0004511501/0, яким зобовязано ЗАТ «Криворізьке» сплатити штраф у розмірі 436577,91 грн. (а.с.6).

При прийняті рішення суд першої інстанції, виходячи з встановлених обставин та наявних спірних правовідносин, виходив з того, що Законом України «Про плату за землю» не передбачена відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань у вигляді сплати штрафних санкцій, а лише передбачена відповідальність у вигляді пені, а тому застосування вимог п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 до спірних правовідносин, з урахуванням приписів п.4.4.1 ст.4 Закону №2181 не підлягає. Прийняте оскаржуване податкове повідомлення - рішення безпідставне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції та апеляційного перегляду спору стосовно розміру податкового зобовязання у визначеному по акту перевірки у періоді з 30.09.2009 року по 29.09.2010 року, несвоєчасності сплати платіжними дорученнями орендної плати, правильності визначення суми штрафу між сторонами не виникало.

Таким чином, обєктом визначення штрафу є сума 873155грн. 61 коп., сума штрафу складає 436577 грн. 91 коп. При застосуванні штрафу податковий орган виходив виключно із призначення платежу зазначеного платником податків. Склад податкового правопорушення доведений вищезазначеними обставинами, відтак підстави для визнання протиправним податкового повідомлення рішення відсутні.

Спірним питанням є правомірність застосування податковим органом штрафної санкції відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону 2181 по даному виду правовідносин.

Закон, що визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників є Закон України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року N 1251-XII із змінами та доповненнями (Закон №1251).Статтею 9 Закону №1251, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, на платників податків покладені обовязки щодо подання до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларацій, бухгалтерської звітності та інших документів та відомостей, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів); сплати належних сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", а тому порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, передбачений Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", розповсюджується також на оренду плату.

Контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими державними органами в межах повноважень, визначених законами (ст.20 Закону №1251), що в розумінні Закону України «Про державну податкову службу в Україні» відповідає функціям, правам податкового органу.

Відповідно до підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 (який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання протягом граничних строків, визначеним цим Законом, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання у розмірі 50 % погашеної суми податкового боргу.

По спірним правовідносинам позивач, з урахуванням приписів статті 17 Закону України «Про плату за землю» №2535, зобовязаний по орендній платі за землі державної та комунальної власності, яке визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачувати плату за землю рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Задекларувавши свої зобовязання щодо плати за користування земельними ділянками у 2009 та 2010 році, позивач повинен був своєчасно проводити оплату у визначені законом строки, чого ним зроблено не було. Виходячи з наявних платіжних доручень, що знаходяться в матеріалах справи, позивач дійсно з порушенням граничних строків проводив сплату за землю, порушення граничних строків складає більше 90 днів.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сплачені грошові кошти по орендній платі за землю за певний період, зараховувались податковим органом на погашення зобовязання у відповідний період за який проводилось погашення зобовязання.

Колегія суддів не погоджується та вважає безпідставною правову позицію суду першої інстанції, стосовно наявності у даних спірних правовідносинах передбачених п.п. 4.4.1, п.4.1 ст.4 Закону №2181 конфлікт інтересів.

Колегія суддів вважає, що Закон №2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Закон України «Про плату за землю» визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

П.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 визначає відповідальність платника податків саме за не сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом певних строків, а статтею 25 Закону №2535 передбачена відповідальність за прострочення встановлених строків сплати податку (стаття 17 цього Закону) у вигляді пені в розмірах, визначених законом.

Пеня, в розумінні п.1.4 ст.1 Закону 2181 це плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання;

Штрафна санкція (штраф) (п.1.5) це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Тобто, як пеня так і штраф це різні за своєю правовою природою визначені категорії, які є заходами відповідальності за правопорушення, які призначаються певне правопорушення.

Визначена договорами оренди земельної ділянки та Законом №2535 пеня, як вид відповідальності за прострочення сплати плати за землю, може застосовуватися за порушення договірних зобовязань стосовно несвоєчасності оплати орендної плати, а штрафна санкція, яка застосовується відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону №2181 це є інший вид відповідальності за порушення саме податкового зобовязання.

В даних спірних правовідносинах, позивач не проводив сплату узгодженої суми податкового зобовязання протягом встановлених строків, тобто в даному випадку не може йти мова про наявність конфліктів інтересів, в розумінні п.п.4.4.1 п.4.1. ст..4 Закону №2181та наявність спірних правовідносин не можна ототожнювати.

Враховуючи те, що позивач не сплачував вчасно узгоджену суму податкового зобовязання за користування землями державної та комунальної власності, яке визначене у податковій декларації на поточний рік, то відповідач правомірно здійснив нарахування позивачу суми штрафних санкцій на підставі підпункту 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним.

Також колегія суддів має зазначити, що посилання позивача на те, що за період з 30.09.2009 року по 17.05.2010 року вже було нараховано штрафні санкції за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов»язання з орендної плати за землю з юридичних осіб і оскаржуваним податкового повідомлення-рішення № 0004511501/0 від 23.12.2010 року відповідачем за зазначений період двічі нараховані штрафні санкції-є безпідставними. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано дві податкові декларації за різними договорами оренди з різними сумами орендної плати ,проти чого представник позивача не заперечував під час апеляційного розгляду справи. Доказів застосування штрафних санкцій за сплату податку за одні і тіж періоди та за тими же самими договорами оренди не надано.

Не врахування судом першої інстанції зазначених обставин, привело суд першої інстанції до помилкового висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до переконання, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Алчевської державної податкової інспекції в Луганській області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року по справі № 2а- 797/11/1270- задовольнити.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2011 року по справі № 2а- 797/11/1270 - скасувати.

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства «Криворізьке» до Алчевської обєднаної державної податкової інспекції в Луганській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0004511501/0 від 23.12.2010 року відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.

Повний текст постанови буде виготовлено протягом п»яти днів.

Колегія суддів : О.П.Лях

С.В. Жаботинська

І.В.Сіваченко