Ухвала суду № 42620309, 04.02.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Форощук О.В.

Суддя-доповідач - Лях О.П.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року справа №431/2798/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:головуючого судді Лях О.П., суддів Жаботинської С.В.,Сіваченко І.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2014 р. у справі № 431/2798/14-а за позовом Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області про оскарження дій державної виконавчої служби,-

ВСТАНОВИВ:

Управління праці та соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації Луганської області звернулась до Старобільського районного суду Луганської області з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області про оскарження дій державної виконавчої служби.

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2014 року позовні вимоги за вказаним позовом задоволено частково, зокрема, визнано дії відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції щодо винесення постанови від 23.01.2014 року по ВП №41608415 про відмову у відкритті виконавчого провадження неправомірними,скасувано постанову відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції від 23.01.2014 року по ВП №41608415 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В іншій частині позовних вимог позову Управлінню соціального захисту населення Старобільської районної державної адміністрації відмовлено за необґрунтованістю.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова суду першої інстанції є необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим підлягає скасуванню та просив прийняти нове рішення, яким скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивачу в повному обсязі.

Апеляційний розгляд справи здійснювався у порядку письмового провадження з врахуванням приписів частини 6 статті 128, пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України з огляду на те, що жодна з осіб, які беруть участь у справі не прибула у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового засідання.

За правилами частини першої статті 195 КАС України перегляд судового рішення суду першої інстанції здійснюється в межах апеляційних скарг.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

20.01.2014 року УСЗН до ВДВС було подано заяву про примусове виконання судового рішення та виконавчий лист, виданий Старобільским районним судом 25.12.2013 року по справі № 2-а/431/93/13 про зобовязання ОСОБА_2, починаючи з січня 2014 року, щомісяця сплачувати на рахунок УСЗН не менш 200,00 грн. до повного погашення боргу у сумі 14668 грн. 30 коп.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження від 23.01.2014 року по ВП № 41608415, було відмовлено в прийняття до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-а/431/93, виданого 25.12.2013 року Старобільським районним судом Луганської області про проведення виконавчої дії згідно ухвали Старобільського райсуду Луганської області від 25.10.2013 року, якою затверджено мирову угоду за умовою якої: відповідач ОСОБА_2 зобов»язується починаючи з січня 2014 року щомісяця сплачувати на рахунок управління соціального захисту населення Старобільської РДА не менше 200,00 грн. до повного погашення боргу у сумі 14668,30 грн. (а.с.6).

Відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець аргументував тим, що «виконавчий лист не підлягає виконанню, тобто дії, які необхідно здійснити державним виконавцем, не відповідають преамбулі ЗУ «Про виконавче провадження», а саме в рішенні суду не визначено примусове виконання».

Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст..2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" (далі - державні виконавці).

Як вбачається ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець:здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом;

надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання;

заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Відповідно до ст.. 17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець аргументував тим, що «виконавчий лист не підлягає виконанню, тобто дії, які необхідно здійснити державним виконавцем, не відповідають преамбулі ЗУ «Про виконавче провадження», а саме в рішенні суду не визначено примусове виконання».

Це твердження суперечить закону, оскільки ч. 2 ст. 257 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили є підставою для його виконання, а п. 4 цієї статті передбачає, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». При цьому ч. 1 ст. 27 цього Закону зобовязує державного виконавця розпочати примусове виконання судового рішення у разі, якщо боржник не надав документального підтвердження повного виконання судового рішення у строк, встановлений ст. 25 цього Закону. Таким чином судове рішення і виконавчий документ, виданий судом не повинні визначати порядок їх виконання (примусове чи добровільне), оскільки цей порядок визначається Законом України «Про виконавче провадження». Крім того, наданий на виконання виконавчий документ, яким суд постановив провести виконавчі дії згідно ухвали Старобільського районного суду від 25 жовтня 2013 року, якою затверджено мирову угоду, за умовою якої відповідач ОСОБА_3. зобовязана, починаючи з січня 2014 року щомісяця сплачувати на рахунок УСЗН не менше 200 грн. до повного погашення боргу у сумі 14668,30 грн. відповідає ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» і боржник в добровільному порядку не виконав своїх зобовязань.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Старобільського районного управління юстиції Луганської області на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2014 р. у справі № 431/2798/14-а залишити без задоволення.

Постанову Старобільського районного суду Луганської області від 06 жовтня 2014 р. у справі № 431/2798/14-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів : О.П.Лях

С.В. Жаботинська

І.В.Сіваченко