Ухвала суду № 42619062, 03.02.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 338/1751/14-ц

Провадження № 22-ц/779/323/2015

Категорія 48

Головуючий у 1 інстанції Битківський Л.М.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Меленко О.Є., Васильковського В.М.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року задоволено клопотання представника позивача про забезпечення позову, а саме вилучено транспортний засіб марки Мерседес-Бенц Спрінтер 313, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_3 з володіння та користування ОСОБА_2 чи будь-якої іншої особи, яка його використовує та передано його на зберігання ОСОБА_3 до прийняття рішення по суті позовних вимог (а.с. 33).

Відповідач ОСОБА_2 оскаржив зазначену ухвалу в апеляційному порядку. Вважає її такою, що прийнята з порушенням вимог процесуального права. Зі слів апелянта, ухвала винесена за його відсутності та представника, що на його думку, позбавило його можливості подати свої заперечення. Відповідач зазначає, що всупереч вимог ст. 151 ЦПК України позивачем не обґрунтовано необхідність вжиття заходів забезпечення позову. Вказане не відповідає роз'ясненням, даним у Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 згідно якого єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Крім того, на думку ОСОБА_2, судом першої інстанції в порушення п. 4 згаданої Постанови не досліджено докази, так відповідач зазначає, що транспортний засіб Мерседес-Бенц Спрінтер 313, д.н.з. НОМЕР_1 був придбаний за його особисті кошти і використовувався для надання послуг з перевезення. Таким чином, на думку апелянта, жодних підстав для забезпечення позову у вигляді вилучення спірного автомобіля до прийняття рішення по суті позовних вимог позивачем не обґрунтовано.

Просить скасувати ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року про забезпечення позову по даній цивільній справі.

У судовому засідання представник апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити з указаних у ній мотивів.

Позивач ОСОБА_3 проти доводів апеляційної скарги заперечила, зважаючи на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши представника відповідача, позивача, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Під час вирішення заяви позивача судом вірно визначено, що є всі підстави для забезпечення позову відповідно до положень ст. 151 ЦПК України шляхом вилучення транспортного засобу.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 12 листопада 2014 року задоволено заяву позивача (а.с. 6-7) та накладено заборону на вчинення будь-яких дій щодо відчуження транспортного засобу марки Мерседес-Бенц Спрінтер 313, д.н.з. НОМЕР_1, який зареєстрований за ОСОБА_3 та транспортний засіб марки Мерседес-Бенц Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_2, який зареєстрований за ОСОБА_2 (а.с. 16).

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 26.11.2014 державного виконавця ВДВС Богородчанського РУЮ виконавче провадження з примусового виконання ухвали Богородчанського районного суду від 12.11.2014 про накладення заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження транспортного засобу марки Мерседес-Бенц Спрінтер 313, д.н.з. НОМЕР_1 та транспортний засіб марки Мерседес-Бенц Спрінтер, д.н.з. НОМЕР_2 закінчено (а.с. 38).

Згідно копії повідомлення ВДВС Богородчанського РУЮ № 796 від 24.12.2014 вищевказаний автомобіль вилучений та переданий ОСОБА_3 (а.с. 39).

Відповідно до положень ч. 3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з приписами п. 7 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

В силу п. 4 Постанови Пленуму Верховного Cуду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як встановлено судом першої інстанції автомобілі НОМЕР_3, НОМЕР_4 та з приводу поділу яких виник спір знаходилися у відповідача. При цьому транспортний засіб марки Мерседес-Бенц Спрінтер 313, д.н.з. НОМЕР_1 зареєстрований на позивача. ОСОБА_2 здійснює поїздки в Російську Федерацію на спірних автомобілях, що не заперечується сторонами, а тому в ОСОБА_3 були всі підстави вважати, що відповідач може вивести транспортний засіб в Росію. Зважаючи на нестабільну політичну ситуацію в країні та той факт, що інший автомобіль НОМЕР_5 до прийняття рішення по суті позовних вимог залишиться на зберіганні у відповідача, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_4 не порушивши при цьому передбачений ч. 3 ст. 152 ЦПК України принцип співмірності виду забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами.

Таким чином доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 151, 152, 154, 209, 307, 312-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: О.Є. Меленко

В.М. Васильковський