Ухвала суду № 42599817, 29.01.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/667/14-ц

Провадження № 22-ц/779/221/2015

Категорія 39

Головуючий у 1 інстанції Бейко А.М.

Суддя-доповідач Беркій О.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про реальний розподіл спадкового майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Рожнятівського районного суду від 05 грудня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про реальний розподіл спадкового майна.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що після смерті матері ОСОБА_4 відкрилася спадщина на належне їй спадкове майно - житловий будинок по АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом є він та його брат ОСОБА_3, які одержали свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частину будинку кожен.

Посилаючись на те, що реальний розподіл житлового будинку не проводився, а відповідач не допускає його до володіння належною йому частиною спадкового майна, з урахуванням збільшених позовних вимог, просив поділити житловий будинок по АДРЕСА_1, виділивши йому в натурі 1/2 його частину та встановити порядок користування земельною ділянкою відповідно до розміру часток у власності на будинок.

Ухвалою Рожнятівського районного суду від 13 листопада 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 в частині реального розподілу спадкового житлового будинку по АДРЕСА_1 залишено без розгляду за заявою позивача.

Рішенням Рожнятівського районного суду від 05 грудня 2014 року позов ОСОБА_2 задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1, відповідно до якого ОСОБА_2 виділено частину земельної ділянки розміром 0,0997 га, на якій розташований будинок і яка за схемою користування земельною ділянкою згідно висновку будівельно-технічної експертизи є ділянкою №2, а ОСОБА_3 виділено частину земельної ділянки розміром 0,0997 га, яка за вказаною схемою є ділянкою №1.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають істотне значення для справи і на порушення норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом вони з ОСОБА_2 успадкували в рівних частках домоволодіння по АДРЕСА_1, яке розміщене на земельній ділянці 910 кв.м., тому саме ця земельна ділянка має цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та може бути поділена між ними в рівних частках по 405 кв.м., а не земельна ділянка площею 0,1994 га.

На день смерті спадкодавця ОСОБА_4 (1984 рік) діяв Земельний кодекс УРСР, який не передбачав права власності на землю, а, отже, земля не була предметом спадкування, а переходила в користування нового власника будівель тільки та земельна ділянка, на якій були розміщені будівлі та частина ділянки, яка необхідна для її обслуговування, в даному випадку - 910 кв.м.

Крім того, рішенням Рожнятівської районної Ради народних депутатів №33 від 12 лютого 1984 року йому було надано земельну ділянку по АДРЕСА_1 в розмірі 0,07 га за рахунок вільного земельного фонду під будівництво житлового будинку та господарських споруд. 18 червня 1986 року ця земельна ділянка була винесена та відведена в натурі, а районною архітектурою видано будівельний паспорт на її забудову. Отже, дана земельна ділянка їх матері не належала і не може бути предметом поділу між ними, хоча суд включив її у спадкове майно.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким поділити їх земельною ділянкою для обслуговування будівель по 405 кв.м.

В судовому засіданні ОСОБА_3 апеляційну скаргу підтримав з вищенаведених мотивів.

ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Згідно ст. 90, 91 Земельного кодексу УРСР 1970 року, на землях міст при переході права власності на будівлю переходить також і право користування земельною ділянкою або її частиною. При переході будівлі у власність кількох осіб земельна ділянка переходить в користування всіх співвласників будівлі.

Особи, яким належить будинок на праві спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками в рівних долях житлового будинку АДРЕСА_1.

Даний житловий будинок сторони успадкували від своєї матері ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом №716 від 04 травня 1985 року та відповідно свідоцтвом про право на спадщину за законом №783 від 22 травня 1985 року.

Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи №11/1/13 від 16 серпня 2013 року, проведеної судовим експертом ОСОБА_6, ступінь фізичного зносу житлового будинку значний і становить 95%, будинок знаходиться в аварійному стані, про це свідчить зруйнований пожежею дах, стіни, перекриття та внутрішні конструктивні елементи, а тому розподілу в натурі не підлягає.

Судом встановлено, що біля житлового будинку по АДРЕСА_1 в облікових книгах була облікована земельна ділянка площею 0, 15 га, при обмірах земельної ділянки була уточнена площа земельної ділянки, яка фактично становить 0, 1994 га.

Також встановлено, що рішенням виконавчого комітету Перегінської селищної ради від 10 квітня 1986 року було надано ОСОБА_3 в безстрокове користування земельну ділянку з земель селищної забудови по АДРЕСА_1 площею 700 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, після спорудження нового будинку, частину будинків знести за рахунок вільного селищного земельного фонду.

З акту виносу в натурі меж земельної ділянки і розбивки будівель від 18 червня 1986 року вбачається, що надана відповідачу земельна ділянка площею 0, 07 га межує з ділянкою ОСОБА_2 (позивача по справі) та ОСОБА_7 через дорогу.

Як встановлено судом, будівництво житлового будинку на сьогоднішній день не проведено.

В 2012 році позивач звернувся в Перегінську селищну раду щодо розподілу земельної ділянки біля будинку і 4 травня 2012 року земельно-узгоджувальна комісія розглянула пропозиції розподілу земельної ділянки та запропонувала провести розподіл земельної ділянки площею 0, 1994 га відповідно до права власності на житловий будинок по 1/2 земельної ділянки за гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3

Рішенням Перегінської селищної ради від 22 червня 2012 року було затверджено акт земельно-узгоджувальної комісії про розподіл земельної ділянки біля житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 04.05.1985 року №716 на 1/2 житлового будинку за ОСОБА_2 та відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 22.05.1985 року №873 на 1/2 житлового будинку ОСОБА_3

Зазначене рішення селищної ради є чинним та відповідачем не оскаржувалося.

Таким чином, враховуючи, що за будинком обліковувалась земельна ділянка площею 0, 15 га, при обмірах земельної ділянки селищною радою було встановлено, що сторони фактично користуються земельною ділянкою площею 0, 1994 га і зазначена земельна ділянка підлягає розподілу між співвласниками житлового будинку порівну, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про задоволення позову та встановлення порядку користування земельною ділянкою площею 0, 1994 га в рівних частках, а саме по 0, 0997 га згідно запропонованого експертом варіанту.

Доводи апелянта про те, що поділу підлягає земельна ділянка тільки площею 910 кв.м., не заслуговують на увагу, оскільки селищна рада в межах наданих їй повноважень провела розподіл всієї земельної ділянки, яка перебувала у користуванні, тим самим визнала за співвласниками житлового будинку право користування земельною ділянкою площею 0, 1994 га, а не 910 кв.м.

Крім того, незважаючи на те, що у свідоцтві про право на спадщину за законом розмір земельної ділянки зазначений 910 кв.м., правовстановлюючі документи на право користування такою площею земельної ділянки відсутні.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта, що частина спірної земельної ділянки в розмірі 0,07 га йому надана під будівництво, а тому вона не підлягає поділу, оскільки така земельна ділянка була виділена після смерті матері із загальної площі, яка перебувала в її користуванні і яка перейшла в користування сторін, про що свідчить і акт встановлення меж від 18 червня 1986 року, де межівником вказано позивача.

Рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Рожнятівського районного суду від 05 грудня 2014 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: Я.Д. Горблянський

В.М. Соколовський