Ухвала суду № 42591635, 05.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/17489/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

05 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного Управління Міндоходів м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного Управління Міндоходів м. Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 05.11.2014 року №0020061701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2014 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення судом першої інстанції матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.

Сторони, що були належним чином повідомлені, в судове засідання на апеляційний розгляд не з'явилися. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення клопотання, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 01.08.2013 року позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, а з 02.08.2013 року перебуває на обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період 01.08.2013 року по 22.10.2014 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період з 01.10.2013 року по 22.10.2014 року.

За результатами перевірки складено Акт від 22.10.2014 року №769/17-01/НОМЕР_1, в якому зафіксовано порушення позивачем пп. 49.18.2 п.49.18 ст.49; пп. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 p. із змінами та доповненнями, а саме: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не подавав податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) при виплаті доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за 3 кв. 2013 р., 4 кв. 2013 р., 1 кв. 2014 р. та 2 кв. 2014 р. до ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві.

На підставі Акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.11.2014 року №0020061701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 2 040,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з протиправності оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися враховуючи наступні обставини справи.

Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 51.1 статті 51 Податкового кодексу України передбачено, що податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку контролюючому органу за місцем свого обліку.

Згідно підпункту 168.1.1. пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Згідно пункту 18.1 статті 18 Податкового кодексу України, податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статі 14 Податкового кодексу України, податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Таким чином, обов'язок подання податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу виникає виключно у податкового агента, який нараховує (сплачує) доходи фізичній особі.

Пунктом 177.8 статті 177 передбачено, що під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що суб'єкт господарювання юридична особа зобов'язана подавати контролюючому органу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку, будучи податковим агентом у відношенні таких платників-фізичних осіб при умові перебування останніх у трудових відносинах з юридичною особою. У випадку нарахування фізичним особам суми доходу від здійснення підприємницької діяльності, які у встановленому порядку зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності, юридична особа не виступає податковим агентом та, відповідно, не має обов'язку нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору оренди автомобіля №01/01-14 від 01.01.2014 р., укладеного між позивачем, як орендарем, та ФОП ОСОБА_4, як орендодавцем, останні домовились, що орендодавець зобов'язується передати за плату орендареві у строкове користування, а орендар зобов'язується прийняти у строкове користування автомобіль (марка PEUGEOT Boxer; номерний знак НОМЕР_2), та зобов'язується сплачувати орендодавцеві орендну плату.

Відповідач вважає, що позивачем допущено порушення податкового законодавства, оскільки при виплаті доходу фізичній особі-підприємцю ОСОБА_4 за період з 01.08.2013 року по 30.06.2014 року за оренду автомобіля, ним не подано податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. №1ДФ) при виплаті доходу зазначений особі.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.11.2009 року, а з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група), що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії ААБ № 362864 та свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3.

Отже, позивач у спірних правовідносинах не виступає в якості податкового агента по відношенню до ФОП ОСОБА_4.

Оскільки позивач не є податковим агентом по відношенню до вказаної фізичної особи, то відповідно в нього відсутні обов'язок подання щодо нього розрахунків форми № 1 ДФ.

За таких підстав, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 05.11.2014 року №0020061701 та наявності підстав для його скасування.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного Управління Міндоходів м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 06.02.2015 р.

.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.