Вирок № 42584314, 22.01.2015, Старобільський районний суд Луганської області

22.01.2015

ЄУН 431/45/15-к

Провадження 1-кп/431/32/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Старобільський районний суд Луганської області складі

головуючого-судді Олійник С.В.,

при секретарі Хорольської І.Ю.,

за участі прокурора Носаль Т.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новоселівка Красноградського району Харківської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_1 в вересні 2014 року, перебуваючи з 12.08.2014 року на військовій службі в військовій частині польова пошта В0624 Міністерства Оборони України, знаходячись в с. Новосвітлівка Краснодонського району Луганської області знайшов одну гранату РГД-5, з засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ та дві гранати РГД-5, без засобів ініціювання - підривачів, які при звільненні 01.11.2014 року з військової служби у запас, згідно наказу військової частини ПП В0624 № 115 від 02.11.2014 року за п.«е» ч.8 (через службову невідповідальність) ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», в військову частину ПП В0624 добровільно не здав, а також в подальшому в органи МВС України добровільно не здав, а маючи умисел на незаконне придбання та зберігання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу, реалізуючи свій злочинний умисел, взяв їх собі для особистих потреб та у подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу до грудня 2014 року за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_2.

12.12.2014 року о 18 годині 30 хвилин, працівниками міліції Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області, під час огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено одну гранату РГД-5 з засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ. Згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 400 від 15.12.2014 року вилучені у ОСОБА_1 об'єкти є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 100-115г) - корпусом ручної гранати РГД-5 та засобом ініціювання - підривачем УЗРГМ для ручних гранат РГД-5, Ф-1 та РГ-42, який містить заряд комбінованої вибухової речовини - ТНРС+азид свинцю, масою 0,1+0,2 грами, та ТЕН або гексоген, масою 1 грам. В сукупності об'єкти будуть являтися боєприпасом - ручною осколковою гранатою РГД-5. Граната придатна до вибуху.

Крім того, 13.12.2014 року о 10 годині 00 хвилин, працівниками міліції Старобільського РВ ГУМВС України у Луганській області, під час додаткового огляду місця події за місцем мешкання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2, було виявлено та вилучено дві гранати РГД-5, без засобів ініціювання - підривачів. Згідно висновку вибухотехнічної експертизи № 401 від 15.12.2014 року вилучені у ОСОБА_1 об'єкти є конструктивно оформленим зарядом вибухової речовини (тротил масою 100-115г у кожного) - двома корпусами ручної гранати РГД-5. Вибухова речовина, яка знаходилась у корпусах гранат РГД-5 придатна до вибуху.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України як зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

30 грудня 2014 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості і надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою винуватість у вчиненні злочину визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання у вигляді трьох років позбавлення волі із звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання .

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та обвинуваченим від 30 грудня 2014 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 30 грудня 2014 року, укладену між прокурором Носаль Тетяною Олександрівною та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_1, замінити на особисте зобов'язання до набрання чинності даного вироку.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь держави витрати за проведення вибухотехнічної експертизи від 15.12.2014 року № 400 в розмірі 393,12 гривень, за проведення вибухотехнічної експертизи від 15.12.2014 року № 401 в розмірі 393,12 гривень.

Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речові докази: 1 граната РГД-5 та засіб ініціювання-підривач УЗРГМ, 2 гранати РГД-5, без засобів ініціювання-підривачів чи частини, які залишилися від них після проведення вибухотехнічної експертизи, які знаходяться в кімнаті речових доказів Старобільського РВ ГУМВС - знищити.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення.

Суддя С.В. Олійник