Ухвала суду № 42580662, 30.01.2015, Ржищевський міський суд Київської області

Головуючий суддя в суді І інстанції

ОСОБА_1

Справа № 374/60/13-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2015 року Ржищівський міський суд Київської області у складі:

головуючої судді Козіної С.М.

при секретарі Коверзі Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ржищівського міського суду Київської області скаргу ОСОБА_2 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2015 року до суду надійшла зазначена вище скарга, яку скаржник мотивує тим, що отримавши заробітну плату та розрахунковий лист за грудень 2014 року, він виявив, що з його заробітної плати було відраховано 40% по постанові ВДВС Ржищівського МУЮ.

Після звернення в бухгалтерію підприємства для надання пояснень, він отримав копію постанови начальника ВДВС Ржищівського МУЮ про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.12.2014 року.

Відповідно до ч.1 ст. 68 ЗУ "Про виконавче провадження", стягнення з заробітної плати може мати місце лише у випадку відсутності майна або недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум.

У власності скаржника є автомобіль на який вже накладено арешт, але державний виконавець не вчинив дій, спрямованих на його реалізацію, а відразу виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату.

Крім того, як вбачається із змісту ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження", по виконавчому провадженню скаржника відрахування із заробітної плати не можуть перевищувати 20 %, а в постанові державний виконавець зазначає 40%.

Зазначивши в своїй постанові 40% замість передбачених законодавством 20%, державний виконавець порущив конституційне право скаржника на достатній життєвий рівень.

Скаржник ОСОБА_2В вважає дану постанову незаконною та просить суд визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 по винесенню постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.12.2014 року щодо зазначення в цій постанові розміру відрахування - 40% та визнати дану постанову незаконною скасувавши її.

В судове засідання скаржник ОСОБА_2 не з'явився з поважних причин, надав суду заяву згідно якої просить проводити розгляд справи без його участі, скаргу підтримав в повному обсязі.

Державний виконавець в судове засідання не зявився, надіслав до суду письмові заперечення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд.

Складовою справедливого судового розгляду згідно даної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини є своєчасне та повне виконання судових рішень, з метою запобігання заподіяння шкоди одній із сторін.

Нормами Конституції України (ст.ст. 124, 129) і ЦПК України (ст. 14) визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Так, згідно із статтями 1-4, 24, 25, 50, 52 Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження є завершальною стадію судового провадження та примусового виконання рішень інших органів (посадових осіб) і являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у названому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених згаданим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до нього, а також рішеннями, що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що 04.12.2014 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 було винесенню постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи ОСОБА_2 (а.с. 107-108).

Відповідно до ч. 1 ст. 68 ЗУ "Про виконавче провадження" стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів та стягнення на суму, що не перевищує трьох мінімальних розмірів заробітної плати.

Відповідно до ч. 3 ст. 70 ЗУ "Про виконавче провадження" із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості:

- у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, відшкодування шкоди у зв'язку із втратою годувальника та збитків чи шкоди, заподіяних злочином, - п'ятдесят відсотків;

- за всіма іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - двадцять відсотків.

Судом було встановлено, що в порушення вимог ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець не вжив всіх заходів спрямованих на встановлення наявного у боржника майна (як рухомого так і нерухомого) з метою його реалізації, крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про те, що боржника було поінформовано про право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу (частина п'ята статті 52 Закону про виконавче провадження).

Про неналежне виконання державним виконавцем своїх обов'язків свідчить і той факт, що в акті державного виконавця від 20.03.2014 року (а.с. 125) не зазначено адреси, за якою державний виконавець виїжджав для проведення виконавчої дії по встановленню місця знаходження автомобіля, що належить боржнику, а лише зазначено: "За адресою проживання боржника...".

Суд не може прийняти до уваги твердження державного виконавця що боржник до цього часу не надав автомобіль для опису з метою подальшої реалізації, оскільки боржника не повідомляли про необхідність вчинення такої дії.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.12.2014 року була винесена державним виконавцем передчасно з порушенням вимог ст. 68 Закону України "Про виконавче провадження", скарга ОСОБА_2 є обгрунтованою.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження до суду рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 цього Закону, - боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 387 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_2 на дії начальника відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції ОСОБА_3, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати неправомірними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ржищівського міського управління юстиції у Київській області ОСОБА_4 по винесенню постанови про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.12.2014 року.

Визнати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 04.12.2014 року неправомірною та скасувати її.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Ржищівський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а особами, які були відсутні під час її проголошення, - з дня отримання копії ухвали.

Суддя: