Постанова № 42560540, 03.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р. Справа № 908/993/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В. , суддя Тихий П.В.

при секретарі – Деппа-Крівіч А.О.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився;

відповідача – не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ (вх. №97 З/1-43) на рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 року у справі № 908/993/14

за позовом Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області

до Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області

про стягнення 17 050 грн. 55 коп.

та за зустрічним позовом Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області

до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИЛА:

У 2014 році Комунальне підприємство Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області про стягнення 17 050 грн. 55 коп.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.04.2014 р. прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсним договору.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 р. у справі № 908/993/14 (суддя Давиденко І.В.) первісний позов Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області було задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області на користь Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області основний борг у розмірі 17 050 грн. 55 коп. В задоволенні зустрічного позову Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради, м. Бердянськ Запорізької області до Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, м. Бердянськ Запорізької області про визнання недійсним договору було відмовлено в повному обсязі.

Відповідач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та подав до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 р. у справі № 908/993/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.06.2014 року порушено провадження за даною апеляційною скаргою та призначено її розгляд на 01.07.2014 року о 10:15.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2014 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.07.2014 року о 10:00. Призначене судове засідання не відбулося. Розгляд апеляційної скарги не здійснено.

Відповідно до частини 3 статті 1 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції” справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду.

У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Частиною першою статті 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції" від 12.08.2014 р. за №1632-VII змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних, зокрема, господарським судам, розташованим у районі проведення антитерористичної операції.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 р. визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

На офіційному сайті Донецького апеляційного господарського суду розміщено інформацію про неможливість направлення до Харківського апеляційного господарського суду справ, які знаходяться в провадженні Донецького апеляційного господарського суду.

В зв’язку з тим, що господарська справа №908/993/14 не була передана Донецьким апеляційним господарським судом за підсудністю до Харківського апеляційного господарського суду через відсутність фізичної можливості та механізму вирішення цього питання на даний момент, позивач по справі звернувся із заявою до Харківського апеляційного господарського суду прийняти до розгляду матеріали по справі №908/993/14 за вже поданою апеляційною скаргою відповідача по справі на підставі поданих ним копій документів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2015 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до розгляду, розгляд скарги призначено на 28.01.2015 року. Позивача зобов’язано надати копії додатків до позовної заяви та належним чином засвідчені копії усіх документів, які знаходилися у справі № 908/993/14. Відповідача зобов’язано надати копії додатків до зустрічної позовної заяви.

Представники сторін судове засідання не з’явився, витребувані документи не надали, про причини неявки не повідомили, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення поштових відправлень (а.с.69-70).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2012року між Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі - Замовник) та Комунальним підприємством Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» (далі - Виконавець) укладено Договір № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверху житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 (далі - Договір), у відповідності до умов якого, Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю за адресою: пр. Перемоги, 43, а Замовник зобов'язується відшкодувати фактичні витрати по утриманню та технічному обслуговуванню насосної (п. 1.1 Договору).

Вартість робіт по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води, взятих на себе Виконавцем, відповідно до Договору визначається, згідно з розрахунком вартості планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43 (п. 2.1 Договору).

Згідно з п. 2.3 Договору передбачено, що Замовник до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму фактичних витрат, згідно виставлених рахунків і розрахунків. Сума платежу визначається виходячи з планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43, в м. Бердянськ, що складає щомісячно - 1480,58 грн. у тому числі ПДВ.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Замовник зобов'язаний своєчасно проводити розрахунки за виконані роботи по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води, відповідно до п. 2.2 Договору.

Позивач за первісним позовом посилається на те, що станом на 01.03.2014 року відповідача за первісним позовом існує заборгованість за Договором в розмірі 17050,55 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне

З матеріалів справи вбачається, що сторонами було підписано акт звірки взаємних розрахунків № 7 від 01.02.2012 року за Договором на суму 13010,50 грн., з приміткою Комунальним підприємством «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, що акт звірки не відображає достовірність водопостачання та водовідведення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує на те, що відповідач за первісним позовом вартість отриманих послуг у повному обсязі не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги норм чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача за первісним позовом перед позивачем за первісним позовом станом на день звернення Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» до суду з даним позовом склав 17050,55 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 8.1 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з 16.01.12. і укладається на термін до 31.12.2012 року Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії.

В матеріалах справи міститься лист Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради № 4680 від 21.11.13. про припинення дії Договору 31.12.13., отже, на час виконання сторонами своїх зобов'язань спірний Договір був чинним, оскільки позивачем стягується заборгованість за період з січня 2012 р. по грудень 2012 р.

Згідно з ч. 1 ст. 901 та ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу. Якщо інше не встановлене договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з п. 2.3 Договору передбачено, що Замовник до 10 числа місяця, наступного за звітним, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця суму фактичних витрат, згідно виставлених рахунків і розрахунків. Сума платежу визначається виходячи з планових витрат по обслуговуванню насосів для підкачки води на висотну будівлю по пр. Перемоги, 43, що складає щомісячно - 1480,58 грн. у тому числі ПДВ.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем за первісним позовом виконано у повному обсязі, а саме, позивачем надано відповідачу послуги на загальну суму 17050,55 грн., що підтверджується відправленими листами позивача за первісним позовом: № 136 від 11.02.13., № 248 від 05.04.12., № 281 від 03.05.12., № 336 від 31.05.12., № 385 від 29.06.12., № 384 від 31.07.12., № 332 від 31.08.12., № 658 від 30.11.12., № 628 від 30.11.12., № 732 від 28.12.12., які були отримані відповідачем за первісним позовом, про що свідчить штамп підприємства, який міститься на вищезазначених листах та виставленими рахунками-фактурами: № СФ-41 від 30.03.12., № СФ-46 від 30.04.12., СФ-55 від 31.05.12., СФ-69 від 27.06.12., СФ-100 від 31.07.12., СФ-104 від 31.08.12., СФ-130 від 28.09.12., СФ-167 від 31.10.12., СФ-182 від 30.11.12., СФ-205 від 28.12.12., які містяться в матеріалах справи.

В матеріалах справи відсутні будь-які претензії відповідача за первісним позовом щодо непередання рахунків позивачу за первісним позовом. В матеріалах справи містяться листи позивача за первісним позовом отримані відповідачем за первісним позовом, про що свідчить штамп підприємства відповідача, прийняті без зауважень та заперечень. Умовами Договору не передбачено яким шляхом рахунки повинні бути передані відповідачу.

Крім того, слід зазначити, що вартість наданих послуг є фіксованою, про що зазначено в п. 2.3 Договору.

Таким чином, з викладеного вище вбачається, що позивачем виконано роботу, а відповідачем прийнято без зауважень та без зазначення про відсутність рахунку.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що в порушення умов Договору та норм чинного законодавства України, відповідач за первісним позовом своє зобов'язання щодо оплати вартості отриманих послуг не виконав, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 17050,55 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати боргу відповідач не надав ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що позовні вимоги Комунального підприємства Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А” щодо стягнення боргу з Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради за неналежне виконання умов Договору у сумі 17050,55 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно відмови в задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним Договору № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.2012 року з огляду на таке.

Як зазначає в апеляційній скарзі КП Бердянської міської ради “Житлосервіс - 2А”, вказаний договір є недійсним, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Проте колегія суддів зазначає, що такі твердження апелянта є помилковими.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.78. № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угод недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідними для чинності правочину, зокрема:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що внутрішньобудинкові системи - це мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди.

Частиною 6 п. 13 Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 869 від 01.06.2011року, встановлено, що вартість обслуговування обладнання для підкачування води відшкодовує суб'єкт господарювання, у власності або на балансі чи в користуванні якого перебуває таке обладнання.

Пунктом 1.6 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 року, передбачено, що за стан водопровідних мереж, які проходять у технічних підвалах і до яких приєднані внутрішньобудинкові мережі, є відповідальними підприємства та організації, у яких вони перебувають на балансі.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідальним за стан водопровідної мережі є особа, на балансі якої вона знаходиться.

Водопровідна мережа - це один з основних елементів системи водопостачання, це сукупність водопровідних ліній (трубопроводів) для подачі води до місць споживання.

Насосною установкою є сукупність насосного агрегату з комплектувальним обладнанням, змонтованим певною схемою, що забезпечує роботу насоса.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що поняття водопровідних мереж та насосної установки є різними.

Умовами Договору встановлено обов'язок позивача за зустрічним позовом щодо утримання та технічного обслуговування саме насосних установок для підкачування води.

Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом на те, що насосні установки для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 у м Бердянську не знаходяться на балансі Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради, в зв'язку з чим позивач за первісним позовом не відповідальним за їх стан є безпідставними.

Крім того, слід зазначити, що спірний Договір був укладений сторонами 16.01.2012 року, після чого Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради отримувало послуги від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» у вигляді утримання та технічного обслуговування насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю за адресою: пр. Перемоги, 43.

Як вірно встановлено місцевим судом, позивачем за первісним позовом у відповідності до умов Договору надавались відповідачу за первісним позовом послуги з утримання та технічного обслуговування насосних установок для підкачування води, що підтверджується з рахунків-фактури: № СФ-41 від 30.03.12., № СФ-46 від 30.04.12., СФ-55 від 31.05.12., СФ-69 від 27.06.12., СФ-100 від 31.07.12., СФ-104 від 31.08.12., СФ-130 від 28.09.12., СФ-167 від 31.10.12., СФ-182 від 30.11.12., СФ-205 від 28.12.12., які містяться в матеріалах справи, виставлених відповідачу за первісним позовом.

КП «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради не надав до матеріалів справи жодних доказів які б свідчили про заперечення відповідача за первісним позовом щодо отримання таких послуг. Таким чином, з викладеного вбачається, що Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради отримувало від Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» послуги на підставі, укладеного між ними спірного Договору.

Листом № 4680 від 21.11.14. Комунальне підприємство «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради повідомило Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-2А» про припинення дії Договору № 1/12 від 16.01.12. з 31.12.13., отже, дія даного Договору була визнана відповідачем за первісним позовом.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що вимога Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради про визнання недійсним Договору № 1/12 про відшкодування витрат по утриманню та технічному обслуговуванню насосних установок для підкачування води на 14-поверхову житлову будівлю по пр. Перемоги, 43 від 16.01.12. є необґрунтованою та безпідставною.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що місцевий господарський суд правомірно відмовив Комунальному підприємству «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради в задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, враховуючи, що доводи, викладені в апеляційний скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, у зв’язку з чим підстав для скасування рішення та задоволення апеляційної скарги відповідача колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 33, 43, 85, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства “Бердянськводоканал” Бердянської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 21.05.2014 року у справі № 908/993/14 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складено 04.02.2015 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.