Ухвала суду № 42560501, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18850/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

при секретарі Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" (далі - ТОВ "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Дарницькому районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.08.2013 р. №0003242220/2235, №0003252220/2234.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ТОВ "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Дарницькому районі проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 р. по 31.12.2012 р., за результатами якої складено акт перевірки від 23.07.2013 р. №26-51/22-01/30978672.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток у загальному розмірі 1 578 442,25 грн.;

- пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 22, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 190.1 ст. 190, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 1 372 133,02 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 07.08.2013 р.:

- №0003252220/2234, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1340466,35 грн. за основним платежем та у розмірі 534077,91 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0003242220/2235, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1578442,25 грн. за основним платежем та у розмірі 26025,66 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами розгляду скарг позивача, рішенням Головного управління Міндоходів у м. Києві від 11.10.2013 р. №5136/10/26-15-10-04 залишено без змін оскаржувані рішення в частині основного платежу та збільшено суми грошових зобов'язань в частині штрафних санкцій, а саме: №0003252220/2234 - 6653,67 грн.; №0003242220/2235 - 23204,00 грн.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї статті визначено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на час виникнення спірних правовідносин), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпункти 7.2.1, 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону передбачають обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну з відповідними реквізитами, яка складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця та є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрований як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону.

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 цього Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Аналогічні положення закріплені у ст.ст. 139, 198 Податкового кодексу України.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач (покупець) мав господарські правовідносини з ТОВ "Берніс Продакт", ТОВ "УБК № 2", ТОВ "Юван ТА", ТОВ "Юван ТА", ТОВ "ДПТ-Дніпро" ТОВ "Енергосфера", ТОВ "Так-Ю", ТОВ "КПД-Будтехніка", ТОВ "Голден Україна" на підставі ряду договорів з поставки товарів.

На підтвердження реального виконання договорів з вказаними контрагентами, позивачем надано суду:

- по відносинам з ТОВ "Берніс Продакт": рахунки-фактури, банківські виписки з рахунку позивача, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "УБК № 2": рахунки-фактури, банківські виписки з рахунку позивача, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "Юван ТА": рахунки-фактури, банківські виписки з рахунку позивача, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "ДПТ-Дніпро": рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "Енергосфера": рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "Так-Ю": рахунки-фактури, банківські виписки з рахунку позивача, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "КПД-Будтехніка": рахунки-фактури, видаткові та податкові накладні;

- по ТОВ "Голден Україна": видаткові накладні.

Проте, такі документи не підтверджують факт надання товарів (послуг), не дають можливість встановити зміст господарської операції, її кількісні та якісні показники, а лише містять загальні назви товару та його вартість.

Крім того, із наданих позивачем документів не вбачається, які саме критерії використовувались для визначення вартості послуг та, відповідно, необхідність та доцільність використання їх в господарській діяльності (направленість на отримання прибутку) і правомірність формування податкового кредиту.

Інших документів, зокрема актів приймання-передачі товарів, довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо, позивачем не надано.

При цьому, колегія суддів враховує те, що згідно протоколу виїмки та огляду від 20.07.2012 р. старшим у/о в ОВС ГУБОЗ МВС України у позивача було вилучено первинні бухгалтерські документи ТОВ "Берніс Продакт", ТОВ "УБК № 2", ТОВ "Юван ТА", які час перевірки не отримані на запит.

Відповідно до ст. 44.6 Податкового кодексу України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності. Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Отже, вищезазначеною правовою нормою визначено обов'язок позивача надати документи на підтвердження правомірності формування показників звітності, та наслідки неподання таких документів.

Крім того, статтею 44.7 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який призначив проведення перевірки, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи). Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні. У разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає документи менше ніж за три дні до дня її завершення або коли надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу менше ніж за три дні до дня завершення перевірки, проведення перевірки продовжується на строк, визначений статтею 82 цього Кодексу.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 07.08.2013 р. №0003242220/2235, №0003252220/2234, а тому такі рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Посилання позивача на неправомірність проведення перевірки є необґрунтованими, оскільки не спростовують факту встановлених порушень.

Враховуючи вищевказане, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, а тому апеляційну скаргу ТОВ "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року - без змін, оскільки постанова ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "Промтехвод" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10 лютого 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

Повний текст ухвали складено 03.02.2015 року.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.