Постанова № 42560478, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 року

справа № 398/2461/14-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічев Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року у справі №398/2461/14-а за позовом Приватного підприємства "Колега" до Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання дій відповідача протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року адміністративний позов Приватного підприємства "Колега" - задоволено повністю.

Визнано неправомірними дії відділу Державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області щодо винесення постанов та скасовано: постанову від 27 березня 2014 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 4211 грн. 77 коп. за виконавчим листом № 2а-3081/10/1170 від 23.12.2013 виданий Кіровоградським окружним судом ( ВП№ 41731436); постанову від 27 березня 2014 р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн. за виконавчим листом № 2а-3081/10/1170 від 23.12.2013 виданий Кіровоградським окружним судом ( ВП№ 41731436); постанову від 27 березня 2014 р. про стягнення виконавчого збору в сумі 37 грн. 24 коп. за виконавчим листом №2/1118/655/12 від 25.01.2014 виданий Олександрійським міськрайонним судом ( ВП №41788976); постанову від 27 березня 2014 р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн. за виконавчим листом №2/1118/655/12 від 25.01.2014 виданий Олександрійським міськрайонним судом ( ВП №41788976); постанову від 27 березня 2014 р. про стягнення витрат на проведення виконавчих дій в сумі 50 грн. за виконавчим листом №2/1118/655/12 від 25.01.2014 виданий Олександрійським міськрайонним судом ( ВП №41788976).

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Перевіривши обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем оскаржені постанови відповідача про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій прийнятих у виконавчому провадженні за виконавчим листом виданому в цивільній справі (ВП№ 41788976) та у виконавчому провадженні за виконавчим листом в адміністративній справі виданому Кіровоградським окружним адміністративним судом (ВП №41731236).

Постанови відповідача про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій відповідно до вимог ст.. 17 Закону України «Про виконавче провадження» постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу є виконавчими документами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 18 КАС України адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої цієї статті.

Рішення відповідача, які оскарженої позивачем не були прийняті щодо виконання рішень судів у справах, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 18 КАС України.

Таким чином суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм предметної підсудності.

Щодо оскарження дій відповідача по прийняттю постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій від 27.03.2014р. слід зазначити наступне.

Відповідно матеріалам справи, на виконанні відділу ДВС Олександрійського МРУЮ перебували виконавчі листи з виконання судових рішень про стягнення з приватного підприємства «Колега» присуджених коштів на користь фізичної особи та держави, за якими відділом ДВС Олександрійського МРУЮ були відкриті виконавчі провадження ВП№ 41788976 та ВП №41731236 та встановлено термін для самостійного виконання рішень боржником.

Через невиконання боржником в добровільному порядку судових рішень у строк, зазначений в постановах про відкриття виконавчого провадження, державним виконавцем Цісаренко О.М. винесені постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

По вказаним виконавчим провадженням прийняті постанови від 07.04.2014, 23.04.2014р. про закінчення виконавчого провадження оскільки боржником сплачені суми за виконавчими документами 07.04.2014р. та 02.04.2014р. відповідно. Виконавчі документи виконавця про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій виділені у окремі виконавчі провадження (а.с. 33-38, 51-59).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого листа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Також згідно ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» у постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення суду у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Проте доказів щодо неотримання позивачем постанов про відкриття виконавчих проваджень не надано.

Так як, у відповідності до абзацу 4 п.4.1.1. Інструкції про проведення виконавчих дій Наказ Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, установленому статтею 32 Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Також згідно ч.1 ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

У матеріалах справи відсутні докази, щодо подання заяви позивачем про поновлення ним свого порушеного права на виконання рішення у добровільний строк. Тому вважано рахувати, що позивачем пропущено строк на добровільне виконання рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржена постанова скасуванню.

Керуючись ст.ст. 41, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області задовольнити.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 15 липня 2014 року у справі №398/2461/14-а за позовом Приватного підприємства "Колега" до Відділу державної виконавчої служби Олександрійського міськрайонного управління юстиції в Кіровоградській області про визнання дій неправомірними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій – скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 03 лютого 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак