Постанова № 42559950, 04.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14937/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дієса» ( далі - позивач ) звернулося до суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області ( далі - відповідач ) про визнання протиправними дій посадових осіб відповідача при проведенні позапланової перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Умань, вул. Паризької комуни, 31 та скасування постанов про накладення штрафних санкцій від 05.12.2013 року № 222 і № 223.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову про задоволення позову, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини справи та неправильно застосовано норми матеріального і процесуального права.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 1 ст. 197 КАС України розглядає справу за їх відсутності в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена позапланова перевірка магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Умань, вул. Паризької комуни, 31 з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів.

Підставою для проведення перевірки магазину позивача стало звернення ( лист ) Спілки захисту прав споживачів Солом'янського району м. Києва про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства та згода Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів на проведення позапланових заходів зі здійснення державного контролю від 26.11.2013 р. №03/7-11097-2013.

За результатами перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» відповідачем був складений акт від 29.11.2013 р. №0000286, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог законодавства про захист прав споживачів, а саме: до продажу пропонувалися товари без необхідної доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію ( відсутня будь-яка інформація згідно із законодавством про мови, про найменування та місцезнаходження підприємства, яке проводить ремонт і технічне обслуговування), реалізація товарів здійснювалась без документів, що засвідчують їх якість та безпеку.

На підставі зазначеного акту перевірки Інспекцією винесено припис від 29.11.2013 р., яким позивача зобов'язано усунути порушення, встановлені в акті перевірки у строк до 04.12 2013 р., та постанови від 05.12.2013 року № 222, якою до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн. та № 223, якою ТОВ «Дієса» визначені штрафні санкції у розмірі 16840,88 грн.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача з проведення перевірки магазину позивача та складання оскаржуваної постанови були правомірними.

Дослідивши матеріали справи, підстави апеляційного перегляду, а також виниклі між сторонами правовідносини, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Законів України «Про захист прав споживачів» ( далі - Закон № 1023 ), «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» ( далі - Закон № 877 ), Положенням про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 09.11.2011 року №206 ( далі - Положення № 206 ), Порядком провадження торгівельної діяльності, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 року № 833 ( далі - Порядок №833 ), Порядком гарантійного ремонту ( обслуговування ) або гарантійної заміни технічно складних побутових товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 року № 506 ( далі - Порядок №506 ), Правилами роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затвердженими наказом Міністерства економіки України від 19.04.2007 року № 104 ( далі - Правила № 104 ).

Так, відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пп. 6.1 п. 6 Положення № 206, Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, а також здійснювати державний ринковий нагляд у межах сфери відповідальності відповідно до повноважень, визначених Законами України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», «Про загальну безпечність нехарчової продукції», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

У ч. 3 ст. 4 Закону № 877 зазначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.

Ч. 1 ст. 6 № 877 передбачено, що підставами для здійснення позапланових заходів, зокрема, є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення державного нагляду (контролю).

Відповідно до ч. 6 ст. 7 Закону № 877, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості, а саме: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

У ч. 1 ст. 6 Закону № 1023 зазначено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.

Ч. 4 ст. 8 Закону № 1023 передбачено, що продавець і виробник під час продажу (реалізації) товару зобов'язані інформувати споживача про підприємства, що задовольняють вимоги, встановлені ч.1 і ч.3 цієї статті. За ненадання такої інформації встановлюється відповідальність згідно із ст.15 і ст.23 цього Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 1023, споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою.

Інформація про продукцію повинна містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; позначку про наявність або відсутність у складі продуктів харчування генетично модифікованих компонентів; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров'ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї до відповідності; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Інформація, передбачена ч.1 цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.

П.п. 10, 14, 16 Правил № 104 передбачено, що до подання товарів у торговельний (демонстраційний) зал працівники суб'єкта господарювання проводять підготовку товарів до продажу (розпакування, перевірка цілісності індивідуальної упаковки, пломб підприємства-виробника, наявності маркувальних даних і якості, чищення, прасування, перевірка наявності інструкцій з експлуатації, технічних паспортів, гарантійних талонів, комплектність виробів, перевірка роботи в дії тощо). У торговельному (демонстраційному) залі мають бути виставлені наявні в суб'єкта господарювання товари або їх зразки в повному асортименті. Забороняється продаж товарів, що не мають відповідного маркування, належного товарного вигляду, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, строк придатності яких минув, а також тих, що надійшли без документів, передбачених законодавством, зокрема, які засвідчують їх якість та безпеку.

Здійснюючи продаж непродовольчих товарів вітчизняного та іноземного виробництва, працівники суб'єкта господарювання зобов'язані надати споживачам необхідну, достовірну та своєчасну інформацію про товари в супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також маркуванням чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів товарів, яка має містити: назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; найменування нормативних документів, вимогам яких повинні відповідати вітчизняні товари; дані про основні властивості товару; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремих товарів, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; дані про ціну (тариф), умови та правила придбання товару; дату виготовлення; відомості про умови зберігання; гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); правила та умови ефективного і безпечного використання товару; строк придатності (строк служби) товару, відомості про необхідні дії споживача після його закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

У п. 8 Порядку № 506 передбачено, що експлуатаційні документи повинні відповідати ГОСТу 2.601-95 «Эксплуатационные документы» і вимогам цього Порядку. На товари іноземного походження, що ввозяться в Україну, експлуатаційні документи повинні бути виконані державною мовою та мовою держави походження товару.

Згідно з п.п. 1,2,13 ст. 26 Закону № 1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів;накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені ст. 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до п. 7 ч. 1 ст. 23 Закону № 1023, у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, законодавством у галузі захисту прав споживачів регламентовано чіткий порядок проведення органами Державної інспекції захисту прав споживачів перевірок суб'єктів господарювання та підстави для її проведення, а також можливість застосування до них штрафних санкцій при виявленні порушень законодавства за результатами таких перевірок.

Разом з тим, колегія суддів встановила, що позапланова перевірка магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Умань, вул. Паризької комуни, 31 була проведена відповідачем на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 р. № 03/7-11212-2013 / а.с. 89 / та направлення на проведення перевірки від 28.11.2013 р. № 353 / а.с. 90 /.

Водночас, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 листопада 2014 року у справі № 826/18856/13-а зазначена згода та направлення на проведення перевірки магазину позивача були визнані протиправними та скасовані. Крім того, у цьому ж судовому рішенні ВАС України також зазначив, що дії територіальних органів Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів щодо проведення перевірки на підставі такої згоди та направлення також є неправомірними, а такі позовні вимоги - похідними.

Тож, викладені обставини, у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, апеляційний суд вважає встановленими і такими, що не підлягають доказуванню.

При цьому, колегія суддів відзначає, що вказане рішення ВАС України має преюдиціне значення для вирішення спірних правовідносин у межах даної адміністративної справи та було прийнято ВАС України на момент її розгляду в суді першої інстанції, однак, безпідставно та всупереч вимогам ч. 1 ст. 72 КАС України, не було ним враховане.

З огляду на це, судова колегія приходить до висновку про протиправність дій посадових осіб відповідача щодо проведення позапланової перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Умань, вул. Паризької комуни, 31 на підставі згоди Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів від 26.11.2013 р. № 03/7-11212-2013 та направлення на проведення перевірки від 28.11.2013 р. № 353, що, відповідно, вказує на неправомірність складання ним за її результатами оскаржуваних постанов про накладення на позивача штрафних санкцій від 05.12.2013 року № 222 і № 223, а також на необхідність їх скасування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що, в даному випадку, наявні достатні та необхідні правові підстави для задоволення адміністративного позову, а судом першої інстанції були неповно встановлені обставини справи та порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задовольнити, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 41, 159, 160, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 листопада 2014 року скасувати.

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дієса» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про визнання протиправними дій та скасування постанов задовольнити.

Дії Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області при проведенні позапланової перевірки магазину «Ельдорадо» ТОВ «Дієса» за адресою: м. Умань, вул. Паризької комуни, 31 визнати протиправними.

Постанови Інспекції з питань захисту прав споживачів у Черкаській області про накладення штрафних санкцій від 05.12.2013 року № 222 і № 223 скасувати.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.