Ухвала суду № 42559947, 04.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2015 року Справа: № 826/7880/14

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» ( далі - позивач ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України ( далі - відповідач ) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.02.2014 р. ВП № 41849052 про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.08.2014 р. адміністративний позов було залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2014 року зазначену ухвалу суду першої інстанції було скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року адміністративний позов було повторно залишено без розгляду.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва в іншому складі суду, так як, на думку апелянта, судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що 19.02.2014 р. відповідачем у рамках виконавчого провадження ВП № 41849052 було винесено постанову про стягнення з ДП «НАЕК «Енергоатом» виконавчого збору.

Зазначена постанова була отримана позивачем 27.05.2014 р., що підтверджується розпискою представника ДП «НАЕК «Енергоатом» / а.с. 12 /.

05.06.2014 р. позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції Окружного адміністративного суду м. Києва / а.с. 3 /.

Повторно залишаючи даний адміністративний позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що 05.02.2014 р. позивач отримав постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 41849052, в якій зазначено код доступу до даного виконавчого провадження в мережі Інтернет, та міг дізнатися про оскаржувану постанову в будь-якій день з моменту її внесення, а також з того, що 01.04.2014 р. представник підприємства ознайомлювався з матеріалами виконавчого провадження і також мав дізнатися про вказану постанову.

Дослідивши матеріали справи та підстави апеляційного перегляду, у відповідності з нормами діючого законодавства, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про виконавче провадження» ( далі - Закон № 606-XIV ), Кодексом адміністративного судочинства України ( далі - КАС України ).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV, постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У ч. 1 ст. 31 Закону № 606-XIV закріплено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена до суду в десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про її прийняття.

При цьому, законодавством регламентований спеціальний порядок доведення до відома сторін виконавчого провадження інформації про прийняття органами ДВС України, зокрема, постанови про стягнення виконавчого збору, шляхом направлення їм її копії. І лише з дня, коли особи отримала таку копію, починається відлік десятиденного строку на її оскарження, що передбачений ч. 1 ст. 28 Закону № 606-XIV.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що судом першої інстанції помилково не були досліджені та прийняті до уваги ані викладені правові вимоги, ані те, що у матеріалах справи відсутні належні і допустимі, у розумінні ст. 70 КАС України, докази, які б надавали підстави стверджувати, що 01.04.2014 р. на момент ознайомлення представника позивача з матеріалами виконавчого провадження ВП № 41849052 в них була наявна спірна постанова.

Водночас, апеляційний суд зауважує, що, згідно з приписами ч. 3 ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому, судове рішення в жодному разі не може ґрунтуватися на припущеннях

Більш того, колегія суддів відзначає, що 01.08.2014 р. ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва про залишення адміністративного позову без розгляду була постановлена з підстав, які є аналогічними тим, з яких прийнята оскаржувана ухвала від 02.12.2014 р., та які вже переглядалися судом апеляційної інстанції в порядку апеляційного провадження, за результатами якого вказана ухвала суду першої інстанції від 01.08.2014 р. була скасована, а справа направлена для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку були відсутні достатні та необхідні правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду, а тому суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Втім, переглядаючи вимогу апелянта про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції в іншому складі суду, колегія суддів зазначає, що суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями визначати склад суду першої інстанції, яким здійснюватиметься судовий розгляд справи, а тому зазначена апеляційна вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року 2014 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 грудня 2014 року 2014 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 04.02.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Кобаль М.І.

Карпушова О.В.