Ухвала суду № 42557057, 20.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

20 січня 2015 року м. Київ В/800/6084/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючої:Блажівської Н. Є.,Суддів: Лосєва А. М., Приходько І. В., Рибченка А. О., Федорова М. О.

перевіривши заяву Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року

у справі № 826/16331/13-а (К/9991/24000/14 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суматра-ЛТД»

до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з

обслуговування великих платників

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників звернулось до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у вказаній справі.

Згідно статті 2391 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 2392 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:

1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;

2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом;

3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 1711 цього Кодексу.

У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 листопада 2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»; пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України; підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копії ухвал Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2013 року по справі № 2а-18701/11/2670, від 26 березня 2014 року № 2а-4419/10/2670, від 16 квітня 2014 року № 2а-4216/12/1470, від 27 березня 2013 року № 2а-8473/12/2670 у яких, на його думку, вказані норми права застосовані інакше, ніж у даній справі.

Між тим, відповідно до положень статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судового рішення може бути подана виключно за наявності таких складових: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах. Зокрема, така складова як подібність правовідносин, означає тотожність суб'єктного складу учасників відносин, як об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (наприклад часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). У той же час, зміст правовідносин визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зі змісту рішень Вищого адміністративного суду України наведених заявником як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права, слідує, що зміст правовідносин, які у них розглядалися, відмінний від того, який є у даній справі.

Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.

В той же час, як слідує зі змісту поданої заяви та доданих як приклад неоднакового застосування судом норм матеріального права рішень Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судом норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.

За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.

З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 2391, 2392 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити Міжрегіональному головному управлінню Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року у справі № 826/16331/13-а.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча Н.Є. Блажівська Судді А. М. Лосєв І. В. Приходько А. О. Рибченко М. О. Федоров