Постанова № 42546106, 29.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/7600/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М.

Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменка В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Мостобуд» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001162203.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Постанову суду першої інстанції скасувати та постановити по справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції не в повному обсязі досліджено обставини та надано не вірну правову оцінку діям відповідача щодо підстав та правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки у податкового органу відсутні повноваження в односторонньому порядку змінювати орендну ставку без внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на підставі наказу №868 від 20.12.2013 року, направлення від 25.12.2013 №724, згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ «Мостобуд» з питання дотримання вимог пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України щодо повноти обчислення орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.07.2013 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом складено акт від 30.01.2014 року №106/28-10-42-30/01386326, згідно висновків якого, в ході перевірки встановлено порушення ПАТ «Мостобуд» пункту 286.2 статті 286, підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, пунктів 1.8, 2.1-2.3 Порядку визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 26.07.2007 №43/1877, в результаті чого позивач занизив податкові зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки Голосіївського району міста Києва на суму 11 708 326,91 грн. та занизив податкові зобов'язання з орендної плати за земельну ділянку Дарницького району міста Києва на суму 327 643,32 грн.

Позивач вважаючи протиправними та необґрунтованими зазначені висновки податкового органу, подав заперечення на акт перевірки від 30.01.2014 №106/28-10-42-30/01386326, за результатом розгляду яких Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників листом від 11.02.2014 № 3160/10/28-10-42-3-34 повідомив про залишення висновків вказаного акту без змін.

17.02.2014 відповідач на підставі акту від 30.01.2014 №106/28-10-42-30/01386326 прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001162203, яким збільшив суму грошового зобов'язання ПАТ «Мостобуд» з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 13 988 010,00 грн., в т.ч. 11 708 327,00 грн. - основний платіж та 2 279 683,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

В результаті адміністративного (досудового) оскарження, передбаченого статтею 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001162203 залишено - без змін.

В результаті звернення Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до суду з адміністративним позовом про скасування вказаного податкового повідомлення-рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки суд дійшов висновку, що відповідач правомірно донарахував позивачу суму обов'язкового платежу з податку на землю, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначений Податковим кодексом України, а обов'язок контролювати повноту та своєчасність надходження таких платежів покладений саме на відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції зважаючи на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (Орендар) та Київською міською радою (Орендодавець) укладено ряд договорів оренди земельної ділянки, а саме:

від 05.02.2000, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 13.06.2000 за №76-6-00005, предметом якого є оренда строком на 49 років земельної ділянки, місце розташування якої вул. Паньківська, 5 у Старокиївському районі міста Києва, розміром 0,1716 га для обслуговування та експлуатації адміністративного будинку і господарських споруд;

від 23.09.2002, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 12.11.2002 за №79-6-00064, предметом якого є оренда строком на 10 років земельної ділянки, місце розташування якої вул. Тарасівська, 8, літ. Б у Голосіївському районі міста Києва, розміром 0,0115 га для експлуатації та обслуговування гаража-лабораторії;

від 29.07.2003, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 29.08.2003 за №79-6-00138, предметом якого є оренда строком на 10 років земельних ділянок, місце розташування яких вул. Баренбойма, 8, у Голосіївському районі міста Києва, загальним розміром 11,4311 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничого, житлового, соціально-побутового та культурного призначення Мостозагону №2;

від 30.07.2007, який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 02.08.2007 за №79-6-00526, предметом якого є оренда строком на 50 років земельної ділянки, місце розташування якої вул. Промислова, у Голосіївському районі міста Києва, розміром 16,7351 га для перенесення промислової бази ВАТ «Мостобуд» мостозагону №2, яка підпадає під забудову залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у місті Києві, її подальшої експлуатації і обслуговування;

від 25.04.2001, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 29.05.2001 за №90-6-00022, предметом якого є оренда строком на 10 років земельної ділянки, місце розташування якої вул. Нова, 1, у Харківському районі міста Києва, розміром 6,5674 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази Управління механізації;

від 25.04.2001, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 29.05.2001 за №90-6-00021, предметом якого є оренда строком на 10 років земельної ділянки, місце розташування якої Чапаєвське шосе, 10 у Харківському районі міста Києва, розміром 2,6031 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази Управління механізації;

від 25.04.2001, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 29.05.2001 за №90-6-00023, предметом якого є оренда строком на 7 років земельної ділянки, місце розташування якої вул. Нова, 1, у Харківському районі міста Києва, розміром 0,0116 га для експлуатації та обслуговування комплексу будівель і споруд виробничої бази Управління механізації.

Вирішуючи даний спір, судова колегія звертає увагу на наступне.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України).

Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом (пункт 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в редакції чинній в періоді, який перевірявся контролюючим органом).

Згідно із пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

У відповідності до пункт 288.4 статті 288 Податкового Кодексу України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, але річна сума платежу, відповідно до пункту 288.5 статті 288 Податкового Кодексу України, не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом XIII Кодексу та для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Статтею 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадку, встановленому законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Так, відповідно до п. п. 2.3. п. 2 до Договорів оренди земельних ділянок, Орендодавцем за якими є Київська міська рада, а Орендарем - ПАТ «Мостобуд», встановлено, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього договору). Пропозиції про перегляд розміру орендної плати надсилаються не частіше ніж один раз на квартал і розглядаються відповідно до законодавства. Відсутність відповіді на таку пропозицію не означає погодження такої пропозиції.

Однак, до договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться у користуванні ПАТ «Мостобуд» не були внесені зміни щодо розміру орендної плати, тим паче на внесення таких змін не була направлена пропозиція щодо укладення додаткової угоди до договору оренди землі в частині зміни розміру орендної плати з відповідним направленням примірника додаткової угоди.

Також, зміни в договір оренди вносяться з моменту набрання чинності рішенням суду (ст.. 653 ЦК України), однак такого рішення суду до матеріалів справи не додано.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на правову позицію Верховного Суду України, яка викладена в Постанові від 11.06.2013 року по справі № 21-166а13, де зазначено, що договір оренди землі є цивільно-правовим, а отже, йому притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов'язковість його виконання сторонами тощо. Суб'єкт владних повноважень, який не є учасником договору, не може здійснювати владні управлінські функції шляхом втручання у відносини сторін договору, але має право контролювати належність виконання договору та відповідність його умов чинному законодавству України, зокрема стежити, щоб такі умови не суперечили інтересам суспільства. Якщо ж договір пов'язаний зі сплатою податків і, на думку суб'єкта владних повноважень, спрямований на ухилення від їх сплати, останній, за допомогою адміністративних заходів, уповноважений відновити публічний порядок.

Таким чином, колегія суддів Верховного Суду України дійшла висновку про те, що хоча зміна розміру земельного податку згідно із Законом № 309-VІ є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договору оренди землі його учасниками, зазначене не тягне автоматичну зміну умов договору щодо розміру орендної палати, а відтак відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов'язання з орендної плати із застосуванням штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України Рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що висновки податкового органу про заниження Публічним акціонерним товариством «Мостобуд» податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки є необґрунтованими та безпідставними, а податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001162203 - протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження, а Постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року прийнята за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 41, 71, 160, 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу позивача Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» на Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2014 року - скасувати.

Ухвалити по справі нову постанову, якою адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Мостобуд» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.02.2014 року №0001162203.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мостобуд» судові витрати зі сплати судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги в розмірі 2923,20 грн. (дві тисячі дев'ятсот двадцять три гривні двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.