Ухвала суду № 42542534, 22.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

22 січня 2015 рокусправа № 804/3948/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Богданенка І.Ю.,

суддів: Уханенка С.А. Дадим Ю.М. ,

за участю секретаря судового засідання: Сколишева О.О.,

за участю

позивача: - ОСОБА_1 (за паспортом),

представників:

позивача: - ОСОБА_2 (за довіреністю від 20.12.2013 року),

відповідача: - Шеремета В.В. (за довіреністю від 13.01.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року

у справі № 804/3948/14

за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2014 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся у Дніпропетровський окружний адміністративний суд з позовом до державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «Р» від 10 грудня 2013 року № 0000601701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 155883,86 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10 грудня 2013 року № 0000601701.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі.

Позивач та його представник заперечують проти вимог апеляційної скарги з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, заслухавши пояснення позивача, представників апелянта та позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, згідно з підпунктами 20.1.1, 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 78.1.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, відповідно до наказу від 20 листопада 2013 року № 772, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо не підтвердження господарських відносин із товариством з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс» їх реальності та повноти відображення в податковому обліку за грудень 2010 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, липень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, січень-вересень 2012 року, за результатами якої складено акт від 28 листопада 2013 року № 2340/1701/2742914013.

Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентом, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме: встановлено відсутність об'єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу постачання товариство з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс» - фізична особа-підприємець ОСОБА_1, що призвело до завищення суми податкового кредиту в сумі 131415,60 грн.

При цьому, позиція податкового органу про недійсність правочинів ґрунтується на висновках акту від 02 серпня 2013 року № 28/0831-22/33248404 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс», складеного державною податковою інспекцією у Хортицькому районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.

На підставі акту перевірки від 28 листопада 2013 року, державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10 грудня 2013 року №0000601701, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 155803,86 грн., в тому числі 131415,60 грн. за основним платежем та за 24468,26 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 10 грудня 2013 року №0000601701 залишено без змін.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, згідно наданих довідок, договорів оренди транспортних засобів та додаткових угод до них у період з грудня 2010 року по вересень 2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у своїй діяльності для перевезення вантажів використовував власний та орендований автомобільний транспорт, зокрема, такі марки автомобілів як ТАТА, МАЗ, Меrsedes, JAC, KOGEL, а також у позивача працювали водії у кількості 7 осіб.

Для здійснення власної господарської діяльності пов'язаної з наданням послуг з перевезення вантажів фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс» договір купівлі-продажу від 01 грудня 2010 року № 01/12/2010, з урахуванням додаткової угоди від 03 грудня 2010 року, за умовами якого позивачем придбано продукцію (дизельне паливо), при цьому, продукція передана та зберігається за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Автопаркова, 1-г. На загальну кількість пального, контрагентом передано картки на паливо за допомогою яких здійснюється отримання пального зі зберігання і заправка автомобілів позивача. Строк дії договору встановлено до виконання сторонами своїх обов'язків.

Аналогічного змісту, позивачем укладені договори з товариством з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс» також протягом 2011-2012 років.

Факт реального здійснення господарської операції за вказаними договорами купівлі-продажу підтверджується первинними бухгалтерськими документами, а саме: копіями договорів купівлі-продажу, копіями додаткових угод до договорів, копіями специфікацій, копіями актів приймання-передачі, копіями актів звірок, копіями рахунків-фактур, копіями видаткових накладних та податкових накладних, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних, а також копіями платіжних доручень про сплату позивачем сум податку на додану вартість до бюджету та копією виписки банку по контрагенту позивача - товариству з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс».

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 надано первинні документи, якими оформлені господарські операції та дійсно підтверджується реальність вчинених правочинів з контрагентом, що відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Податкового кодексу України (в тому числі договори, податкові накладні, видаткові накладні). Крім того, придбаний у товариства з обмеженою відповідальністю «Держтранссервіс» товар, використано позивачем у власній господарській діяльності, шляхом надання послуг з перевезення вантажів, що підтверджується відповідними первинними документами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що при визнанні договорів нікчемними податковим органом не дотримано приписів законодавчих норм, тобто не встановлено вини та умислу позивача, спрямованих на заволодіння державним майном, порушення публічного порядку, не надано доказів про умисність укладання угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. А безтоварність здійснених позивачем господарських операцій, на що посилається відповідач, не підтверджена у встановленому законом порядку жодним доказом, сам висновок носить характер припущення.

При цьому, посилання податкового органу на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача не доводять обґрунтованість висновків, викладених в акті від 28 листопада 2013 року № 2340/1701/2742914013, оскільки вони не спростовують дійсність укладених фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 з контрагентом правочинів щодо придбання товарів та не можуть вважатись судом безспірним доказом порушення податкового законодавства з боку позивача. Крім того, чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів. Платник податків не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань.

Також, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що в акті перевірки від 28 листопада 2013 року відсутні посилання на будь-які порушення у веденні податкового або бухгалтерського обліку фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованих висновків щодо задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко

Суддя: Ю.М. Дадим