Ухвала суду № 42542530, 17.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

17 грудня 2014 рокусправа № 0424/3059/2012(2а-0424/242/2012)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів: Дурасової Ю.В. Проценко О.А.

при секретарі - Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Депутата Марганецької міської ради Передрієнка Михайла Вікторовича

на постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2014 р.

у справі № 0424/3059/2012(2а-0424/242/2012)

за позовом Депутата Марганецької міської ради Передрієнка Михайла Вікторовича, Депутата Марганецької міської ради Шевченка Віктора Тарасовича

до Марганецької міської ради, Міського голови Бідняка Олега Григоровича

про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

Депутати Марганецької міської ради Передрієнко Михайло Вікторович, Шевченко Віктор Тарасович звернулися до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з позовом до міського голови м. Марганець Бідняка Олега Григоровича, Марганецької міської ради, в якому просили визнати протиправними дії міського голови Бідняка Олега Григоровича щодо порушення регламенту Марганецької міської ради при прийнятті рішення № 966-41/VI від 25.09.2012 року «Про ліквідацію Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп». Скасувати рішення Марганецької міської ради № 966-41/VI від 25.09.2012 року «Про ліквідацію Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп».

Постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2014 р. у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано тим, що при прийнятті рішення Марганецької міської ради від 25.09.2012 року № 966-41/VI «Про ліквідацію Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп», а ні міським головою Бідняком О.Г., а ні Марганецькою міською радою не було допущено порушень регламенту та діючого законодавства щодо прийняття зазначеного рішення, що підтверджується витягом з протоколу позачергової сесії від 25.09.2012 року та іншими доказами.

Суд також зазначив, що юридичну особу Марганецьке міське комунальне підприємство «Міськкомунгосп» - ліквідовано відповідно до ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 року., винесеної під час провадження у справі про банкрутство названого підприємства відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з постановою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2014 р., позивач - Передрієнко Михайло Вікторович подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність рішення суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати, позов - задовольнити.

Позивач зазначає, що суд не надав належної оцінки діям міського голови щодо призначення повторного голосування з приводу прийняття радою рішення, що оскаржується.

Також, в порушення встановленого порядку, після розгляду окремих питань по оскаржуваному рішенню головуючим не було проведено голосування по прийняттю зазначеного рішення в цілому. Таким чином, рішення було не проголосовано і відповідно не прийнято, але вже 26 вересня 2012 року рішення було підписано Міським головою.

Позивач також вказує, що посадові особи виконавчого комітету Марганецької міськради намагались довести до депутатів неправдиві відомості щодо стану КП «Міськкомунгосп».

Позивач зазначає, що до прийняття рішення № 996-41/VI від 25.09.2012 року було допущено порушення порядку підготовки, оформлення, розгляду проектів рішень та прийняття рішень міської ради, передбаченого розділом III Регламента Марганецької міської ради (далі по тексту Регламент), а саме ст. ст. 20, 21 Регламенту, що також призвело до неможливості розглянути питання з урахуванням повної і достовірної інформації.

Письмових заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Учасники та їх представники до суду не прибули. Про час та місце судового розгляду сповіщені належним чином.

Від особи, що подала апеляційну скаргу, надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, з визначенням дати судового засідання після 16.01.2015 року, що зумовлено перебуванням заявника у відрядженні у м. Львові з 12.12.2014 року по 20.12.2014 року та можливою наступною відпусткою.

Клопотання підписано заявником 15.12.2014 року. Посвідчення про відрядження, з відміткою особи, до якої заявник вибув у м. Львів, до клопотання не додано.

Клопотання відхилено судом, виходячи з норм ч. 4 ст. 196 КАС України, а також як таке, що не підтверджено документально.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у серпні 2012 року Нікопольською ОДПІ Дніпропетровської області Державної податкової служби на ім'я Нікопольського міського голови відповідно до норм ст. 96 ПК України було направлено подання № 630/9/190-40 (т. 3, а.с. 7) стосовно Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп», згідно якого Марганецькій міській раді запропоновано прийняти рішення:

- про виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу;

- затвердження плану досудової санації платника податків, що передбачає погашення його податкового боргу;

- ліквідацію платника податків та призначення ліквідаційної комісії;

- прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Як зазначено у зверненні, за станом на 13.08.2012 року податковий борг підприємства складав 2989, 7 тисяч гривень.

Відповідь щодо прийняття одного із зазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом 30-ти календарних днів після направлення звернення.

Згідно довідки, підписаної в.о. директора ММКП «Міськкомунгосп» М.О. Тимошенко (т. 1, а.с. 26), за станом на 05.09.2012 року дебіторська заборгованість названого підприємства складала 721, 3 тис. грн.., кредиторська заборгованість 4002, 9 тис. грн..

До матеріалів справи позивачами надано рішення Марганецької міської ради від 25.09.2012 року № 966-41/VI «Про ліквідацію Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» у зв'язку із неможливістю відновлення його платоспроможності (т. 1, а.с. 17) та протокол 41 (позачергової) сесії Марганецької міської ради VI скликання (т. 1, а.с. 19-21), який свідчить, що назване рішення прийнято за основу більшістю депутатів: за -19, проти -7, утрималися - 3, не голосували - 2).

Як свідчать матеріали справи, 04.01.2013 року за заявою голови ліквідаційної комісії Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп», в порядку ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 38/904/179/2013 про банкрутство Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп», Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Радянська, 1 (ЄДРПОУ 32887218). Постановою суду від 22.01.2013 року боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура.

Ухвалою названого суду від 30.09.2013 року (т.3 а.с. 3) затверджено ліквідаційний баланс ММКП «Міськкомунгосп» та винесено рішення про ліквідацію названої юридичної особи. Про припинення Марганецького міського комунального підприємства «Міськкомунгосп» до державного реєстру внесено запис від 24.10.2013 року (т. 3, а.с. 10).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 169 ЦК України, територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин. Територіальні громади можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 ЦК України, територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Так, згідно ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Відповідно до ч. ч. 1,5, 8 ст. 60 названого Закону, територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Виконуючи функції власника, місцева рада, зокрема приймає рішення про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та організацій комунальної власності відповідної територіальної громади.

Відповідно до Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати своєчасних заходів для запобігання банкрутству підприємства-боржника.

Дослідивши названі обставини та зміст рішення, що оспорюється позивачем, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення Марганецької міської ради від 25.09.2012 року № 966-41/VI не можна розглядати у якості рішення суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, виходячи з того, що у даному випадку рада виконує функції власника комунального майна та комунального підприємства.

Отже, вимоги позивача не можна визнати вимогами, звернутими до суб'єкта владних повноважень, зокрема такого, що здійснює владні управлінські функції стосовно позивача.

В той же час, суд дійшов висновку, що Передрієнко М.В. у даному випадку діє як депутат, тобто як особа, що наділена певними владними повноваженнями та підпадає під норми ст. 19 Конституції України.

Права та обов'язки депутата визначено Конституцією України, Законами «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус народних депутатів місцевих рад». Названими нормативними актами передбачено вичерпний перелік відповідних органів, посадових осіб та керівників органів, до яких може звернутися депутат місцевої ради з вимогою вжити заходів щодо припинення порушень законності. Однак норми, яка наділяє депутатів місцевої ради правом на звернення до суду з приводу визнання дій протиправними та скасування рішень ради законодавством не передбачено.

Отже, вимоги позивача не можна визнати такими, що відповідають його повноваженням, визначеним законом, що виключає підстави для їх задоволення судом.

При цьому суд також вважає за необхідне зазначити наступне.

Доводи позивача стосовно того, що рішення ради приймалось внаслідок недостовірної інформації спростовуються матеріалами справи, а саме: зверненням Нікопольської ОДПІ № 630/9/140/-40, довідкою про дебіторську та кредиторську заборгованість підприємства станом на 05.08.2012 року, ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 30.09.2013 року у справі № 38/904/179/2013 (т. 3, а.с. 3-5), яка свідчить, що за рахунок майна ММКП «Міськкомунгосп», що підлягало включенню до ліквідаційної маси, було отримано кошти на загальну суму 280 690 грн., що дало змогу погасити заборгованість по заробітній платі, перед Пенсійним фондом та частково перед бюджетом.

Згідно п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визнано погашеними вимоги:

- Нікопольської ОДПІ Марганецьке відділення на суму 3 427 821, 10 грн.;

- КП «Марганецьтепломережа» на суму 65 792, 73 грн.;

- ТОВ «Газголдер» на суму 109 402 грн.;

- ММКП «Житлове господарство» на суму 103 354, 25 грн.;

- Моральна шкода за рішенням місцевих судів на суму 4 000 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними, в тому числі і вимоги по яких були відкриті виконавчі провадження.

Отже, рішення № 966-41/VI від 25/09/2012 року прийнято радою відповідно до норм ст. 96 ПК України, ст. 51 Закону «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та, як свідчать матеріали справи, більшістю голосів депутатів ради.

Що стосується можливих порушень Регламенту Марганецької міської ради, то вони можуть бути підставою для скасування рішення ради лише у випадку, коли вони призвели до прийняття рішень, які не відповідають чинному законодавству, що, зокрема, підтверджується змістом ч. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Що стосується дій посадових осіб та ліквідатора, пов'язаних із господарською діяльністю та ліквідацією підприємства, то у разі їх протиправності будь-яка особа не позбавлена права подати відповідну заяву до правоохоронних органів, а зацікавлені особи, якими є кредитори, власник майна - позов про стягнення шкоди.

Отже, рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову є вірним по суті, що згідно ч. 2 ст. 200 КАС України виключає підстави для його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 195,196, 198,200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Депутата Марганецької міської ради Передрієнка Михайла Вікторовича залишити без задоволення.

Постанову Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 31 січня 2014 р. - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: Ю.В. Дурасова

Суддя: О.А. Проценко