Ухвала суду № 42541267, 29.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 876/6172/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Нефедової А.О.,

представників позивача Робейко А.А., Яхвака В.М.,

представника відповідача Кельбас Р.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» (далі - Позивач, ТОВ «Колордрукпостач») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області (далі - Відповідач, ДПІ в Шевченківському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001152200/9992 від 24.12.2013 року в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 166539 грн. та за штрафними санкціями у розмірі 102010 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001152200/9992 від 24.12.2013р. в частині визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 166539 грн. та в частині штрафної санкції 83270 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ в Шевченківському районі, подавши на неї апеляційну скаргу.

Відповідач зазначає, що не погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що постанова підлягає скасуванню.

Як обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу на порушення судом норм матеріального права. Вказав, що спірні операції з поставки товару позивачеві не були опосередковані реальним виконанням, у зв'язку з чим у ТОВ «Колордрукпостач» відсутнє право на відображення цих операцій у податковому обліку. Про таке, зокрема, свідчить невірно вказане місце складання видаткових накладних; відсутня інформація про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції; наявні розбіжності в марках транспортних засобів, вказаних у товарно-транспортних накладних.

Вислухавши суддю-доповідача, представника Відповідача, який просить задовольнити апеляційну скаргу, представників Позивача, які просять в задоволенні апеляційної скарги відмовити, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «ТОВ «Колордрукпостач» зареєстровано Виконавчим комітетом Львівської міської ради 18.05.2009 року, що підтверджено Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 571535 від 26.07.2012 року. Позивача узято на облік в органах ДПС 27.12.2012 року за № 64017, що підтверджено довідкою № 64017 від 28.12.2012 року.

У період з 27.11.2013 року по 28.11.2013 року Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Колордрукпостач» з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках з ТОВ «Континент Профі» за квітень 2013 року та ТОВ «Хомстіл Груп» за серпень 2013 року, за результатами якої складено Акт № 303/139/22-10/36501186 від 28.11.2013 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 50.2. ст. 50, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за квітень 2013 року в сумі 166539 грн. та за серпень 2013 року на суму 37480 грн.

24.12.2013 року відповідачем на підставі акта перевірки № 303/139/22-10/36501186 від 28.11.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0001152200/9992, яким за порушення п. 50.2. ст. 50, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198, п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 306029 грн., у тому числі основний платіж 204019 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 102010 грн.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно із статтею 9 Закону № 996-XIV первинні документи мають мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Частинами 2, 3 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документу; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно пункту 2.2 Положення первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення передбачено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Дотримання Позивачем вищенаведених норм підтверджують належним чином оформлені первинні та облікові документи, а саме долучені копії договору поставки № 04-04 від 04.04.2013 року, укладеного ТОВ «Континент Профі» (постачальник) та ТОВ «Колордрукпостач» (покупець) про поставку товару - витратних матеріалів для поліграфії; податкових накладних; видаткових накладних; прибуткових накладних; товарно-транспортних накладних; платіжних доручень.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені вище положення законодавства, а також досліджені докази дозволяють зробити висновок про підставність позовних вимог. Крім того, Висновки податкового про відсутність реального характеру господарських операцій не підтверджуються належними і допустимими доказами, а ґрунтуються на вибірковому дослідженні обставин таких операцій та на спростованих судом доводах про відсутність первинних документів.

Виявлені Відповідачем неточності та суперечливі відомості в первинних документах у своїй сукупності є недостатніми для спростування реальності господарських операцій. Зокрема, податковим органом доведено помилки у зазначення марок транспортних засобів лише у частині товарно-транспортних накладних, а доводи апеляційної скарги щодо відсутності у видаткових накладних інформації про посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів в Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.05.2014 року у справі № 813/1700/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська

Повний текст виготовлено 30.01.2015 року