Ухвала суду № 42541270, 29.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 876/11153/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Затолочного В.С.,

суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «БФ «Квартал - Плюс» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в справі за позовом Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «БФ «Квартал - Плюс» про стягнення до бюджету коштів з рахунків у банках, -

В С Т А Н О В И В:

02.07.2014р. Державна податкова інспекція у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - позивач, ДПІ у Личаківському районі м. Львова) звернулася в суд із позовом до Приватного підприємства «БФ «Квартал-Плюс» (далі - відповідач, ПП «БФ «Квартал-Плюс»), про стягнення з відповідача коштів до бюджету з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника у розмірі 1438149,31 грн.

Постановою суду першої інстанції адміністративний позов задоволено повністю. Стягнуто з рахунків Приватного підприємства «Будівельна фірма «Квартал-Плюс» відкритих у банківських установах, обслуговуючих такого платника, на користь бюджету, податковий борг у сумі 1438149 (один мільйон чотириста тридцять вісім тисяч сто сорок дев'ять) грн. 31 коп.

Постанову суду першої інстанції оскаржив Відповідач, ПП «БФ «Квартал-Плюс» подавши на неї апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги покликається на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме на ті обставини, що в податковому кодексі розрізняється процедура стягнення коштів за податковим боргом і процедура погашення всієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Щодо процесуального права, відповідача вказує на те що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливість одночасного розгляду справи як у порядку позовного так і в порядку особливого провадження встановленого ст..183-3 КАС України. а також вказує, що даний кодекс не передбачає можливості роз'єднання вимог, які підлягають розгляду у порядку різних видів провадження. Також зазначає про відсутність належних доказів наявності податкового боргу відповідача.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило, а тому справа розглядалася в порядку письмового провадження.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «БФ «Квартал-Плюс» згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 06.07.2005 року з присвоєнням коду за ЄДРПОУ 33667107, взяте на податковий облік 12.07.2005 року за № 6783 та перебуває на обліку в ДПІ Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Заборгованість відповідача перед бюджетом згідно Довідки № 8274/25-0 від 18.06.2014 року станом на 17.06.2014 року становить 1573414,48 грн., в т.ч.:

- податок на додану вартість - 815378,67 грн. (в т.ч. основний платіж - 33771,62 грн., основний платіж по актам - 593804,22 грн., штрафні санкції - 180974,17 грн. та пеня 6828,66 грн.);

- податок на прибуток приватних підприємств - 729789,31 грн. (в т.ч. основний платіж по актам - 583747,64 грн., штрафні санкції 146041,67 грн.);

- збір за спеціальне використання води - 17,11 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб - 9097,34 грн.;

- ЄСВ - 19132,05 грн.

Доводи апелянта про недоведеність суми податкового боргу спростовуються наявними у справі копіями податкових повідомлень-рішень, актів перевірок позивача зх. Питань дотримання податкового законодавства, податкових декларацій, судових рішень.

Вірно встановивши обставини справи, суд першої інстанції правильно застосував до правовідносин між сторонами відповідні їм норми матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, сума позовних вимог складає 1438149,31 грн. та складається з сум заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток, збору за використання води та земельного податку з юридичних осіб.

Згідно з пп. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 46.1. ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації, згідно ст. 54 ПК України.

Строки сплати податкового зобов'язання визначені статтею 57 Податкового кодексу України. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Як встановлено п. 57.2 ст. 57 ПК України у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження контролюючого органу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв'язку з цим, позивачем виставлено податкову вимогу форми «Ю» № 1288 від 02.12.2011 року. Доказів оскарження такої вимоги до суду не надано.

Контролюючий орган згідно з пп. 20.1.19 ст. 20 ПК України має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

Також, відповідно до підп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, вжиті органом державної податкової служби заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача, згідно з долучених до справи документів його заборгованість становить 1438149,31 грн. та залишається непогашеною.

Згідно з ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

З врахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позовні вимоги ДПІ у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області є обґрунтованими, та підтверджені належними доказами.

Доводи позивача про недотримання позивачем процедури, яка має передувати зверненню з даним позовом, не ґрунтуються на чинному законодавстві.

А відтак, колегія суддів вважає що немає підстав для задоволення апеляційної скарги і погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не відповідають законодавству України та не можуть бути підставою для її задоволення, оскільки в даному випадку суд першої інстанції не підміняв компетенцію податкового органу щодо визначення суми штрафних санкцій, а лише врахував добровільно сплачену позивачем суму таких санкцій.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, наявним в ній доказам, прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «БФ «Квартал - Плюс» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2014 року в справі № 813/4613/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя В.С. Затолочний

Судді В.М. Каралюс

З.М. Матковська