Рішення № 42533570, 26.01.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/109/15

Головуючий у першій інстанції Целух А. П.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія - 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.01.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Сєвєрової Є.С., Процик М.В.,

при секретарі судового засідання Решетник М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, за зустрічною позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" до ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності,-

ВСТАНОВИЛА:

19 квітня 2013 року, ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси із позовною заявою про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" (далі - ТОВ "Реал-Інвест"). Обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилався на те, що 01.06.2006 року між ним та ТОВ "Реал-Інвест", як він вважав, було укладено договір № 69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006 року та договір № 69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006 року. На підставі вказаних договорів позивач набув майнові права на нерухоме майно, будівництво якого не завершено та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до умов договору № 69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006 року та договору № 69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006 року та згідно додатків до них, ОСОБА_2 було сплачено інвестиційні внески у сумі 9 036 066 грн. 87 коп. При цьому оплачені інвестиційні права були передані позивачем в іпотеку третій особі по справі - акціонерному банку "Південний" (на момент розгляду справи в суді реорганізовано в Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Південний" - далі ПАТ АБ "Південний") за договором від 28.12.2009 р. в порядку забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ЮГК" ДІАМАНТ" за кредитним договором № В 555/1 від 25.09.2007 року з третьою особою по справі та всіх додаткових угод до нього. Через невиконання основного зобов'язання ТОВ "ЮГК" ДІАМАНТ" третя особа - ПАТ "Південний" звернулась до відповідача по справі - ТОВ "РЕАЛ-ІНВЕСТ" для здійснення заміни сторони у вказаних договорах, проте відповідач повідомив, що у них відсутні будь-які документи, що підтверджують факт укладення з позивачем вказаних договорів інвестування будівництва (т.1, а.с.61-62). Посилаючись на таку відповідь за вказаних обставин позивач кваліфікував спірні правовідносини, як такі що підпадають під дії ст.1212 ЦК України, при цьому посилався на факт невиконання прийнятих на себе зобов'язань відповідачем по вказаним інвестиційним договорам (т.1, а.с.6-22).

Справа була передана в порядку ст. 116 ЦПК України та прийнята в провадження Малиновським районним судом м. Одеси (т.5, а.с.128-129).

В процесі розгляду справи позовні вимоги уточнювались, зокрема стороною позивача подалась заява про залишення частини позовних вимог без розгляду (т. 5, а.с. 237-238), яка була задоволена ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 07.07.2014 р. (т.5, а.с. 252-253) та про збільшення позовних вимог (т.5, а.с. 245-247). Таким чином в остаточній редакції позовних вимог представник позивача просив суд стягнути, безпідставно отримані, на його думку, відповідачем грошові кошти в сумі 9 036 066 грн. 87 коп.; проценти за користування коштами, отриманими без достатньої правової підстави в сумі 2 221 572 грн. 74 коп., судові витрати в розмірі 3 282 грн. (т.5, а.с. 244).

24.09.2013 року ТОВ "Реал-Інвест" подало зустрічну позовну заяву, в якій просило суд визнати договір інвестування №69/9-06 від 09.01.2006 року, Додаток №1 та Додаток №2 до договору інвестування №69/9-06 від 09.01.2006 року недійсними та визнати договір інвестування №69-01/9-06 від 09.01.2006 року, Додаток №1 та Додаток №2 до договору інвестування №69-01/9-06 від 09.01.2006 року недійсними. В обґрунтування позивач посилався на те, що вищевказаних договорів не укладало, крім того відсутність підписів з боку директора підприємства на договорах, що були надані суду ОСОБА_2 свідчить про відсутність наміру з боку ТОВ "Реал-Інвест" укладати договори інвестування (т.2, а.с. 192-193 ). Вказана заява не приймалась до розгляду судом першої інстанції, що підтвердили всі учасники провадження в суді апеляційної інстанції та що зафіксовано технічними засобами фіксації процесу. Жодного процесуального документу щодо руху цієї заяви судом першої інстанції також не приймалось. В зв'язку з наведеним вказана позовна заява не враховується під час перевірки в апеляційному порядку. Разом з тим в матеріалах справи міститься заява ТОВ "Реал-Інвест" від 15.05.2014 р., яка також визначена як позовна та зустрічна (т.5, а.с. 154-156), єдиною вимогою якої є вимога про застосування строку позовної давності, тобто заява про застосування ч. 4 ст. 267 ЦК України (т.5, а.с. 156).

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - задоволені у повному обсязі, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" на користь ОСОБА_2 кошти, отримані без достатньої правової підстави в сумі 9 036 066 грн. 87 коп., проценти за користування коштами, отриманими без достатньої правової підстави в сумі 2 221 572 грн. 74 коп., вирішено питання щодо судових витрат.

У задоволенні зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" до ОСОБА_2 про застосування наслідків пропуску строку позовної давності - відмовлено (т.5, а.с. 262-269).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанціївід 15 липня 2014 року, Товариство з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" 24.07.2014 року звернулося до апеляційного суду Одеської області із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення з ТОВ "Реал-Інвест" безпідставно отриманих коштів у розмірі 9 036 066 грн. 87 коп. у зв'язку з пропуском строку позовної давності, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невірну оцінку зібраних по справі доказів. В обґрунтування поданої скарги представник апелянта зазначив, що оцінюючи договори інвестування № 69-01/9-06 від 09.01.2006 року та № 69/9- 6 від 09.01.2006 року суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про те, що дані договори існували, але були не належним чином оформлені, оскільки, як вважає апелянт дані договори взагалі не були укладені, про що свідчить відсутність підпису директора товариства, у зв'язку з цим ніяких прав та обов'язків у ТОВ "Реал-Інвест" по виконанню даних договорів не існувало. Оцінюючи вищевказані додаткові угоди до Договорів інвестування та додатки до них суд першої інстанції дійшов висновку, що дані додаткові угоди та додатки до них є належним чином оформленими, оскільки вони підписані з боку ОСОБА_2 та ТОВ "Реал-Інвест" в особі директора Дондова Костянтина Георгійовича. Дана оцінка додаткових угод та додатків до інвестиційних договорів є абсолютно хибною, як вважає апелянт, оскільки ці додаткові угоди та додатки не підписувались директором ТОВ "Реал-Інвест" у зв'язку з чим не можуть бути визнані судом належним чином оформленими. Крім того, апелянт зазначає, що від імені ОСОБА_2 на рахунки ТОВ "Реал-Інвест" кошти були перераховані в період з 27.02.2008 року по 03.11.2008 року.Позивач подав до суду позов про стягнення безпідставно отриманих коштів лише після спливу 4 років та трьох місяців.Позивачем не надано заяву, про поновлення строку давності, і не зазначені причини пропуску строку позовної давності (т.5, а.с. 271-274).

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив її відхилити, рішення суду - залишити без змін.

Представник 3-ї особи - ПАТ АБ "Південний", під час розгляду справи проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В процесі розгляду справи до матеріалів справи для перевірки доводів апеляційної скарги за клопотанням сторін приєднувались довідки щодо руху коштів (т.6, а.с.51), надані третьою особою та витребувалась цивільна справа № 1512/10835/2012 з Київського районного суду м. Одеси для огляду в судовому засіданні та приєднання копій до матеріалів цієї справи (т.6, а.с. 52-67).

Заслухавши суддю - доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ "Реал-Інвест" про стягнення безпідставно отриманих грошей та процентів за користування коштами, отриманими без достатньої правової підстави суд першої інстанції виходив з того, що договори інвестування будівництва №69-01/9-06 та №69/9-06 від 09 січня 2006 року є неукладеними, а тому не мають жодної юридичної сили, а тому грошові кошти в сумі 9 036 066 грн. 87 коп. отримано відповідачем без достатньої правової підстави, а вимога про їх повернення на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України підлягає задоволенню. Оскільки згідно із ст. 1214 ЦК України та відповідно до вимог ст. 536 ЦК України за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами, то суд першої інстанції визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення процентів за користування коштами в сумі 2 221 572 грн. 74 коп., за період з 20.11.2009 р. по 20.11.2012 р. виходячи з визначеної НБУ облікової ставки за відповідний період.

Таке рішення третя особа ПАТ АБ "Південний" не оскаржила, хоча за наслідками набуття законної сили рішення суду першої інстанції по цій справі встановлювався би юридичний факт (в порядку ст. 60 ЦПК України) відсутності правовідносин між відповідачем та позивачем, що відповідно би ставило під сумнів правомірність передачі майнових прав третій особі за договором іпотеки від 28.12.2009 р., які в такому випадку належали б не позивачу, а відповідачу.

Колегія суддів не погоджується з наданою судом першої інстанцією кваліфікацією спірних правовідносин, обсягом встановлених обставин та оцінкою встановлених судом першої інстанції обставин. Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, рішення в якій оскаржується в апеляційному порядку, до них приєднано копії договорів від 09 січня 2006 року №69/9-06 та №69-01/9-06 між ОСОБА_2 та ТОВ "Реал-Інвест" інвестиційного будівництва, виходячи з предмета яких позивач мав набути майнові права на нерухоме майно будівництво якого не завершено та яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (колишня будівельна адреса - багатоповерховий житловий будинок в АДРЕСА_1). В доданих до матеріалів цивільної справи копіях договору (п. 9.2) відсутній підпис генерального директора ТОВ "Реал-Інвест" Бондаренко О.Л., але наявна печатка підприємства (т.1, а.с.8, 15).

Як вбачається з копії додаткової угоди до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 06 серпня 2007 року, додаток №1 до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (технічна характеристика новозбудованого майна, яке передається за договором) від 06 серпня 2007 року, додаток №2 до договору №69-01/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006 р. (графік сплати інвестицій) від 06 серпня 2007 р., так само, як і додаткова угода до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 28 серпня 2006 року, додаток №1 до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (технічна характеристика новозбудованого майна, яке передається за договором) від 28 серпня 2006 року, додаток №2 до договору №69/9-06 інвестування будівництва від 09.01.2006р. (графік сплати інвестицій) від 28 серпня 2007 р. вони підписані сторонами в особі генерального директора Дондова К.Г. та ОСОБА_2 (т.1, а.с.9, 11, 12, 18, 21, 22). Факт підписання власноруч сторонами не спростований, а самі вказані договори та угоди до них не визнані недійсними. Будь-яким іншим шляхом, зокрема в порядку кримінального провадження, вказана обставина не спростована.

До матеріалів справи приєднані копії квитанції № 001 від 27.02.2008 року, № 01 від 28.02.2008 р.; № 2139 від .03.2008р.; № 1615 від 09.04.2008р.; № 108-112Ш/1 від 30.04.2008р.; № 2353 від 6.05.2008р.; 2177 від 29.05.2008р.; № 2223 від 29.05.2008р.; № 2684 від 02.06.2008р.; № 649 від 05.06.2008р.; № 2797 від 05.06.2008р.; №2809 від 05.06.2008р.; № 2111 від.06.2008; № 3341 від 27.06.2008р.; 2534 від 02.07.2008р.; 2706 від 04.07.2008р.; № 603 від 03.11.2008р. (т.1, а.с.65-73), оригінал яких було надано представником третьої особи, та оглянуто в судовому засіданні, з яких вбачається, що сплата грошових коштів відбулась згідно з договором інвестиційного будівництва №69/9-06

Факт перерахування грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 9 036 066 грн. 87 коп. на поточний рахунок 26007311252101, що належить ТОВ "Реал-Інвест" також підтверджується листом-відповіддю №0-86-25860БТ третьої особи ПАТ АБ "Південний" (т.1, а.с. 154), копіями банківських виписок по поточному рахунку 26007311252101, що належить ТОВ "Реал-Інвест", довідкою від 10 жовтня 2013 року за підписом директора ТОВ "Реал-Інвест" про рух грошових коштів по рахунку ТОВ "Реал-Інвест" відповідно до договорів №69/9-06 та №69-01/9-06 від 09.01.2006р. (т.1, а.с.65-73, т.5, а.с.158-199), а також приєднаної в апеляційному суді довідкою від 21.01.2015 року ПАТ АБ "Південний" про перерахування грошових коштів ОСОБА_2 в сумі 9 036 066 грн. 87 коп. на поточний рахунок 26007311252101, що належить ТОВ "Реал-Інвест" (т.6, а.с.51).

Задовольняючи позов ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що договори інвестиційного будівництва №69/9-06 та №69-01/9-06 не мають підписів генерального директора ТОВ "Реал-Інвест", що дає можливість дійти висновку, що вказані договори є неукладеними, не мають жодної юридичної сили, грошові кошти в сумі 9 036 066 грн. 87 коп. отримані ТОВ "Реал-Інвест" без достатньої правової підстави, а тому вимоги про їх повернення на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України та процентів за користування коштами отриманими без достатньої правової підстави підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами у судовому засіданні,не зважаючи на той факт, що екземпляри договорів інвестиційного будівництва №69/9-06 та №69-01/9-06 не мають підписів генерального директора ТОВ "Реал-Інвест", які знаходяться в матеріалах цієї справи, на виконання договору інвестиційного будівництва №69/9-06 від 09.01.2006р.були перераховані грошові кошти за квитанціями № 001 від 27.02.2008 року, № 01 від 28.02.2008 р.; № 2139 від .03.2008р.; № 1615 від 09.04.2008р.; № 108-112Ш/1 від 30.04.2008р.; № 2353 від 6.05.2008р.; 2177 від 29.05.2008р.; № 2223 від 29.05.2008р.; № 2684 від 02.06.2008р.; № 649 від 05.06.2008р.; № 2797 від 05.06.2008р.; №2809 від 05.06.2008р.; № 2111 від 06.06.2008.; № 3341 від 27.06.2008р.; 2534 від 02.07.2008р.; 2706 від 04.07.2008р.; № 603 від 03.11.2008р. про сплату інвестиційних внесків на суму 9 036 066 грн. 87 коп., відповідно умов вищевказаного договору інвестиційного будівництва та згідно додатків до нього.При цьому в матеріалах цивільної справи № 1512/10835/2012 за позовом ПАТ АБ "Південний" до ОСОБА_2, третя особа ТОВ "ЮГК Діамант" про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка оглядалась в судовому засіданні в апеляційному суді, копії з матеріалів приєднані до матеріалів справи (т. 6, а.с.52-67), договір інвестиційного будівництва №69/9-06 підписано з боку відповідача від імені генерального директора О.Л. Бондаренко (т.6, а.с.54).

Таким чином, з зібраних по справі доказів вбачається наявність договірних відносин, які виникли на підставі договору інвестиційного будівництва № 69/0-06 від 09.01.2006 р., на виконання яких позивачем здійснювалось перерахування грошових коштів (ст. 1, 9 Закону України "Про інвестиційну діяльність").

Згідно зі ст.ст. 10,11 ЦПК України цивільний процес здійснюється на засадах змагальності та з врахуванням заявлених підстав та предмету позову. Звертаючись до суду першої інстанції позивач посилався на відсутність підстав для отримання грошових коштів відповідачем, з одночасним посиланням на відсутність наміру у відповідача виконувати прийняти на себе зобов'язання за укладеними інвестиційними договорами. Така процесуальна позиція мала взаємовиключні підстави, проте як вбачається з рішення суду першої інстанції, та що було підтверджено представником позивача, остаточна правова позиція будувалась саме на відсутності правових підстав для переведення грошових коштів відповідачу, зокрема через неукладеність договору.

Системний аналіз ст.ст. 202, 203, 639 ЦК України у сукупності з нормами вказаного Закону України "Про інвестування" свідчать про можливість укладання договору не тільки шляхом складання одного документу та його підписання, але й іншими способами. При цьому колегія суддів звертає увагу сторін на наявність підписаного екземпляру спірного договору та додатків до нього, про що було вказано вище. Між тим, стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

В зв'язку з наявністю неоднаковості в судовій практиці щодо застосування ст. 1212 ЦК України Верховний суд України (далі - ВСУ) висловив правову позицію у справі №6-122 цс14, яка є обов'язковою в силу ст. 360-7 ЦПК України для всіх суб'єктів правозастосування. Зокрема, ВСУ звернув увагу, що відповідно до змісту ст. 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому. Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення виникнення у учасників вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов'язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України. Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання. Якщо ж зобов'язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов'язання). Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не є безпідставним. Тобто у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі. За таких обставин, ураховуючи, що доказів визнання укладеного правочинну недійсним або його розірвання не надано, суд першої iнстанцiї дійшов помилкового висновку про неукладеність договорів та задоволення вимог позивача в частині того, що оспорювана сума вважається отриманою відповідачем безпідставно в розумінні статті 1212 ЦК України.

При цьому задовольняючи позов в повному обсязі суд першої інстанції не врахував, що згідно із квитанціями, наданими позивачем в підтвердження виконання ним обов'язків за договорами №69/9-06 та 69-01/9-06 від 09.01.2006р., сума яку бажає повернути позивач сплачена ним саме на виконання договору № 69/9-06. Що стосується вимог позивача щодо стягнення безпідставно отриманих коштів, за договором інвестиційного будівництва №69-01/9-06 від 09.01.2006р., в матеріалах справи взагалі відсутні будь-які докази виконання вимог цього договору з боку позивача, тобто грошових коштів за цим договором він на рахунок відповідача не сплачував. На вказану обставину суд першої інстанції уваги не звернув.

Відповідно доводи апеляційної карги знайшли часткове підтвердження, а судом апеляційної інстанції встановлені підстави передбачені п.3,4 ч.1 ст. 309 ЦПК України для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з ТОВ "Реал-Інвест" коштів, отриманих без достатньої правової підстави в сумі 9 036 066 грн. 87 коп., процентів за користування коштами отриманими без достатньої правової підстави в сумі 2 221 572 грн. 74 коп. не підлягають задоволенню.

Щодо зустрічної позовної заяви ТОВ Реал-Інвест", то судом першої інстанції зроблено висновок в частині того, що обраний відповідачем спосіб захисту у зустрічній позовній заяві щодо застосування наслідків пропуску строку позовної давності не відповідає встановленим ст. 16 ЦК України способам захисту цивільних прав, тобто не може бути самостійним предметом розгляду і доказування в окремій справі. Разом з тим, власно подача заяви про застосування строків позовної даності є способом процесуального захисту прав зацікавленої сторони, а щодо обмежень в способах захисту, то позиція суду першої інстанції щодо обмежувального тлумачення ст. 16 ЦК України не враховує правову позицію висловлену ВСУ в постанові від 12 червня 2013 року в справі 6-32цс13 щодо обрання ефективного способу захисту. В Порушення ст.ст.1,3, 119, 120 ЦПК України, вказана "зустрічна позовна" заява, була оцінена судом першої інстанції як позовна та прийнята судом до розгляду в такій якості, про що було прямо вказано в рішенні суду першої інстанції. Разом з тим, вказана заява за своєю суттю не є позовною заявою, а є заявою про застосування строків, яка повинна враховуватись судом під час вирішення спору в залежності від результату його вирішення. При цьому застосування строків позовної давності може мати місце лише в тому випадку якщо були правові підстави для задоволення позову, про строк на звернення до суду було пропущено та він не може бути поновлений. Відповідно оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог, то і для застосування строків позовної давності не має підстав.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, п.п. 3,4 ч. 1 ст. 309, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Реал-Інвест", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Південний" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

М.В.Процик

Є.С.Сєвєрова