Рішення № 42520432, 27.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015Справа № 910/24603/14За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРАПАК"

до: приватного акціонерного товариства "КРИМСЬКИЙ ТИТАН"

про: стягнення 158 350,65 грн.

Суддя: Шкурдова Л.М.

Представники:

від позивача: Черепанцева А.О.- пред.за дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГОФРАПАК" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "КРИМСЬКИЙ ТИТАН" про стягнення 158 350,65 грн., з яких 119 096,00 грн - сума основного боргу, 9454,80 грн - сума штрафу, 17 812,01 грн - пеня, 11 987,84 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання за договором поставки № 139-3 від 21.01.2013.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.11.14р. порушено провадження у справі №910/24603/14.

Відповідач відзив не надав, в засідання суду не з'явився.

В судовому засіданні 27.01.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Враховуючи наявність доказів належного повідомлення відповідача про час і місце проведення судового засідання, відсутність доказів неможливості прибуття в судове засідання представника відповідача, достатність матеріалів для прийняття рішення по суті, суд, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за відсутності представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21.01.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ГофраПак» (продавець) та приватним акціонерним товариством «Кримський Титан» в особі філії «Вільногірський ГМК» ПрАТ «Кримський Титан» (покупець) укладено Договір поставки №139-3 від 21.01.2013р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався передати покупцеві у власність (продати), а покупець прийняти і оплатити картон гофрований в строки та на умовах, встановлених цим Договором.

Згідно з п.1.2. Договору ціна товару, його якісні та кількісні характеристики встановлюються в специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п.1.3. Договору загальна вартість товару (ціна договору) складає 1 400 000,00 грн. Ціна договору, вказана в цьому пункті, включає в себе ПДВ.

Згідно з п.4.1. Договору оплата за товар здійснюється по факту поставки з відстрочкою платежу до 75 календарних днів, у національній валюті України по банківських реквізитах продавця, зазначених в Договорі.

Відповідно до п.11.1. Договору, зі змінами внесеними Додатковою угодою №1 до Договору, даний договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31 грудня 2015р.

21.01.2013р. між сторонами Договору було підписано Протокол розбіжностей №1 до Договору, згідно якого п.7.2. Договору та п.10.1. Договору викладено в редакції продавця.

Так, згідно з п.7.2. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує на користь продавця пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний день такого прострочення, а за порушення строку оплати більше ніж на 30 календарних днів додатково штраф в розмірі 5% від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем за період з березня 2013р. по січень 2014р. було поставлено згідно умов договору відповідачу товар, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні, підписані уповноваженими представниками сторін, які з урахуванням довіреностей відповідача на отримання матеріальних цінностей за Договором, приймаються судом в якості належних доказів поставки товару.

Позивач вказує, що відповідачем частково було оплачено поставлений позивачем товар, на підтвердження чого долучив копії банківських виписок, у зв'язку з чим станом на 22.01.14р. у відповідача перед позивачем рахується заборгованість в розмірі 179 400,00 грн.

Вказана сума заборгованості відповідачем не оспорювалась, доказів оплати в повному обсязі поставленого позивачем товару суду не надано, отримання від позивача товару відповідачем не заперечувалось.

Судом встановлено, що у період з січня 2014р. по лютий 2014р. позивачем, також, було поставлено відповідачу товар на суму 69 496,00 грн., що підтверджується видатковими накладними №30 від 27.01.2014р., №39 від 30.01.2014р., №85 від 27.02.2014р., копії яких долучені до матеріалів справи.

Вказані накладні підписані уповноваженими представниками сторін, а тому з урахуванням довіреностей відповідача на отримання матеріальних цінностей за Договором, приймаються судом в якості належних доказів поставки товару.

Як вбачається з матеріалів справи, від відповідача в оплату поставленого позивачем товару у період з січня 2014р. по грудень 2014р. надійшли грошові кошти в розмірі 224 800,00 грн., на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копії банківських виписок.

Таким чином, враховуючи наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений у період з березня 2013р. по січень 2014р. товар в розмірі 179 400,00 грн., поставку позивачем товару у період з січня 2014р. по лютий 2014р. на суму 69 496,00 грн. та надходження оплати за поставлений товар в розмірі 224 800,00 грн., станом на час розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 096,00 грн.

Відповідно ст.526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов договору ним були повністю проведені розрахунки з позивачем у строк, передбачений п.4.1. Договору, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з відповідача 24 096,00 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем сплачено суму заборгованості в розмірі 95 000,00 грн. в процесі розгляду даної справи, то провадження у справі в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 95 000,00 грн. на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України підлягає припиненню, у зв'язку з відсутністю предмета спору.

У зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за Договором позивач, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 11 987,00 грн. за загальний період з березня 2014р. по 30.10.2014р., пеню в розмірі 17 812,01 грн. за загальний період з січня 2014р. по жовтень 2014р. Також, позивачем на підставі п.7.2. Договору нараховано штраф в розмірі 9454,80 грн.

Частинами 1 та 2 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивач має право вимагати сплату боргу з урахування індексу інфляції, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.

Судом перевірено розрахунок позивачем інфляційних втрат, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 11 987,00 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 17 812,01 грн. за загальний період з січня 2014р. по жовтень 2014р.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з п.7.2. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, за порушення строків оплати товару, покупець сплачує на користь продавця пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару, оплату якого прострочено, за кожний день такого прострочення, а за порушення строку оплати більше ніж на 30 календарних днів додатково штраф в розмірі 5% від суми несвоєчасно оплаченого товару.

Судом перевірено розрахунок пені, у зв'язку з чим суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 17 812,01 грн.

Також, позивачем на підставі п.7.2. Договору нараховано штраф в розмірі 9454,80 грн. з суми несвоєчасно оплаченого товару в розмірі 189 096,00 грн.

Згідно ч. 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Як вбачається зі ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з п.7.2. Договору, з урахуванням протоколу розбіжностей, а за порушення строку оплати більше ніж на 30 календарних днів додатково штраф в розмірі 5% від суми несвоєчасно оплаченого товару.

З огляду на те, що відповідачем порушення строку оплати більше ніж на 30 календарних днів, позивач має право на нарахування відповідачу штрафу.

Суд перевірив розрахунок штрафу, у зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в розмірі 9454,80 грн.

Згідно з ч.2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що сума заборгованості в розмірі 95 000,00 грн відповідачем сплачена в процесі розгляду справи, судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "КРИМСЬКИЙ ТИТАН" (01601, м.Київ, вул.Мечникова, буд.2, літ.А., код ЄДРПОУ 32785994) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРАПАК" (70412, Запорізька область, Запорізький район, с.Малишівка, вул.Молодіжна, 51-Б, код ЄДРПОУ 35147531) 24 096 (двадцять чотири тисячі дев'яносто шість) грн 00 коп - суми основного боргу, 11 987 (одинадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім) грн 00 коп - інфляційних втрат, 9454 (дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят чотири) грн 80 коп - штрафу, 17 812 (сімнадцять тисяч вісімсот дванадцять) грн 01 коп - пені та 3 167 (три тисячі сто шістдесят сім) грн 01 коп - судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "КРИМСЬКИЙ ТИТАН" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОФРАПАК" 95 000 (дев'яносто п'ять тисяч) грн 00 коп - припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 30.01.15р.

Суддя Шкурдова Л.М.