Ухвала суду № 42520027, 29.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

29 січня 2015 року м. Київ В/800/425/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Загороднього А.Ф.,

суддів: Пасічник С.С.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Ситникова О.Ф.,

Штульман І.В.,

розглянувши заяву Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року, прийнятої за результатами розгляду касаційної скарги у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, -

в с т а н о в и л а:

Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 38 від 27 серпня 2013 року про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року відмовлено управлінню Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритті касаційного провадження за його касаційною скаргою на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, у зв'язку із необґрунтованістю поданої касаційної скарги та відсутністю необхідності перевірки матеріалів справи.

В заяві про перегляд Верховним Судом України судового рішення у цій справі управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області зазначає про неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України, як судом касаційної інстанції, одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, а саме: пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до вимог частини 1 пункту 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, на який посилається заявник у заяві, підставою для перегляду судових рішень є, зокрема, неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Як вбачається зі змісту заяви та поданих до заяви матеріалів, в обґрунтування своїх вимог управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області посилається на постанову Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року (К/800/39413/13), постанову Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року (К/800/22545/13) та постанову Верховного Суду України від 03 грудня 2013 року, при ухваленні яких, на його думку, суд касаційної інстанції допустив неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права.

Разом з тим, судовими рішеннями, на які робиться посилання для підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, можуть бути рішення таких касаційних судів (інстанцій): Вищого адміністративного суду України, Вищого господарського суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України як касаційної (третьої) інстанції, а також рішення апеляційних судів загальної юрисдикції як судів касаційної інстанції в цивільних справах, яким право на перегляд у касаційному порядку цивільних справ було надано Законом України від 22 лютого 2007 року № 697-V «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій України» щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ».

Зазначений перелік таких судових рішень є вичерпним.

Обов'язковим є те, щоб такими рішеннями було розв'язано спір по суті або вони перешкоджали провадженню у справі та в цих рішеннях судом (судами) касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права. Такі рішення не повинні бути скасовані Верховним Судом України, а якщо вказані рішення були підставою для перегляду та розглядалися Верховним Судом України, то необхідно, щоб відносно них був висновок про їх правильність.

Отже, до зазначених судових рішень не належать рішення Верховного Суду України, ухвалені після 30 липня 2010 року, та судові рішення, ухвалені до 30 липня 2010 року судовими палатами в адміністративних та господарських справах Верховного Суду України і Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, яка за винятковими обставинами переглядала рішення колегій Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України, ухвалених у касаційному порядку, а також за винятковими обставинами рішення апеляційних судів як касаційних.

Разом з тим, вивчивши заяву та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку про допуск до провадження Верховного Суду України справи за позовом ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення, з огляду на наступне.

Постановами Вищого адміністративного суду України від 21 жовтня 2014 року (К/800/39413/13) та від 28 жовтня 2014 року (К/800/22545/13) зобов'язано стягнути на користь Пенсійного фонду заборгованість зі сплати страхових внесків та штрафних санкцій, з огляду на те, що така заборгованість виникла до 01 січня 2011 року, а тому відділення Фонду має право здійснювати контрольні функції щодо правильності нарахування, своєчасності та сплати страхових внесків і застосовувати фінансові санкції згідно із законодавством, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосовувати штрафні санкції і після цієї дати.

Тоді як, ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року відмовлено управлінню Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у відкритті касаційного провадження на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2014 року, у зв'язку із відсутністю необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки судами було вірно застосовано норми матеріального права та правомірно вирішено спір по суті.

Так, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не містять будь-яких приписів щодо фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду, тобто за дії, що не пов'язані із сплатою страхових внесків.

Виходячи з наведеного, суди першої та апеляційної інстанцій, з висновком яких погодився і суд касаційної інстанції, вважають неправомірним прийняття управлінням Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області рішення від 27 серпня 2013 року № 38 про застосування фінансових санкцій на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання відповідної звітності за 2009 рік, оскільки вказана правова норма втратила чинність з 01 січня 2011 року і на дату прийняття вказаного рішення не діяла.

Саме цю невідповідність управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області вважає неоднаковим застосуванням одних і тих самих норм матеріального права та підставою для перегляду справи Верховним Судом України.

Колегія суддів вважає, що зазначені в заяві управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області обставини щодо неоднакового застосування Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03 грудня 2014 року і постановах від 21 жовтня 2014 року (К/800/39413/13) та від 28 жовтня 2014 року (К/800/22545/13), норм пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є підставою для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

На підставі викладеного, колегія суддів допускає справу до провадження Верховного Суду України для перегляду ухвали судді Вищого адміністративного суду України від 03 грудня 2014 року.

Керуючись статтями 102, 235 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Допустити до провадження Верховного Суду України справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» до Управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання протиправним рішення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ф. Загородній

Судді: С.С. Пасічник

Ю.Й. Рецебуринський

О.Ф. Ситников

І.В. Штульман