Ухвала суду № 42513246, 29.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 січня 2015 року Справа № 904/7355/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" на ухвалувід 15.07.2014 господарського суду Дніпропетровської області та ухвалу від 12.08.2014 Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справі№904/7355/13 господарського суду Дніпропетровської областіпро банкрутствотовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Папір", м. ДніпропетровськліквідаторЛихопьок Д.П., м. Дніпропетровськголова комітету кредиторівтовариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровська паперова фабрика" з іноземними інвестиціями, м. Дніпропетровськ

ВСТАНОВИВ:

Подана четверте 18.12.2014 публічним акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - заявник) касаційна скарга одночасно на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 про затвердження реєстру вимог кредиторів та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 про повернення апеляційної скарги заявника на вказану ухвалу суду першої інстанції не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Щодо ухвали суду першої інстанції від 15.07.2014 колегія суддів зазначає, що ухвалою Вищого господарського суду України від 10.09.2014 заявнику вже було відмовлено в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 з тих підстав, що оскаржувана ухвала не переглядалась по суті в апеляційному порядку.

Отже, питання щодо можливості оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13 вже було вирішено судом касаційної інстанції, що позбавляє заявника права повторного оскарження вказаної ухвали в касаційному порядку до її перегляду по суті в апеляційному порядку.

За таких обставин касаційна скарга у частині оскарження ухвали від 15.07.2014 не підлягає розгляду в порядку касаційного провадження в зв'язку з чим у її прийнятті необхідно відмовити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 ГПК України.

Що стосується касаційної скарги в частині оскарження ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014, то відповідно до частини 3 статті 111 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Тобто, від імені юридичної особи скарга підписується керівником або її представником, який повинен бути уповноважений довіреністю, засвідченою підписом керівника та печаткою юридичної особи із обов`язковим залученням такої довіреності до скарги.

Як вбачається, касаційна скарга від імені заявника підписана представником ОСОБА_5 на підставі довіреності. Однак відповідна довіреність у підтвердження повноважень представника до касаційної скарги не додана. Таким чином, касаційна скарга підписана неуповноваженою особою, тому не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також, у порушення вимог ст.ст. 111, 1111 ГПК України до касаційної скарги взагалі не надано доказів сплати судового збору та направлення копій скарги сторонам у справі.

У зв'язку з чим касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню також на підставі п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 111 ГПК України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Як вбачається, мотивувальна частина касаційної скарги містить лише доводи та посилання на норми чинного законодавства, що стосуються виключно ухвали суду першої інстанції від 15.07.2014. Щодо ухвали суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги, то заявником взагалі не зазначено ні суті порушення, ні жодних порушених або неправильно застосованих, на його думку, судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права. Крім того, до касаційної скарги не додано оригінал повернутої заявнику апеляційної скарги з доданими до неї документами.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів встановила, що вона подана з пропуском встановленого процесуального строку для її подання, про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду - 18.12.2014.

До касаційної скарги додано клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку, яке мотивоване неодноразовим зверненням із касаційною скаргою, яка поверталась судом касаційної інстанції заявнику у зв'язку з її неналежним оформленням.

Відповідно до ст. 53 ГПК України Вищий господарський суд України може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску цього строку. При цьому, виходячи зі змісту згаданої статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Як вбачається, ухвалами Вищого господарського суду України від 10.09.2014, від 21.10.2014 та від 01.12.2014 у даній справі тотожні касаційні скарги вже тричі повертались заявнику з цих самих підстав.

Однак, не зважаючи на існування вже трьох ухвал Вищого господарського суду України, заявник вчетверте звернувся з касаційною скаргою, проігнорувавши вказівки суду касаційної інстанції та не усунувши недоліки касаційної скарги.

Отже, ігнорування вимог суду касаційної інстанції та подання неналежно оформленої касаційної скарги вчетверте свідчить про зловживання заявником своїми процесуальними правами та свідоме злісне невиконання судового рішення, яке відповідно до ст. 124 Конституції України є обов'язковим до виконання на всій території України.

Таким чином, у даному випадку пропуск процесуального строку мав місце внаслідок умисних дій заявника, направлених на затягування розгляду справи про банкрутство. З огляду на це колегія суддів не визнає наведенні в клопотанні причини пропуску встановленого законом процесуального строку поважними, тому відмовляє в задоволенні заявленого клопотання про відновлення цього строку. У зв'язку з чим касаційна скарга підлягає поверненню на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Також з огляду на вищезазначені обставини колегія суддів вважає за необхідне винести окрему ухвалу щодо заявника в порядку ст. 90 ГПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись 124 Конституції України, п.1 ч.1 ст.62, ст.ст. 86, 110, 111, п.п. 1, 3, 4, 5, 6 ч. 1 ст. 1113 , 11113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в прийнятті касаційної скарги в частині оскарження ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 15.07.2014 у справі № 904/7355/13.

2. Відмовити публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" в задоволенні клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.08.2014 у справі № 904/7355/13.

3. Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" у вказаній частині повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич