Ухвала суду № 42499511, 22.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року

Справа № 876/7286/13

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

Головуючого судді – Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи Ерднієва Німгіра Вікторовича на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі за позовом прокурора Чортківського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи Ерднієва Німгіра Вікторовича про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

В квітні 2013 року прокурор Чортківського району звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі Тернопільської області до суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи Ерднієва Німгіра Вікторовича, в якому просив стягнути з відповідача 2316,57 грн. єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи Ерднієва Німгіра Вікторовича заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в сумі 2316,57 грн.

Не погодившись із таким рішенням суду, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить таке скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в розмірі 1928,62 грн.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що перебуваючи у відпустці в листопаді 2012 року, не отримував і відповідно не нараховував собі заробітну плату, а тому не повинен був сплачувати єдиний внесок до органів Пенсійного фонду України.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скаргаи не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 чатини 2 ст. 6 цього Закону зобов'язано платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Положеннями пункту 3 частини 1 статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Як передбачено п. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік», повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2012 року - 372,33 грн. (1073,00 грн. х 34,7% = 372,33 грн.), з 1 квітня 2012 року - 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7% = 379,62 грн.), з 1 липня 2012 року - 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7% = 382,39 грн.), з 1 жовтня 2012 року - 387,95 грн. (1118,00 грн. х 34,7% = 387,95 грн.), з 1 грудня 2012 року - 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7% = 393,50 грн.).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є фізичною особою-підприємцем, є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, проте всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 2316,57 грн. яка виникла за період липень-грудень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується повідомленням-розрахунком суми платежів та звітом про нарахуванням єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичними особами-підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування (єдиний податок, фіксований податок) за 2012 рік, який самостійно поданий відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Чортківському районі (а.с. 6).

В силу норми з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Обставини, на які покликається відповідач в поданій апеляційній скарзі матеріалами справи не підтверджуються та ним не надано відповідних доказів, відтак не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності фізичної особи Ерднієва Німгіра Вікторовича залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2013 року у справі № 819/1023/13-а – без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська