Ухвала суду № 42514447, 27.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 148151/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Хобор Р.Б., Сеника Р.П.

розглянувши у порядку письмового провадження у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Дмитра Юрійовича про визнання незаконними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

23.02.2012 року позивач - ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Дмитра Юрійовича, в якому просить визнати незаконними і скасувати постанови відповідача: від 12.01.2010 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 170 грн., від 12.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 170 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 680 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 680 грн.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року в задоволенні адміністративного позову повністю відмовлено.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що позивачами не було вжито всіх можливих заходів для виконання судового рішення, тому державним виконавцем правомірно і відповідно до норм чинного законодавства винесено постанови про накладення шрафу, отже підстав для їх скасування немає.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її винесеною з порушенням норм матеріального та процессуального права, ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 оскаржив її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що відповідачем неправомірно винесено постанови про накладення на боржників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 штрафів за невиконання рішення Ковельського міськрайонного суду від 25.12.2009 року, оскільки в рішенні суду не вказано, які саме дії потрібно вчинити для виконання даного рішення, крім того, технічна документація на приміщення до його перепланування відсутня.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання для розгляду апеляційної скарги не прибули, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, клопотань від осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю не поступило а тому, суд апеляційної інстанції, у відповідності до п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197 КАС України, вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 19.05.2010 року головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МВЮ Мацюхом Д.Ю. винесено постанови ВП № 1921906 і ВП № 19291285 про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-1915/2009, виданого 29.04.2010 року Ковельським міськрайонним судом Волинської області про зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 привести самовільно переплановане приміщення кладової та коридору на п'ятому поверсі у гуртожитку по вул. Залізничній, 2 у м. Ковелі до попереднього стану, визначеного технічною документацією на гуртожиток.

12.01.2012 року головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МВЮ Мацюхом Д. Ю. складено акт державного виконання, в якому вказано, що судове рішення згідно виконавчого листа № 2-1915/2009, виданого 29.04.2010 року Ковельським міськрайонним судом, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 самостійно не виконано і не виконується.

23.01.2012 року повторно головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МВЮ Мацюхом Д. Ю. здійснювались виконавчі дії щодо перевірки самовільного перепланування приміщення кладової та коридору на п'ятому поверсі у гуртожитку по вул. Залізничній, 2 у м. Ковелі. Після огляду приміщення державним виконавцем складено акт, в якому вказано, що рішення суду повторно не виконано і не виконується.

На підставі вищевказаного державним виконавцем було винесено постанови: від 12.01.2010 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 170 грн., від 12.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 170 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 680 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 680 грн.

За правилами ч. 4 ст. 257 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно ч.1 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 89 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Встановлено, що рішення Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 25.12.2009 року про зобов'язання ОСОБА_3 та ОСОБА_2 привести самовільно переплановане приміщення кладової та коридору на п'ятому поверсі у гуртожитку по вул. Залізничній, 2 у м. Ковелі до попереднього стану, визначеного технічною документацією на гуртожиток у встановлений головним державним виконавцем ВДВС Ковельського МВЮ Мацюхом Д. Ю. строк добровільного виконання виконана не була.

Таким чином, з аналізу вказаних норм та обставин справи, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вказані постанови: від 12.01.2010 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 170 грн., від 12.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 170 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про накладення на ОСОБА_3 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про накладення на ОСОБА_2 шрафу в розмірі 340 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291906 про стягнення з ОСОБА_3 виконавчого збору у розмірі 680 грн., від 24.01.2012 року ВП № 19291883 про стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 680 грн., прийняті обґрунтовано, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тобто правомірно, а тому підстав для їх скасування немає.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 195, п.п. 1, 2, ч.1 ст. 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2012 року у справі №2а/0370/2545/12 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції, головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ковельського міськрайонного управління юстиції Мацюха Дмитра Юрійовича про визнання незаконними та скасування постанов - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Р.Б. Хобор

Р.П. Сеник