Ухвала суду № 42499220, 11.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5703/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

11 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Гром Л.М.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК-Комплекс" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АСК-Комплекс" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового-повідомлення рішення від 11 березня 2013 року № 0000402260.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АСК-комплекс» з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» за період - березень, квітень місяці 2012 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт від 22 лютого 2013 року № 800/2260/33495327.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.201.1, ст.201 Податкового Кодексу України та п. 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних затвердженого Наказом ДПА України від 21 грудня 2010 року № 969, в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 317 100,00 грн. в тому числі за березень місяць 2012 року у розмірі 103 800,00 грн. та за квітень місяць 2012 року в сумі 213 300,00 грн.

На підставі встановлених порушень, 11 березня 2013 року Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення №0000402260 яким за позивачем визначено суду зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 396 375,00 грн. в тому числі 317 100,00 грн. за основним платежем та штрафні санкції у розмірі 79 275,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням та вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 138.1 статті 138 Податкового кодексу України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В силу п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки щодо безпідставного віднесення позивачем до складу податкового кредиту коштів сплачених при взаємовідносинах з ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс», оскільки правочини укладені позивачем з таким контрагентом укладені без мети настання реальних наслідків на переконання податкового органу є нікчемними.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "АСК-Комплекс" та ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» було укладено ряд договорів, а саме: Договір підряду № 270312 від 27 березня 2012 року, Договір підряду № 101 від 12 квітня 2012 року та Договір підряду № 102 від 12 квітня 2012 року.

Відповідно до умов вищезазначених договорів, ТОВ «ТД Продсервісторг - Плюс» видало податкові накладні: № 89 від 12 квітня 2012 року на суму 523 512 грн., у т.ч. ПДВ - 87 252,00 грн., № 90 від 12 квітня 2012 року на суму 756 288 грн., у т.ч. ПДВ - 126 048,00 грн., № 301 від 30 березня 2012 року на суму 622 800 грн., у т.ч. ПДВ - 103 800,00 грн.

Так, за результатами виконання вказаних договорів складено наступні акти надання послуг: акт надання послуг № 798 від 30 березня 2012 року на суму 622 800,00 грн., акт надання послуг № 1052 від 12 квітня 2012 року на суму 523 512,00 грн., акт надання послуг № 1053 від 12 квітня 2012 року на суму 756 288,00 грн.

Судом встановлено, що первинні документи були предметом дослідження під час проведення перевірки позивача, при цьому, у Акті перевірки податковим органом не зазначено зауважень до вищевказаних документів.

Так, податковий орган дійшов висновку про відсутність реального здійснення господарських операцій з урахуванням пояснень директора ТОВ «Торговий дім «Продсервісторг - Плюс» , відібраних в рамках кримінальної справи.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даному випадку належним доказом може бути виключно вирок суду щодо даної посадової особи, який в матеріалах справи відсутній, а висновки викладені в Акті перевірки є лише суб'єктивним відношенням податкового органу щодо зафіксованих під час перевірки обставин.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про реальність настання наслідків за укладеними між позивачем та ТОВ «ТД Продсервісторг-плюс» договорами, а надані позивачем документи є первинними в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та відповідно належними підставами для формування податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби прийнято протиправно.

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АСК-Комплекс" та їх задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі міста Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.

.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Гром Л.М.