Постанова № 42497266, 21.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2015 року Справа № 147998/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Судової-Хомюк Н.М.

суддів: Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С .Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» на постанову Сокальського районного суду Львівської області від 03.08.2012 року у справі за позовом Фермерського господарства «Бурка В.В.» до Сокальської районної державної адміністрації про захист прав людини та основоположних свобод, -

В С Т А Н О В И В:

До Сокальського районного суду Львівської області звернулось Фермерське господарство «Бурка В.В.» з адміністративним позовом до Сокальської районної державної адміністрації про захист прав людини та основоположних свобод за результатами звернень від 20.02.2012 року за № 111 та від 09.03.2012 року за № 97, котрі направлялись до Сокальської районної державної адміністрації та залишені без належного реагування в порушення вимог Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про місцеві державні адміністрації».

Позов мотивує тим, що 20.02.2012 року фермерське господарство направило звернення на адресу голови Сокальської районної державної адміністрації з проханням провести перевірку законності будівництва спортивного майданчика та альтанки на земельній ділянці, якою користується позивач та надати відповіді по суті звернення. В подальшому, позивач зазначає про повторне звернення до районної державної адміністрації від 09.03.2012 року, котре залишено без належного реагування та відповіді. Вважає, що такі дії суб'єкта владних повноважень суперечать вимогам законодавства, що регламентує обов'язок суб'єктів владних повноважень реагувати, надавати відповіді та проводити відповідні перевірки на отримані запити.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 03.08.2012 року адміністративний позов ФГ «Бурка В.В.» до Сокальської районної державної адміністрації Львівської області про захист прав людини та основних свобод задоволено частково. Визнано протиправними дії Сокальської районної державної адміністрації Львівської області в частині надання неповної інформації на звернення Фермерського господарства «Бурка В.В.» за вих.№111 від 20.02.2012р.. Визнано протиправним порушення Сокальською районною державною адміністрацією Львівської області вимог ст.7 Закону України «Про звернення громадян» при розгляді звернень Фермерського господарства «Бурка В.В.» за вих.№111 від 20.02.2012р. У задоволенні решти позовних вимог судом першої інстанції відмовлено.

З висновками суду першої інстанції не погодився апелянт - фермерське господарство «Бурка В.В.», котре у апеляційній скарзі зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає про те, що судом першої інстанції здійснено помилкову оцінку щодо відсутності підстав у суду першої інстанції встановлювати та досліджувати частину повноважень держаних районних адміністрацій, що стало підставою для відмови цієї частини позовних вимог судом першої інстанції. З врахуванням вказаних обставин, просить суд апеляційної інстанції встановити відповідність постанови суду першої інстанції вимогам Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду в частині задоволених вимог та задовольнити позовні вимоги повністю.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши думку судді головуючого, з'ясувавши обставини справи та перевіривши відповідність висновків суду першої інстанції вимогам спеціального законодавства, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать положенням Закону України «Про звернення громадян» та Закону України «Про місцеві державні адміністрації», з огляду на наступне.

Пунктом 1 частини першої статті 3 цього Кодексу справу адміністративної юрисдикції визначено як переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 3 КАС України).

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

Як визначено у статті 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV виконавчу владу в областях, районах, районах Автономної Республіки Крим, у містах Києві та Севастополі здійснюють обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 21 вказаного Закону України, до повноважень місцевих державних адміністрацій в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля відносяться зокрема, розпорядження землями державної власності відповідно до закону.

Стаття 17 Земельного кодексу України передбачає, що до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить:

а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом;

б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель;

в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель;

г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок;

ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом;

д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, селищ, районів, районів у містах та міст;

е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок;

є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів;

ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Системний аналіз положень Земельного кодексу України та Закону України «Про місцеві державні адміністрації» свідчить, що місцеві державні адміністрації при вирішенні питань у галузі земельних відносин, віднесених Конституцією України та законами України до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції. Як суб'єкти владних повноважень місцеві державні адміністрації вирішують в межах закону питання в галузі земельних відносин, в тому числі і щодо розпорядження землями державної власності.

Згідно статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про звернення громадян» від 2 жовтня 1996 року № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Статтею 4 Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про звернення громадян» звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.

Частиною 1 статті 14 вказаного Закону встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду.

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно абзаців 1, 2 частини 1 статті 19 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.02.2012 року за вих. №111 голові Сокальської районної державної адміністрації було направлено звернення ФГ « Бурка В.В.» з проханням провести перевірку законності будівництва спортивного майданчика та альтанки на земельній ділянці, якою користується ФГ «Бурка В.В.» та надати відповіді на перелік поставлених питань. Судом першої інстанції з'ясовано, що згідно досліджених у справі документів, 19.03.2012р. Сокальська районна державна адміністрація надала відповідь на звернення №111 від 20.02.2012р.Фермерському господарству «Бурка В.В.», проте неповну інформацію щодо поставлених питань. Зокрема в п.5 відповіді зазначено, що Сокальська районна державна адміністрація не може встановити чи Поторицька сільська рада діяла у спосіб та в межах своїх повноважень приймаючи рішення від 21 червня 2011 року №104 «Про спорудження громадського спортмайданчика на заплавах річки Західний Буг», не вивчивши зміст самого рішення, копію або оригінал якого заявником не долучено.

Колегія суддів зазначає про те, що Сокальська районна державна адміністрація не виконала вищезазначену вимогу Закону, внаслідок чого надала неповну інформацію на звернення ФГ «Бурка В.В.», тому слід визнати протиправними дії Сокальської районної державної адміністрації в частині надання неповної інформації на звернення ФГ «Бурка В.В.» за вих.№111 від 20.02.2012р. та в частині визнання протиправним порушення Сокальською районною державною адміністрацією ст.7 Закону України « Про звернення громадян».

Також, судом першої інстанції встановлено, що позивач повторно звернувся до Сокальської районної державної адміністрації з запитом від 26.03.2012 року № 182, де просив вирішити по суті ті питання, відповіді на які, на його думку, були надані не в повній мірі. Додатково зазначив, що додає рішення Поторицької сільської ради №104 від 21.06.2011року.

Проте із досліджених у справі документів вбачається, що 25.04.2012р. за вих. №162 Сокальська районна державна адміністрація надавала відповіді за повторним запитом (а.с. 37), не представляючи при цьому доказів направлення такого документа заявнику. Отримання вказаної відповіді позивачем заперечувалось, що і стало підставою звернення до суду. Примірник вказаної відповіді був долучений лише на стадії розгляду справи судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає неправомірним висновок суду першої інстанції щодо надання відповіді на звернення Фермерського господарства від 26.03.2012 року за № 182, оскільки Сокальська районна державна адміністрація не вчинила належних дій щодо перевірки обставин про які зазначається у зверненнях, не повідомила заявника про захист інтересів власника земельної ділянки. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання (ст.20 Закону України «Про звернення громадян»).

Виходячи з наведених приписів законодавства, проаналізувавши зміст заяв, які надсилались позивачем на адресу Сокальської районної державної адміністрації 20.02.2012р. та 26.03.2012р., суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що вказані звернення були розглянуті з дотриманням порядку, визначеного чинним законодавством, за умов вжиття всіх необхідних заходів щодо вирішення наведених в них питань та наданням позивачу повної відповіді на вказані звернення.

Що стосується дослідження у суді апеляційної інстанції фактів встановлення наявності чи відсутності повноважень Сокальської районної державної адміністрації при розгляді звернень, суд апеляційної інстанції зазначає, що недотримання відповідачем процедури розгляду звернень, які були направлені до державного органу, є ознакою порушення відповідачем вимог законодавства при розгляді даного судового спору, а дослідження обсягу повноважень районних державних адміністрацій не є предметом даного судового спору та не відносяться до юрисдикції адміністративних судів, що визначено ст.17 КАС України. Покликання позивача на п.8 статті 162 КАС України щодо визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень є безпідставним, оскільки вказана стаття наводить види висновків суду, які суд повинен зробити у постанові щодо позовних вимог, а також наводить невичерпний перелік способів захисту порушених прав, свобод чи інтересів та інших видів висновків суду по суті позовних вимог і корелюється із положеннями частини третьої статті 105 КАСУ.

Що стосується винесення судом апеляційної інстанції окремої ухвали в порядку статті 166 КАС України, колегія суддів відмовляє у цій частині позовних вимог, оскільки застосування п. «г» статті 5 Закону України «Про боротьбу з корупцією» не підлягає застосуванню за втратою чинності вказаного нормативного акта на момент звернення з адміністративним позовом.

Додатково, колегія суддів звертає увагу на те, що судом першої інстанції порушено вимоги щодо предметної підсудності адміністративних справ, що визначені статтею 18 КАС України. У відповідності до частини 2 вказаної статті окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу їхніх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам. Справи щодо оскарження дій або бездіяльності посадових чи службових осіб місцевих органів виконавчої влади розглядаються і вирішуються місцевим загальним судом як адміністративним судом або окружним адміністративним судом за вибором позивача.

Стороною відповідача визначено Сокальську районну державну адміністрацію, як суб'єкта владних повноважень, до якого з запитом звернулось фермерське господарство «Бурка В.В.». Матеріали позовних вимог не містять інформації щодо наявності ознак порушення законодавства у діях посадових осіб. З врахуванням вказаних обставин, розгляд адміністративного позову мав здійснювати окружний адміністративний суд.

Таким чином в п. 1 ч.1 ст. 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії) дій чи бездіяльності.

У відповідності до п. 2 ч.3 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання. Стягнення судового збору здійснюється у розмірі відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст. 205, ст.ст.207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства «Бурка В.В.» задовольнити частково.

Постанову Сокальського районного суду Львівської області від 03.08.2012 року у справі № 2а-1916/12 скасувати та прийняти нову постанову якою позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Сокальської районної державної адміністрації щодо розгляду заяв Фермерського господарства «Бурка В.В.» від 20.02.2012 року за № 111 та від 26.03.2012 року за №182, що вчинені в неповному обсязі.

Зобов'язати Сокальську районну державну адміністрацію розглянути відповідні звернення Фермерського господарства «Бурка В.В.» від 20.02.2012 року за № 111 та від 26.03.2012 року за №182 в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян», Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та надати обґрунтовану відповідь.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фермерського господарства «Бурка В.В.» ( код ЄДРПОУ 25235046) судовий збір у сумі 26 грн. .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.М. Судова-Хомюк

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль