Постанова № 42496395, 29.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" січня 2015 р. Справа № 922/3598/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В., суддя Тихий П.В.,

при секретарі Деппа-Крівіч А.О.,

за участю представників:

позивача - Бідоленко Є.І. - дов. № 428/12 від 10.10.2012р.,

1-го відповідача - не з'явився,

2-го відповідача - Індутний С.М. - дов. б/н від 23.06.2012р.,

Управління ДВС ГУЮ в Х/о - Лозова А.І. - дов. № 08.01/В-9 від 21.01.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" (вх. № 55 Х/1-9) на ухвалу господарського суду Харківської області від 25 листопада 2014 року у справі № 922/3598/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Райффайзен банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен банк Аваль", м. Харків,

до 1) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Харків,

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ідіксус", м. Харків,

за участю Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

23.09.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" подано скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, щодо визнання незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозової Анастасії Ігорівни щодо ненадання Товариству з обмеженою відповідальністю "Ідіксус" добровільного строку на виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/3598/13 виданого 05.03.2014 року на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Харківської обласної дирекції "Райффайзен Банк Аваль"; визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозової Анастасії Ігорівни про арешт коштів боржника від 05.09.2014 року; визнання незаконною та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозової Анастасії Ігорівни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 листопада 2014 року (суддя Сальнікова Г.І. ) в задоволенні скарги відмовлено повністю.

2-й відповідач, ТОВ "Ідіксус", з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті вищезазначеної ухвали, просить її скасувати та прийняти рішення, яким задовольнити скаргу в повному обсязі.

Позивач, ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен банк Аваль", відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а ухвалу суду першої інстанції просить залишити без змін.

Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2014 р. - залишити без змін. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та не підлягаючими задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції законною та такою, що прийнята у чіткій відповідності з нормами чинного законодавства.

1-й відповідач, ФОП ОСОБА_5, відзиву на апеляційну скаргу не надав, в судове засідання не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на належне повідомлення 1-го відповідача про час та місце засідання суду, та на те, що їх явка у судове засідання не була визнана обов'язковою, а також на те, що відповідно до ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представника 1-го відповідача за наявними в справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України. Крім того, сторони відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України не заявляли клопотання про подовження строку розгляду справи, а господарський суд не має права за своєю ініціативою подовжувати строк розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повторно розглянувши справу відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Харківської області від 12.11.2013р. відмовлено у позові ПАТ "Райффайзен банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен банк Аваль" до ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Ідіксус" про стягнення заборгованості за генеральною угодою та укладених в рамках генеральної угоди кредитних договорів №010-010-2/07-01-0369-08 та №010-1/07-0370-08.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р. у справі №922/3598/13 апеляційну скаргу ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен Банк Аваль" було задоволено частково, рішення господарського суду Харківської області від 12.11.2013 р. у справі №922/3598/13 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_5 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен Банк Аваль" 74226,99 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013 р. становить 593295,21 грн., основної суми боргу, 28602,85 дол. США, що за курсом НБУ станом на 18.07.2013р. складає 228622,55 грн., процентів за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08, 7365,05 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 3682,52 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Також, стягнуто з ТОВ "Ідіксус" на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен Банк Аваль" 574356,58 дол. США боргу за кредитом, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013 р. становить 4590832,14 грн., 216400,99 дол. США боргу за відсотками, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013 р. в гривневому еквіваленті становить 1729693,08 грн., за кредитним договором від 17.04.2008 р. №010-2/07-01-0369-08 та 74226,99 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013р. становить 593295,21 грн., - заборгованість за кредитом та 28602,85 дол. США, що за офіційним курсом НБУ станом на 18.07.2013 р. становить 228622,55 грн., - заборгованість за відсотками за користування кредитом за кредитним договором від 17.04.2008р. №010-1/07-01-0370-08, 59589,93 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 29794,97 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. В решті позову відмовлено.

Після набрання рішенням законної сили були видані відповідні накази, а саме 05.03.2013 р. були видані накази на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 р.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення ухвалюються судами іменем України і які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 25 цього ж Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

В ч. 2 ст. 30 вищевказаного Закону встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Заходами примусового виконання рішень, згідно ст. 32 цього ж Закону, зокрема, є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частинами 1, 2 статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту (ч. 4 ст. 52 цього ж Закону).

01.04.2014 р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозовою А.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 05.03.2014 р. № 922/3598/13 та надано боржнику строк для добровільного виконання до 08.04.2014 р.

05.09.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозовою А.І. винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту та знаходяться в АТ "Райффайзен Банк Аваль" у м. Києві, МФО 380805 та належать боржнику у межах суми 7231827,88 грн.

Також, 05.09.2014р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області Лозовою А.І. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику у межах суми звернення стягнення - 7231827,88 грн.

23.09.2014 р. ТОВ "Ідіксус" подало до господарського суду Харківської області скаргу на дії Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Харківській області, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Лозової Анастасії Ігорівни щодо ненадання ТОВ "Ідіксус" добровільного строку на виконання наказу господарського суду Харківської області № 922/3598/13 виданого 05.03.2014 р. на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі ХОД "Райффайзен Банк Аваль"; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Лозової А.І. про арешт коштів боржника від 05.09.2014 р.; визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Харківській області Лозової Анастасії Ігорівни про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 05.09.2014 р.

Дана скарга обґрунтована тим, що боржником отримано постанови про арешт коштів 16.09.2014 р., яке винесено 11.09.2014 р., а отже не надано строку на добровільне виконання судового рішення.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, судова колегія вважає за необхідне зазначити.

Як свідчать матеріали справи, копія постанови від 01.04.2014р. про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду Харківської області від 05.03.2014 р. № 922/3598/13 була направлена сторонам за адресами, зазначеними у виконавчому документі. Проте, дана постанова повернулася на адресу відділу ДВС у зв'язку із закінченням строку зберігання.

Відповідно до ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження, за адресою, зазначеною у виконавчому документів, в даному випадку: АДРЕСА_1.

Згідно з п. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі надання боржником у строки, встановлені ч. 2 ст. 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення, державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців, боржник знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Отже, державним виконавцем було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження не на ту адресу у зв'язку із наявністю у виконавчому документі помилки в адресі боржника, а саме, замість: АДРЕСА_2, було визначено: АДРЕСА_1.

У зв'язку з чим, 05.09.2014 р. державним виконавцем винесено постанову про виправлення помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження ВП №42768790 від 01.04.2014 р.

Також, як свідчать матеріали справи, 04.09.2014 р. у державного виконавця представник боржника отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, та ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що свідчать відповідні відмітки.

Крім того, у заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач просив одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження накласти арешт на майно та кошти боржника. 05.09.2014 р. державним виконавцем винесено відповідні постанови про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника, які надіслані до виконання до відповідних установ та боржнику для відома.

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, боржником суду не подано доказів звернення до відділу з відповідною заявою у зв'язку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що державний виконавець не за своєї вини направив постанову про відкриття виконавчого провадження за неналежною адресою, ним було вжито всіх заходів щодо виконання рішення суду.

Боржник в апеляційній скарзі стверджує, що він був позбавлений права на добровільне виконання рішення суду, який згідно чинного законодавства становить семиденний термін, проте, дані ствердження є неправомірними, оскільки станом на теперішній час боржником не вжито жодних заходів, спрямованих на виконання рішення суду. Більш того, у боржника було достатньо часу для добровільного виконання рішення суду (з березня 2014 р. по листопад 2014 р.).

На підставі викладеного, доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи.

Судова колегія Харківського апеляційного господарського суду вважає, що оскаржувана ухвала господарського суду першої інстанції прийнята при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи, а тому ухвала господарського суду Харківської області від 25.11.2014 р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 106, 1212 ГПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 25.11.2014 р. у справі № 922/3598/13 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 29.01.2015р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Тихий П.В.