Постанова № 42492224, 14.01.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 січня 2015 року 810/7009/14

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Мкртчян Н.Ц., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії" до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії" (далі-позивач, товариство) до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області (далі-відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм законодавства, відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки при визначенні податкових зобов’язань. Позивач зазначає, що податковому органу було надано уточнюючий розрахунок згідно з затвердженою формою на дату подання, а включені/виключені податкові накладні були відображені в реєстрі виданих податкових накладних. Вказує, що в акті перевірки визнано порушення відомчого наказу податкового органу №1492, який втратив чинність, а також чітко не зазначено, в чому саме полягає порушення позивачем норм ПК України. Позивач просив суд податкове повідомлення-рішення визнати протиправним та скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити. У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував повністю, у його задоволенні просив відмовити, надав до суду письмові заперечення, які ґрунтуються на висновках, викладених в акті перевірки.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

У серпні 2014 р. податковим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Вогні Гестії" з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Тема-Б" за лютий 2014 р. За результатами перевірки складено акт від 04.08.2014 №400/22-09/34647220, згідно з яким зроблено висновок про порушення позивачем, зокрема: п. 198.6 ст.198, п.201.6, п.201.15 ст.201 ПК України та наказу Міндоходів України від 25.11.2013 №708 "Про затвердження форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядку його ведення", що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 130000 грн, в т.ч. за лютий 2014 р. на суму 130000 грн. Як вбачається з акту перевірки, такий висновок зроблено податковим органом у зв’язку з отриманням акту від ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 08.05.2014 року № 1287/26-55-22-07/39028479 про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія інвест нью» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, в якому зазначено, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. На момент подання уточнюючого розрахунку згідно з підсистемою «перегляд результатів співставлення» ІС «Податковий блок» існувала розбіжність між контрагентом ТОВ «Енергія Інвест Нью». У зв’язку з тим, що відповідно до додатку №5 (розділ «податковий кредит») до декларацій з ПДВ «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», наданого посадовими особами ТОВ «ВОГНІ ГЕСТІЇ», відображено суму ПДВ 130000 грн, але ТОВ «Енергія Інвест Нью» цієї суми не відображено. Визнано, що підприємство ТОВ «ВОГНІ ГЕСТІЇ» шляхом подання уточнюючого розрахунку з ПДВ коригує податковий кредит за лютий 2014 року і відмовляється від декларування вищезазначених контрагентів та призводить їх заміну на ТОВ «ТЕМА-Б».

На підставі Акту перевірки від 04.08.2014 №400/22-09/34647220 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.08.2014 №0002002209, яким збільшено грошове зобов’язання з ПДВ на суму 195000 грн, у т.ч. за основним платежем – 130000 грн та штрафні санкції – 65000 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Вогні Гестії" у березні 2014 року до податкового органу надано уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2014 року та Додаток 5 «Розшифровка податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів». Поданим уточнюючим розрахунком здійснювалося коригування Розділу II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ за лютий 2014 року у зв’язку із самостійним виявленням помилок. Зокрема, уточнюючим розрахунком було виключено з декларації за лютий 2014 року суми податкового кредиту, сформовані з ТОВ "Енергія Інвест Нью", та збільшено податковий кредит, сформований в лютому 2014 року, з ТОВ «Тема-Б» на підставі раніше виписаних податкових накладних. Податковим органом прийнято уточнюючий розрахунок до декларації 28.03.2014, що підтверджено квитанцією №2.

У подальшому позивачем до податкового органу 22.04.2014 засобом електронної пошти подано декларацію з ПДВ за березень 2014 року. Податковим органом отримано цю декларацію 22.04.2014, що підтверджується квитанцією №2.

Позивачем до декларації з ПДВ за березень 2014 року, яку було подано у квітні 2014 року, подано також в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому відображено з позначкою «У» накладні, які включалися/виключалися і при цьому стосувалися виправлених помилок.

Позивачем надано до суду первині бухгалтерські документи по правочинах, укладених з ТОВ "Тема-Б", які досліджено судом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В силу положень пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Податкова декларація складається за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПК України).

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 затверджено новий порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.

Так, відповідно до п. IV Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 №678 у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку. Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 глави 2 розділу II Кодексу. У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників. Не може бути зменшена сума податкових зобов'язань, яка не була сплачена до бюджету в минулих звітних (податкових) періодах, у зв'язку з повним або частковим списанням податкового боргу.

Відповідно до п.50.1. ст.50 ПК України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені. Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає у наступних податкових періодах уточнюючу декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 цього Кодексу, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 №708 затверджено форми реєстру виданих та отриманих податкових накладних та порядок його ведення, згідно з п.4 якого платники податку за звітний (податковий) період визначають підсумки щодня зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків за кожним розділом. При виправленні помилки методом "сторно" до Реєстру одночасно вноситься два записи: помилковий запис із знаком "-" та правильний запис із знаком "+".

Метод "сторно" здійснюється шляхом зворотного запису на величину помилки в тому звітному періоді, у якому вона виявлена. При здійсненні такого зворотного запису платником податку: в колонці 1 розділів І та/або II Реєстру зазначається порядковий номер запису; в колонках 2-6 розділу І та/або колонках 2-7 розділу II Реєстру дублюються реквізити документа, кількісні показники якого сторнуються; у відповідних колонках 7-12 розділу І та/або колонках 8-16 розділу II Реєстру кількісні показники зазначаються з відповідним знаком "+" чи "-". При цьому, якщо виправлення помилки потребує подання платником податку уточнюючого розрахунку, то до виду документа додається літера "У" (наприклад: ПНПУ). Крім того, запис щодо включення показників такого документа до уточнюючого розрахунку зазначається окремим рядком у рядку "З них включено до уточнюючих розрахунків за звітний період" Реєстру.

Судом встановлено, що ТОВ «Вогні Гестії» здійснено самостійне виправлення виявлених помилок у податковій звітності, а також судом встановлено, що усі виправлені суми податкового кредиту підтверджено податковими накладними та первинними бухгалтерськими документами. Включені/виключені податкові накладні було відображено в реєстрі виданих податкових накладних.

Судом також встановлено, що ТОВ «Вогні Гестії» подало уточнюючий розрахунок в березні 2014 року про внесення змін до декларації за лютий 2014 року, а також до декларації з ПДВ за березень 2014 року, яка була подана в квітні 2014 року, а також був поданий в електронному вигляді реєстр виданих та отриманих податкових накладних, в якому були відображені із позначкою «У» накладні, які включалися/виключалися.

Таким чином, суд дійшов висновку, що товариством було в повному обсязі виконані вимоги Податкового кодексу України та подано уточнюючий розрахунок згідно з затвердженою формою на дату подання, а тому визнання податковим органом факту заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, відбулось безпідставно.

Що стосується посилання відповідача в Акті перевірки на акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, то суд не визнає цей акт належним та допустимим доказом в розумінні ст. 70 КАС України.

Так, відповідно до п.73.5 ст.75 ПК України з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Отже, як вбачається з Акта перевірки, податковий орган, який надіслав відповідачу акт про неможливість проведення зустрічної звірки контрагента позивача, безпосереднього дослідження первинних бухгалтерських та інших документів цього суб'єкта господарювання не здійснював, наявність у нього виробничих потужностей, місць зберігання і відпуску товару, орендованих транспортних засобів чи осіб, які працюють за наймом або на підставі інших договорів, не перевіряв. Тому суд визнає, що акт про неможливість проведення зустрічної звірки є свідченням лише того, що звірка фактично не відбулась. За таких умов, викладені в цьому акті міркування посадової особи податкового органу не можуть прийматися судом як доказ певних обставин, адже такі здійснені без дослідження первинних документів. Відтак висновки, викладені в цьому акті, суперечать п.73.5 ст.73 ПК України та не є належними і допустимими доказами відсутності вчинених цим контрагентом господарських операцій з позивачем.

Суд також бере до уваги, що спірне податкове повідомлення-рішення ґрунтується на вищевказаному Акті перевірки, в якому дійсно чітко не описано факт порушення позивачем норм податкового законодавства, не зазначено, в чому саме полягає порушення ним норм ПК України та не містить посилань на дослідження документів, які це підтверджують. Наведені в цьому акті тексти норм ПК України та відомчих наказів ДФС України не містять ні описання вчиненого порушення, ні його кваліфікації.

Суд зазначає, що лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним контрагентом з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента чи сприяння ухиленню контрагента від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні ґрунтуватися лише на належних, достатніх доказах, які одержані з дотриманням закону. Таких доказів податковим органом в обґрунтування своєї правової позиції та прийнятого рішення не надано.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір. Доказів понесення інших судових витрат позивач суду не надав. Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору відповідно до ст.94 КАС України підлягають присудженню з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0002002209 від 28.08.2014, видане ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ Міндоходів у Київській області.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вогні Гестії" судові витрати у сумі 390 (триста дев'яносто) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 19 січня 2015 р.