Ухвала суду № 42463366, 27.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14610/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» (далі - Позивач, ТОВ «Мегатекс») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (далі - Відповідач, Мінекономіки) про: визнання протиправним та скасування рішення Мінекономіки, викладене в листі від 23.06.2014 року №4122-09/482, про відмову ТОВ «Мегатекс» видати висновок щодо продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом №09121 від 09.12.2013 року на суму 246 120,00 доларів США строком до 18.07.2014 року; зобов'язання Відповідача надати Позивачу висновок щодо продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом №09121, укладеним 09.12.2013 року між ТОВ «Мегатекс» та компанією "Hongick Him" Co. Ltd. (Корея), за платежем на суму 246 120,00 доларів США з 18.06.2014 року до 18.07.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.10.2014 року позов задоволено частково - визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, оформлене листом №4122-09/482 від 23.06.2014 року, про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» видати висновок щодо продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом №09121 від 09.12.2013 року на суму 246 120,00 доларів США до 18.07.2014 року та зобов'язано Міністерство економічного розвитку і торгівлі України розглянути звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» (код ЄДРПОУ 20338741) щодо надання висновку про продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією за Контрактом №09121 від 09.12.2013 року на суму 246 120,00 доларів США строком до 18.07.2014 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем було необґрунтовано відмовлено у наданні висновку про продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією, оскільки, на думку суду, Позивачем було доведено підстави для відкладення строку поставки товару. Відмовляючи у задоволенні решти позовних вимог, суд зазначив, що вирішення питання про надання висновку належить до виключної компетенції Відповідача, втручатися в яку суд не вправі.

Не погоджуючись із викладеним у постанові рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. При цьому звернув увагу на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на невідповідність висновків суду приписам чинного законодавства.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд вимоги останньої задовольнити повністю.

Представник Позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного..

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що між ТОВ «Мегатекс» (Покупець) та компанією "Hongick Him" Co. Ltd. (Продавець) укладено контракт від 09.12.2013 року №09121 (далі - Контракт №09121), за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив обладнання - лінії лиття та прокату свинцевої стрічки.

Пунктом 2.1 Контракту №09121 передбачено, що загальна сума контракту складає 820 400,00 доларів США.

Відповідно до п. 4.2 Контракту №09121 30% від загальної суми - 246 120,00 доларів США оплачується Покупцем авансом протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання контракту.

При цьому згідно розділу 3 Контракту №09121 обладнання повинно бути поставлено Продавцем за умовами СІР, Україна, Донецька обл., м. Костянтинівна, вул. Калиніна, 1-а, протягом 181 календарних днів з моменту здійснення Покупцем платежу.

На виконання умов Контракту №09121 Позивачем здійснено оплату авансового платежу у розмірі 246 120,00 доларів США, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією платіжного доручення в іноземній валюті №960 від 20.12.2013 року.

Крім того, між ТОВ «Мегатекс» та компанією "Hongick Him" Co. Ltd. було укладено додаткову угоду №1 від 09.12.2013 року до Контракту №09121, згідно якої сума передплати склала 80% ціни Контракту №09121.

19.02.2014 року Відповідач за результатами звернення Позивача надав висновок №171 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією за Контрактом №09121 з урахуванням додаткової угоди №1 до нього з 21.03.2014 року по 18.06.2014 року на суму 246 120,00 доларів США. При цьому Мінекономрозвитку України зазначило, що зовнішньоекономічних контракт, за яким здійснюється операція резидента, відноситься до договорів поставки складних технічних виробів.

Разом з тим, на адресу Позивача надійшов лист від компанії "Hongick Him" Co. Ltd., в якому зазначено, що в процесі тестування виготовленої 28.04.2014 року лінії були виявлені дефекти в одному з модулів. У процесі усунення виявлених дефектів в результаті тривалого отримання від постачальників Продавця необхідних матеріалів з боку останнього виникла затримка у відправці обладнання. Відтак, як зазначено в листі, обладнання було завантажено та відправлено 31.05.2014 року, при цьому термін поставки складатиме 45 днів.

У зв'язку з викладеним між ТОВ «Мегатекс» та компанією "Hongick Him" Co. Ltd. було укладено додаткову угоду №2 від 26.05.2014 року до Контракту №09121, згідно якої загальна сума Контракту №09121 складає 784 000,00 доларів США, а термін поставки становить 210 календарних днів з моменту здіснення платежу.

Як встановлено судом першої інстанції, 06.06.2014 року ТОВ «Мегатекс» звернулося до Мінекономрозвитку з листом №1329, в якому просило видати Позивачу висновок щодо продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією по Контракту №09121 на суму 246 120,00 доларів США строком з 20.12.2013 року до 18.07.2014 року.

Листом від 23.06.2014 року №41122-09/482 Відповідач повідомив Позивача про відсутність підстав для продовження строку розрахунку за зовнішньоекономічною операцією, оскільки в надісланому комплекту документів відсутнє належне обґрунтування щодо необхідності продовження строків розрахунків за Контрактом №09121, а саме документи, що свідчать про наявність обставин, які призвели до перенесення встановлених строків розрахунків.

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз приписів ст. ст. 1, 2, 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», п.п. 2, 4, 5, 7, 9 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2007 року №1409 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, прийшов до висновку про наявність у Позивача підстав для продовження строків імпортної операції за Контрактом №09121, а відтак необґрунтованість висновків Мінекономрозвитку України про відмову у задоволенні заяви про необхідність продовження строків розрахунків.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (далі - Закон) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Приписи ч. 3 вказаної статті визначають, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Частиною 4 ст. 2 Закону передбачено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, постановою Правління НБУ від 14.11.2013 року №453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону, здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Приписи ч. 1 ст. 6 Закону визначають, що строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Механізм віднесення операцій резидентів до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, а також умови видачі висновків щодо перевищення встановлених у статтях 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» строків проведення розрахунків за такими операціями (далі - встановлені строки) визначається затвердженим постановою Кабінету Міністру України від 29.12.2007 року №1409 Порядком продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Порядок №1409).

Відповідно до п. 4 Порядку №1409 для одержання висновку резидент подає Мінекономрозвитку такі документи:

1) складений у довільній формі лист-звернення, що містить дані про стан виконання зовнішньоекономічного договору (контракту) на момент звернення, із зазначенням суми заборгованості та обґрунтуванням необхідності продовження встановленого строку на певний період;

2) засвідчені в установленому порядку:

копія зовнішньоекономічного договору (контракту), в якому зазначаються адреса та банківські реквізити іноземних контрагентів. Якщо договір укладено іноземною мовою, заявник додає його переклад на українську мову;

копії документів, що підтверджують здійснення зовнішньоекономічної операції, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, вантажних митних декларацій, коносамента, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг).

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, до заяви від 06.06.2014 року №1329 Позивачем було надано: копії Контракту №09121 та додаткових угод; нотаріально посвідчені копії Контракту №09121 та додаткових угод, перекладених на українську мову; нотаріально посвідчена копія листа від компанії "Hongick Him" Co. Ltd. (Корея), перекладеного на українську мову; нотаріально посвідчена копія коносамента від компанії "Hongick Him" Co. Ltd. (Корея), перекладеного на українську мову; нотаріально посвідчена копія листа від компанії "Hongick Him" Co. Ltd. (Корея) про готовність обладнання, перекладеного на українську мову; копія платіжного доручення в іноземній валюті №960 від 20.12.2013 року; копія висновку №171 щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією.

Відповідно до п. 7 Порядку №1409 Мінекономрозвитку розглядає подані резидентом документи протягом 10 робочих днів після їх реєстрації і видає висновок або письмово відмовляє у його видачі із зазначенням підстави.

При цьому пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що резидент несе згідно із законодавством відповідальність за достовірність відомостей, що містяться у поданих ним документах.

Згідно п. 9 Порядку №1409 підставами для відмови у видачі висновку є:

1) подання резидентом документів: з порушенням вимог, зазначених у пункті 4 цього Порядку; що містять недостовірну інформацію;

2) невідповідність поданих резидентом документів законодавству.

Аналогічні підстави для відмови у видачі висновку закріплені в пункті 11 затвердженого наказом Міністерства економіки України від 18.01.2008 року №15 Положення про порядок видачі висновків щодо продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями (далі - Положення №15).

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відмовляючи у наданні висновку Відповідач посилався на те, що Позивачем не було подано документів, які б підтверджували наявність обставин, які призвели до перенесення встановлених строків розрахунків.

При цьому суд першої інстанції обґрунтовано підкреслив, що, відмовляючи у наданні висновку, Мінекономрозвитку України жодним чином не обмовилося про невірне зазначення Позивачем дати, з якої останній просив продовжити строки, а відтак Окружний адміністративний суд м. Києва правильно надав критичну оцінку таким доводам Відповідача, у зв'язку з чим такі аргументи апеляційної скарги суд апеляційної інстанції відхиляє.

Надаючи оцінку посиланням суду першої інстанції на те, що належність обладнання, яке поставляється за Контрактом №09121, до складного технічного виробу, а також підтвердження поставки обладнання Позивачу наявними у матеріалах справи документами, є безумовною підставою для необхідності надання Відповідачем висновку, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вірно зазначає Апелянт, останній здійснював розгляд заяви Позивача від 06.06.2014 року №1329 виключно на підставі поданих останнім документів. Отже, надаючи оцінку правомірності викладеного в листі рішення Відповідача від 23.06.2014 року №4122-09/482, суд першої інстанції повинен був виходити виключно з тих документів, що подавалися Позивачем разом із заявою.

Так, як було встановлено раніше та не заперечується Апелянтом, Позивачем до листа №1329 від 06.06.2014 року було додано, зокрема, копію Контракту №09121. Згідно п. 1.1 вказаного контракту Продавець продав, а Покупець придбав обладнання: лінії лиття та прокату свинцевої стрічки у відповідності з Додатком, що є невід'ємною частиною даного контракту. Обладнання повинно відповідати технічним характеристикам, які відображені в додатках даного контракту.

Зміст наведеного пункту Контракту №09121 дає підстави для однозначного висновку, що обладнання повинно відповідати технічним характеристикам і саме на Продавцеві лежить безумовний обов'язок забезпечити поставку Позивачу обладнання у відповідності до вимог додатку №1 від 12.12.2013 року.

Відповідно до додатку №1 від 12.12.2013 року до Контракту №09121 лінія лиття та прокату свинцевої стрічки складається з наступним вузлів та агрегатів, які являють собою одне ціле: вторинний котел для свинцю з автоматичними контролерами температури та рівня; насос для подачі розплавленого свинцю; машина для лиття стрічки; конвеєр натягу необробленої стрічки; прокатний стан для стрічки зі свинцевого сплаву; лінія розпуску та обрізання бічних кромок; прилад намотування ручного типу; електричні вузли керування для плавильних котлів та системи лиття стрічки.

Наведене дає підстави для висновку, що лінія лиття та прокату свинцевої стрічки включає ряд вузлів та агрегатів, що нерозривно пов'язані між собою, а відсутність та /або несправність будь-якого з них унеможливлює використання її за призначенням.

Згідно пп. 6 п. 2 Порядку №1409 до операцій, що здійснюються резидентами, належать під час виконання договорів поставки складних технічних виробів - імпортні операції з поставки устаткування частинами або складних технічних виробів, що потребують установки, монтажу, налагодження, гарантійного обслуговування і введення їх у дію на місці експлуатації, а також з поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів.

Поряд з цим, судова колегія вважає, що проведення Продавцем тестування обладнання та вчинення дій щодо усунення виявлених внаслідок проведення тестування дефектів охоплюється поняттям «поставки складних технічних виробів, строк виготовлення та транспортування яких перевищує 180 днів» та, відповідно, може бути підставою для продовження зовнішньоекономічних розрахунків.

При цьому, посилання Мінекономрозвитку на те, що виявлення дефектів обладнання свідчить про неналежне виконання Продавцем зобов'язання за Контрактом №09121, а тому не може вважатися обставиною, що належним чином обґрунтовує продовження строку, колегія суддів оцінює критично, оскільки, як було зазначено раніше, обов'язок забезпечити поставку вибору, що відповідає технічним характеристикам, випливає зі змісту Контракту №09121, а тестування обладнання та усунення виявлених дефектів охоплюється поняттям «поставки складних технічних виробів».

Крім того, судовою колегією враховується, що віднесення виробу, що поставляється Позивачу за Контрактом №09121, до складного технічного, підтверджується наявною у матеріалах справи копією висновку Мінекономрозвитку №171 від 19.07.2014 року щодо продовження строків розрахунків за імпортною зовнішньоекономічною операцією, в якому прямо зазначено, що Контракт №09121 відноситься до договорів поставки складних технічних виробів.

За таких обставин, враховуючи, що, як вірно зазначив суд першої інстанції, Позивачем в обґрунтування необхідності продовження строку розрахунків за зовнішньоекономічною операцією були подані у необхідному обсязі документи, що підтверджують необхідність продовження таких строків у зв'язку зі складністю виробництва товару, судова колегія не погоджується з доводами Апелянта про відсутність підстав у суду першої інстанції для задоволення позову у вказаній частині.

Щодо висновків Окружного адміністративного суду м. Києва про необґрунтованість позовної вимоги про зобов'язання Відповідача надати висновок про продовження строку розрахунків за Контрактом №09121, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді та ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень адміністративний суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, передбаченими ст. 2 КАС України.

З таких обставин, враховуючи, що до виключної компетенції Відповідача належить повноваження надавати висновки про продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, підстави для задоволення позовних вимог у вказаній частині відсутні, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

При цьому судова колегія повністю погоджується з позицією суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для виходу за межі позовних вимог та зобов'язання Мінекономрозвитку повторно розглянути звернення Позивача про надання висновку про продовження строку розрахунку за Контрактом №09121 для повного та всебічного захисту порушеного права ТОВ «Мегатекс».

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мегатекс» до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається в порядку та строки, визначені ст. ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.