Ухвала суду № 42458784, 13.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" січня 2015 р. м. Київ К/800/36956/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014

у справі № 815/1543/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новік Порт Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новік Порт Сервіс» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області по складанню наказів від 18.02.2014 № 67 та від 04.03.2014 № 83; визнання протиправними та скасування наказів від 18.02.2014 № 67 «Про проведення документальної виїзної перевірки» та від 04.03.2014 № 83 «Про продовження терміну документальної позапланової перевірки»; визнання протиправними дій по проведенню документальної позапланової перевірки на підставі наказів від 18.02.2014 № 67 та від 04.03.2014 № 83.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 постанову суду апеляційної інстанції скасовано; прийнято нову постанову про задоволення позовних вимог.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення апеляційного адміністративного суду - без змін, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

В зв'язку з цим, касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, згідно листа Головного управління Міндоходів в Одеській області від 14.02.2014 № 1503/7/15-32-22-05-09, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області в ході аналізу податкової звітності ТОВ «Новік Порт Сервіс» за період 01.01.2011 - 31.12.2012 було встановлено декларування незначних сум по податку на прибуток у 2011 році та зменшення динаміки податкового навантаження по податку на додану вартість у 2012 році в порівнянні з 2011 роком та відхилення податкового кредиту.

З метою підтвердження правильності визначення об'єкту оподаткування з податку на прибуток та податку на додану вартість, Головним управлінням Міндоходів в Одеській області було направлено запит підприємству від 18.12.2013 № 1751/10/15-32-22-05-10 щодо надання пояснень та завірених копій документів за період 01.01.2011 - 31.12.2012 із вказаними контрагентами.

Підприємством було надане письмове пояснення від 03.01.2014 № 1, яким було відмовлено в наданні пояснень та первинних документів (документального підтвердження) по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами та підтвердженням включення або не включення сум придбання до складу витрат підприємства.

ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів, відповідно з п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, здійснила заходи по організації документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новік Порт Сервіс» з питань правильності нарахування податку на прибуток, податку на додану вартість, валютного законодавства за період з 01.01.2011 по 31.12.2012 з обов'язковим залученням фахівця - Головного управління Міндоходів в Одеській області (підстава наказ начальника № 182 від 12.02.2014) з 19.02.2013 терміном на 10 робочих днів.

Начальником ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів було видано наказ від 18.02.2014 № 67 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новік Порт Сервіс».

Наказ та направлення на перевірку були вручені головному бухгалтеру підприємства Білоус О.В. 19.02.2014 і перевірка була розпочата.

На підставі листа ГУ Міндоходів в Одеській області від 26.02.2014 № 1955/7/15-32-22-05-09 «Щодо подовження терміну перевірки» у зв'язку з великим обсягом первинних документів на підприємстві та необхідністю відпрацювання великої кількості покупців, на підставі абзацу 2 п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України, наказом ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів від 04.03.2014 № 83 продовжено з 05.03.2014 термін документальної позапланової перевірки ТОВ «Новік Порт Сервіс» на п'ять робочих днів.

Разом з тим, 04.03.2014 від ТОВ «Новік Порт Сервіс» отримано лист № 84 від 04.03.2014, в якому підприємство зазначило, що 03.03.2014 в процесі підготовки документації було з'ясовано, що певні папки (справи) з бухгалтерськими документами були пошкоджені, що було виявлено лише при їх розпакуванні. Часткове пошкодження документації відбулося через ремонтні роботи в офісі. Документи певний час знаходилися у підвальному приміщенні, звалені у коробки, тому для їх знаходження та систематизації потрібен час. Перелік пошкодженої документації уточнюється, про що додатково буде повідомлено. Враховуючи наведене, надати первинні документи у повному обсязі згідно запиту неможливо по поважним причинам. Підприємство вже терміново розпочало заходи щодо відновлення пошкодженої документації, в т.ч. тих, що зазначені у письмовому запиті та з метою надання документів до перевірки податкового органу, просило: надати ТОВ «Новік Порт Сервіс» термін 90 календарних днів для відновлення первинної документації, яка підтверджує дані податкового і бухгалтерського обліку підприємства; призупинити проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Новік Порт Сервіс» згідно наказу № 67 від 18.02.2014; наказу № 83 від 04.03.2014 «Про продовження терміну документальної позапланової перевірки» та перенести її проведення на 90 календарних днів».

На підставі п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України наказом ДПІ у м. Іллічівську ГУ Міндоходів в Одеській області від 06.03.2014 № 88 «Про перенесення термінів проведення перевірки» з 06.03.2014 документальна позапланова перевірка ТОВ «Новік Порт Сервіс» призупинена, термін її проведення перенесено на 90 днів.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що якщо допуск до проведення перевірки відбувся, то в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється контролюючими органами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що проведення самої перевірки здійснено на підставі протиправно прийнятих наказів та за відсутності встановлених законом підстав, а тому дії податкового органу щодо проведення перевірки є неправомірними.

Суд касаційної інстанції з таким висновком апеляційного адміністративного суду погодитись не може, з огляду на наступне.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до п. 82.2 ст. 82 цього Кодексу тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу (крім перевірок, що проводяться за наявності обставин, визначених у підпункті 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, тривалість яких встановлена у статті 200 цього Кодексу), не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів. Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи (п. 75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 ПК України).

Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 зазначеного Кодексу.

Згідно з п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право: отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб'єктів господарювання; запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов'язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Також, згідно положень пунктів 85.2 та 85.4 ст. 85 цього Кодексу платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки. При проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Тобто, порядок отримання органами державної податкової служби інформації від платників податків та порядок проведення перевірок прямо врегульовано Податковим кодексом України.

В даному випадку, матеріалами справи встановлено, що податковий орган при прийнятті спірних наказів та проведенні перевірки діяв у межах та спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Викладене дозволяє погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, касаційна скарга Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області підлягає задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 - скасуванню, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2014 - залишенню в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014 скасувати та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01.04.2014.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний