Ухвала суду № 42452125, 26.01.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22-ц/790/1287/15 Справа: № 642/10439/14-ц Категорія: "інші справи" Головуючий 1 інстанції: Бондаренко В.В. Доповідач: Малінська С.М.

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого судді - Малінської С.М.,

Суддів - Швецової Л.А.,

Даниленка В.М.,

за участю секретаря - Лотох І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до суду з названим позовом, в якому просила визнати дії судового експерта протиправними та зобов'язати судового експерта повторно виконати ухвалу Жовтневого районного суду з урахуванням усіх законних вимог.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Харкова від 04 грудня 2014 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено буз руху, а ухвалою того ж суду від 22 грудня 2014 року - визнано неподаною та повернуто.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково , виходячи з наступного.

Постановляючи ухвалу, що оскаржується, суд першої інстанції виходив із того, що позовну заяву ОСОБА_2 було подано без дотримання вимог ст. 119 ЦПК України, у встановлений ухвалою від 04 грудня 2014 строк позивач недоліки позову в повному обсязі не усунула, а тому відповідно до вимог ч. 2 ст. 121 ЦПК України заява підлягає визнанню неподаною та поверненню заявникові.

Проте погодитися з такими висновками не можна з наступних підстав.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви встановлені частинами 1 та 2 ст. 119 ЦПК України, відповідно до яких позовна заява подається в письмовій формі та повинна містити 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження, поштовий індекс, номери засобів зв'язку, якщо такі відомі; 3) зміст позовних вимог; 4) ціну позову щодо вимог майнового характеру; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; 6) зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування; 7) перелік документів, що додаються до заяви.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання ухвали від 04 грудня 2014 року ОСОБА_2 подано квитанцію про сплату судового збору та інші доповнення до позовної заяви.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Вирішуючи питання про повернення позову ОСОБА_2, суддя послався на недоліки, які є формальними та не можуть бути підставою для обмеження передбаченого Конституцією України права звернення до суду.

Крім того, зазначені суддею в ухвалі про залишення позову без руху недоліки можуть бути усунені під час проведення попереднього судового засідання в порядку, визначеному ст. 130 ЦПК України.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року N 2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" подання доказів можливе на наступних стадіях цивільного процесу, тому суд не вправі через неподання доказів при пред'явленні позову залишати заяву без руху та повертати заявнику.

Оскільки передбачені цивільним процесуальним законом підстави для визнання позовної заяви ОСОБА_2 неподаною та її повернення відсутні, ухвалу судді не можна вважати такою, що постановлена з дотриманням вимог закону.

Крім того, при вирішенні питання щодо відкриття провадження у даній справі, суду першої інстанції необхідно перевірити, чи підлягає така заява розгляду в судах у порядку цивільного судочинства (п.1 ч.2 ст.122 ЦПК України), чи є інший порядок вирішення цього питання у разі незгоди з висновком експертизи ( проведення додаткової, повторної чи комісійної експертизи).

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала судді - скасуванню, з направленням позовної заяви до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Оскільки при подачі апеляційної скарги ОСОБА_2 не було сплачено судовий збір, а ухвалою від 16 січня 2015 року його оплату було відстрочено до ухвалення апеляційним судом рішешення, з урахуванням положень статті 88 ЦПК та ЗУ "Про судовий збір" судова колегія стягує з позивача на користь держави належну суму судового збору у розмірі 121 грн. 80 коп. .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 88, 303, 304, 307, 312 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу судді Ленінського районного суду м. Харкова від 22 грудня 2014 року скасувати.

Позовну заяву ОСОБА_2 до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. проф. М.С. Бокаріуса про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до того ж суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в сумі 121 грн. 80 коп.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді