Рішення № 42408425, 21.01.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2015 р.Справа № 921/1380/14-г/8Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гирили І.М.

Розглянув справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, 46022

про cтягнення заборгованості в сумі 15 415,09 грн

За участі представників:

Позивача: не прибув

Відповідача: не прибув

За відсутності відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового засідання не здійснюється.

Суть справи:

Публічне акціонерне товариство "Кредобанк", м. Львів, надалі - позивач, звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Тернопіль, надалі - відповідач, про стягнення заборгованості в загальній сумі 15 415 грн 09 коп., з яких: 13 300 грн - сума неповернутого кредиту, 2 008,78 грн - прострочені відсотки та 106,31 грн - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання овердрафту №24/МБ від 13.09.2013 р., зокрема в частині своєчасного повернення отриманих коштів та сплати відсотків за користування кредитом.

В підтвердження наведеного до матеріалів справи долучено належним чином засвідчені копії: Договору про надання овердрафту №24/МБ від 13.09.2013 р., вимоги №2014/09/04-6 від 04.09.2014 р., меморіального ордеру №29027785 від 15.09.2014 р., виписки по особовому рахунку відповідача, розрахунку суми заборгованості по Кредитному договору №24/МБ від 13.09.2013 р., розрахунку пені по простроченій заборгованості згідно Кредитного договору №24/МБ від 13.09.2013 р., а також інші документи.

Розгляд справи, призначений вперше ухвалою суду від 09.12.2014 р. на 11:15 год. 24.12.2014 р., в порядку ст. 77 ГПК України, було відкладено на 10:45 год. 21.01.2015р.

В судове засідання 21.01.2015 р. повноважний представник позивача не прибув, проте звернувся до суду з клопотанням за № 2015/01/20 від 20.01.2015р. ( вх. № 4207(е)) про розгляд справи без його участі, за наявними документами, з врахуванням того, що позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі. Окрім того, на виконання вимог ухвали від 24.12.2014р. надав витребовувані судом документи.

Відповідач в судове засідання 21.01.2015 р. не прибув, причин неприбуття не повідомив, витребовуваних ухвалою суду від 24.12.2014 р. документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку ст. 64 ГПК України.

Поряд із цим, ухвала суду про порушення провадження у справі від 09.12.2014 р., надіслана судом на адресу відповідача: АДРЕСА_1, повернулась із відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (правова позиція викладена у п.п.3.9.1 п.3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р., із змінами та доповненнями).

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

З долученого позивачем до матеріалів справи Витягу з ЄДРЮО ФОП станом на 16.12.2014 року вбачається, що місцем проживання відповідача є: АДРЕСА_1, 46022. Дана адреса вказана позивачем і у позовній заяві.

Ухвали суду надсилались відповідачу також за адресою: АДРЕСА_1, 46022.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався.

Таким чином, беручи до уваги, що явка представника відповідача не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, справа розглядається без участі відповідача, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив:

13 вересня 2013 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" (банк/позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (позичальник/відповідач) укладено договір №24/МБ про надання овердрафту (надалі - Договір), за умовами якого Банк зобов'язується надати Позичальнику овердрафт, тобто надати у його власність грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов'язувався повернути його і сплатити проценти та комісії за користування ним (п. 1 Договору).

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 20 000,00 грн і встановлюється на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_2 у відділенні №2 м. Тернопіль Центральної філії Банку.

Згідно п. 2.2 Договору, річна процентна ставка встановлюється в залежності від строку безперебійного дебетового сальдо по поточному рахунку Позичальника (строку використання овердрафту), а саме: 25,0% річних.

Відповідно до п. 4.1 Договору, позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

П. 2.4 Договору сторони визначили, що дата остаточного повернення овердрафту - 12 вересня 2014р.

П. 3.2 Договору передбачено, що проценти з користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, вказаною у п. 2.2 Договору, з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту: до терміну, вказаного в п. 2.4 Договору; до дати звернення Банку із заявою до суду з вимогою про дострокове повернення суми овердрафту та сплати процентів, комісій та інших належних до сплати за цим договором платежів.

Відповідно до п. 3.3 Договору, позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Згідно п.4.7 Договору, банк у випадках, передбачених п.2.10 цього Договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Матеріали справи свідчать про те, що за своєю правовою природою між сторонами у справі виникли зобов'язання за кредитним договором, згідно якого, в силу ст. 1054 Цивільного Кодексу України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ст. ст. 11, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами та однією з підстав виникнення зобов'язань.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 (Позика) цієї глави (Кредит), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачуються ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків, передбачених законом (ч.3 ст. 346 ГК України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні встановлено, що свої зобов'язання за Договором Банк виконав в повному обсязі, встановивши 16.09.2013р. на поточному рахунку відповідача НОМЕР_2 кредитний ліміт в сумі 20 000 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою з рахунку позичальника за період з 13.09.2013р. по 06.01.2015р.

Однак, як стверджує позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач, в порушення умов договору та вимог чинного законодавства, суми отриманого кредиту в повному обсязі до 12.09.2014р. (дата остаточного повернення овердрафту) позивачу не повернув, як і не сплатив процентів за користування кредитними коштами, у зв'язку з чим у відповідача станом на день подачі позову до суду сума простроченої заборгованості за кредитом становить 13 300 грн та сума прострочених відсотків за користування кредитними коштами - 2 008,78 грн, які позивач і просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Факт надання відповідачу овердрафту, його використання та наявності перед позивачем боргу в сумі 13 300 грн підтверджено долученою до матеріалів справи банківською випискою з поточного рахунку відповідача ФОП ОСОБА_2 та меморіальним ордером № 29027785 від 15.09.2014р. про віднесення суми кредиту на прострочення.

Також, позивачем на підставі Договору після віднесення суми кредиту на прострочення (15.09.2014р. ) нараховано та, відповідно, заявлено до стягнення відсотки за користування кредитом в розмірі 2 008,78 грн.

Заборгованість відповідача по відсотках підтверджена наявним в матеріалах справи розрахунком позивача, який не спростований відповідачем.

Слід зазначити, що у зв'язку із несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням відповідачем своїх зобов'язань по Договору овердрафту, позивач звернувся до останнього з вимогою за вих. №2014/09/04-6 від 04.09.2014 р. про дострокове виконання зобов'язань за Договором. Вимагав достроково виконати зобов'язання за Договором шляхом сплати у строк до 23.09.2014р. на користь позивача заборгованості.

Проте відповідачем дана вимога була залишена без відповіді та задоволення, що і зумовило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відповідно до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої Наказом Державної податкової служби України 05.07.2012 N 583, первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

В свою чергу господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

З огляду на вищенаведене, додані позивачем до матеріалів справи виписки по рахунку відповідача є первинними документами, а відповідно і належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 33-34 ГПК України, тому приймаються до уваги судом.

Відповідач в судове засідання 21.01.2015 р. не прибув, не заперечив належними та допустимими доказами доводів позивача, як і не надав суду доказів належного виконання зобов'язань перед позивачем за Договором про надання овердрафту.

Таким чином, згідно вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, вимоги ПАТ "Кредобанк" щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 13 300 грн заборгованості за кредитом та 2 008,78 грн заборгованості по відсотках за користування кредитом є обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно з приписами ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.1 договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів, комісій) позичальник на вимогу банку сплачує йому пеню в розмірі, визначеному п. 2.6 цього договору, а саме 0,03% за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", передбачено, що пеня нараховується в розмірі, встановленому умовами договору, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який стягується пеня.

Окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

На підставі наведених вище положень Договору, вимог чинного законодавства, зважаючи на наявність простроченої заборгованості по кредиту, заборгованості по сплаті відсотків, позивачем нараховано та заявлено до стягнення за період з 15.09.2014 р. по 24.09.2014 р. пеню в загальній сумі 106 грн 31 коп., з якої: 92 грн 36 коп. - пеня за несвоєчасне повернення суми кредиту, 13 грн 95 коп - пеня за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Судом розглянуто наданий позивачем розрахунок штрафної санкції та за допомогою інформаційно-аналітичного центру "Ліга" проведено перерахунок заявлених до стягнення сум в межах визначеного позивачем періоду.

Згідно проведеного судом перерахунку заявлених до стягнення сум пені, за період з 15.09.2014 р. по 24.09.2014 р. правомірним є нарахування пені за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 91,10 грн та пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом в розмірі 13,76 грн. Пеня в сумі 1,26 грн за несвоєчасне повернення суми кредиту та пеня в сумі 0,19 грн за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом нарахована безпідставно, а позов в даній частині є таким, що задоволенню не підлягає (розрахунок проведений судом знаходиться в матеріалах справи).

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 826 грн 83 коп. відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 20, 22, 32-34, 43, 44, 49, 69, 75, 77, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів (ідентифікаційний код 09807862) 13 300 грн 00 коп.- заборгованості за кредитом, 2 008 грн 78 коп. - заборгованості по відсотках, 104 грн 86 коп. - пені, а також 1 826 грн 83 коп. в повернення витрат по сплаті судового збору, які перерахувати на рахунок ПАТ "Кредобанк" № 290939901070, відкритий в ЦФ ПАТ "Кредобанк" (адреса: м. Львів, вул. Наливайка, 6), МФО 325365, код ЄДРПОУ 22360822.

3. В задоволенні решта частини позову відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Сторони вправі подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його прийняття (підписання), через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 23.01.2015 р.

Суддя І.М. Гирила