ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.01.2015 р. Справа № 914/751/14
За позовом: Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", м. Миколаїв
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури", м. Судова Вишня, Мостиський район, Львівської області
про стягнення 2 263 993, 59 грн.
Суддя Н.Мороз
При секретарі М.Потикевич
Представники:
Від позивача: н/з
Від відповідача: н/з
Суть спору:
Позовну заяву подано Державним підприємством «Миколаївський морський торговельний порт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології ремонту транспортної інфраструктури» про розірвання договору та стягнення 2 263 993,59 грн.
Рішенням господарського суду Львівської області від 29.04.2014 (суддя Запотічняк О.Д.) позовні вимоги задоволено повністю; розірвано договір між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" №8-КС від 02.07.2010р. та стягнуто з ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" суму передоплати з врахуванням індексу інфляції - 2181595,21грн., відсотки за користування чужими коштами - 82398,38грн. та судовий збір в сумі 46497,87грн.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 29.04.2014р. скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено та стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 2000 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду; стягнуто з Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт в доход державного бюджету 18649,07грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення суду.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014р. у справі 914/751/14 касаційну скаргу Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" задоволено частково, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16.09.2014р. скасовано повністю. Рішення господарського суду Львівської області від 29.04.2014р. у справі №914/751/14 в частині розірвання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" №8-КС від 02.07.2010 та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" судового збору у сумі 1218 грн. залишено в силі; в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" суми передоплати з врахуванням індексу інфляції - 2181595,21грн., відсотків за користування чужими коштами - 82398,38грн. та судового збору в сумі 45279,87грн. скасовано, а справу №914/751/14 в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 14.11.2014р. справу прийнято до розгляду та призначено на 02.12.2014р.
Для об'єктивного та всестороннього вирішення спору, 02.12.2014р. та 23.12.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
15.01.2015р. в судове засідання представник позивача не з"явився. 12.01.2015р. на адресу господарського суду надійшло клопотання про долучення оригіналу договору від 02.07.2010р. №8-КС та надання для огляду суду. Крім того, позивач повідомив про неможливість забезпечення явки повноважного представника в судове засідання та просить розглядати справу без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримав з урахуванням письмових пояснень та доповнень, позов просить задоволити.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, причин неявки суду не повідомив. Вимог ухвал суду від 14.11.2014р., 02.12.2014р. та 23.12.2014р. не виконав.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поданого позивачем на виконання вимог ухвали суду, станом на 24.11.2014р. місцезнаходження відповідача - Львівська область, м. Судова Вишня, вул. Заводська, 35, куди і скеровувались ухвали господарського суду від 14.11.2014р., 02.12.2014р. та 23.12.2014р. рекомендованими листами з повідомленням про вручення, проте останні повернуті без вручення поштою з відміткою "за зазначеною адресою не проживає".
Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши подані докази в їх сукупності, вживши заходів до виконання обов'язкових вказівок Вищого господарського суду України, суд встановив наступне.
02.07.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" (відповідач, за договором - виконавець) та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" (позивач, за договором - замовник) було укладено договір №8-КС.
Згідно умов п.п.1.1, 1.2 договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання відповідно до проектної документації та умов договору виконати роботи з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку Замовника. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи згідно умов договору.
Пунктом 3.1. договору передбачено, що загальна сума договору складає 6 539 554,00 грн., у тому числі 20% ПДВ - 1089925,67 грн. Вартість робіт за договором визначається згідно з ресурсними елементними кошторисними нормами ДБН 1.1-1-2000, програмним забезпеченням АВК-5, кошторисними документами. Загальна сума є граничною і збільшенню протягом дії договору не підлягає.
Згідно п.3.2 договору сторони визначили, що замовник здійснює оплату за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця в наступному порядку: 30% передоплати в термін 10 календарних днів з дня отримання рахунку на підставі підписаного сторонами договору; остаточний розрахунок здійснюється щомісячно протягом 10 календарних днів з дати отримання рахунків, оформлених на підставі підписаних актів виконаних робіт.
На виконання умов п. 3.2 договору, ДП "Миколаївський морський торговельний порт" перерахувало ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 1961866, 20 грн. передоплати, що підтверджується платіжними дорученнями № 2027 від 19.07.2010 р. на суму 1 000 000,00 грн. та № 2039 від 20.07.2010 року на суму 961 866,20 грн., всього на суму 1 961 866,20 грн.
Відповідно до пунктів 2.1.1, 2.1.2 договору, виконавець зобов'язаний виконати і здати роботи відповідно до проектної документації, в межах терміну і на умовах, передбачених договором. Виконавець зобов'язаний своїми силами і матеріалами виконати роботи якісно протягом п'яти місяців після отримання передплати. Пунктом 2.1.4 договору визначено, що виконавець забезпечує виконання робіт згідно з календарним планом виконання робіт (Додаток №2 до договору). Даним календарним планом визначено графік виконання робіт в строк 5 місяців.
За умовами договору відповідач зобов'язаний виконати роботи упродовж 5 місяців після отримання передплати - з 21.07.2010р. по 20.12.2010р.
Відповідно до п.2.1 та п.2.2. договору, на замовника (позивача) покладається обов'язок призначити відповідальну особу за організацію проведення робіт за договором. До початку виконання робіт замовником складається акт-допуск про розподіл відповідальності за організацію і безпечне виконання робіт за договором. Крім того, згідно п. 2.2.9 договору, до початку виконання робіт замовник зобов'язаний надати виконавцю копії відповідно погодженої з усіма державними установами проектної документації та дозвіл на виконання земляних робіт.
На виконання умов договору, 28.07.2010р. позивачем надано проектну документацію, що підтверджується розпискою щодо отримання проектно-кошторисної документації та розпискою про отримання креслення щодо будівництва двох колій в Рудному парку за підписом начальника ВТВ ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури». У відповідності до вимог договору позивачем складено акт допуску на проведення будівельно-монтажних робіт від 02.08.2010р. та надано дозвіл №10 від 27.07.2010р. на виконання земляних робіт поза охоронною зоною кабельних ліній. Крім того, 16.08.2010р. видано наказ № 537 «Про будівництво двох додаткових шляхів для відстою вагонів у Рудному парку», даним наказом призначено відповідальних осіб за організацією проведення робіт за договором, зокрема за виконанням загально-будівельних робіт та веденням технічного контролю (в матеріалах справи).
Згідно п. 2.1.1 договору, виконавець зобов'язаний виконати і здати роботи відповідно до проектної документації, державних будівельних норм В 2.3-19-2008 СНиП ІП-38-75 в межах терміну і на умовах, передбачених цим договором.
Відповідно п.2.1.8 договору, виконавець зобов'язаний надати замовнику паспорти та (або) сертифікати якості на використані матеріали та обладнання.
Листом від 02.09.2010р. № 04/1643 позивач звертався до відповідача із зауваженнями щодо якості матеріалів придбаних для будівництва залізничних колій, та з проханнями замінити їх на проектні. 30.09.2010р. листом-повідомленням №04/1841 позивач повторно звертався до ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» із зауваженнями про невиконання графіку будівельних робіт.
27.12.2010р. укладено двосторонній акт за підписами начальника ВКБ, провідного інженера ВКБ та виконроба ТРТІ, згідно якого зазначено, що «при виконанні робіт по вкладанні рейко-шпальної рештки в парку відстою вагонів Миколаївського морського торгівельного порту по станції Миколаїв - вантажний парк Рудний було укладено ланки з дефектними рейками, які не відповідають вимогам згідно підписаного договору та технічним вимогам застосування старопридатних рейок. По фронту укладено 10 (десять) рейок, що вимагають заміни».
Як вбачається з матеріалів справи, листом від 14.01.2011р. № 04/90 позивач звертався до відповідача з проханням прибути щодо вирішення питання про виконання робіт відповідно до умов договору № 8-КС від 02.07.2010р.
Крім того, 27.01.2011р. позивачем направлявся лист №04/166 на ім'я директора Зюбрикова І.О. - ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» про відмову в призначенні комісії по здачі об'єктів з викладеним переліком з невиконання виконавцем робіт передбачених робочим проектом та умовам договору.
10.05.2011р. складено двосторонній акт, згідно якого комісією визначено про неможливість прийняття об'єкту в експлуатацію у зв'язку з наявністю недоробок на об'єкті. Підрядчику ТОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» встановлено усунути виявлені зауваження і повідомити для призначення повторної комісії».
13.05.2011р. листом №04/938 позивач звертався до відповідача із зазначенням про неприйняття об'єкту в експлуатацію та проханням повідомлення про терміни усунення недоробок, визначених в акті від 10.05.2011р. та призначення повторної комісії.
Листом від 23.05.2011р. №04/981 ДП «Миколаївський морський торговельний порт» звернувся повторно до відповідача, згідно якого зазначив про використання для будівництва залізничної колії старопридатних матеріалів всупереч умовам договору №8КС від 02.07.2010р. та кошторисної документації, зокрема тендерної пропозиції та договірної ціни.
Листом від 26.08.2011р. №26/08-1 відповідач направив позивачеві акти № №1 - 4 виконаних робіт за формою № КБ-2в, довідку про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 на загальну суму 6 535 016, 69грн. та рахунок-фактуру №ТТ-0000075 на оплату 4573150,49грн. (сума, за вирахуванням суми отриманого авансу).
Однак, підприємство позивача відмовилось прийняти та оплатити виконані позивачем роботи, про що повідомило відповідача листом №04/1645 від 31.08.2011р. зазначивши, що вони не відповідають умовам підписаного договору.
24.07.2012р. складено акт готовності об'єкта до експлуатації за підписом представників сторін, згідно якого вбачаться, що матеріали верхньої будови колії старопридатні (крім перевідних брусів - нові). Згідно п.7. акту, будівельно-монтажні роботи виконувались у терміни: початок 20.07.2008р.; закінчення - без зазначення.
Листом від 22.01.2014р. №35/1 ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" направило ДП "Миколаївський морський торговельний порт" копії актів виконаних робіт та рахунок, просило врахувати, що об'єкт будівництва готовий та придатний до використання за своїм призначенням, недоліки які мали місце - виправлені.
Листом від 07.02.2014р. №181 ДП "Миколаївський морський торговельний порт" повернув згадані акти та рахунок без підписання, мотивуючи це тим, що ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" самовільно змінило матеріали верхньої будови колії з нових на старопридатні, що не відповідає умовам договору, робочому проекту та тендерній документації, а ціни на матеріали та роботи не відповідають твердій договірній ціні, встановленій договором. Також позивач звернув увагу на те, що відповідачем не виконано роботи, зазначені в акті №3 форми КБ-2в на суму 120, 95544 тис. грн.
17.02.2014р. відповідач звернувся до позивача з листом №35/2, в якому звернув увагу на те, що 10.05.2011р. між сторонами було складено акт з переліком недоліків на об'єкті та зазначило, що всі недоліки було усунено, результатом чого стало підписання між сторонами акту готовності до експлуатації від 24.07.2012р.
Листом від 14.03.2014р. №459 ДП "Миколаївський морський торговельний порт" додатково обґрунтувало та мотивувало відмову підписати акти виконаних робіт та оплатити їх вартість. Зокрема позивач посилається на те, що в акті готовності від 24.07.2012р. не вказано термін закінчення робіт та засвідчено факт використання старопридатних матеріалів, а побудований відповідачем об'єкт не відповідає умовам договору №8-КС від 02.07.2010р. та проектній документації. Крім того, позивач ствердив, що надає вмотивовану відмову щодо неприйняття наданого акту готовності об'єкта до експлуатації від 24.07.2012р. та зазначив про звернення до господарського суду Львівської області із позовною заявою до ТзОВ «Технології ремонту транспортної інфраструктури» про розірвання договору від 02.07.2010р. №8-КС та стягнення 2 263 993, 59 грн.
Рішенням від 31.01.2012р. господарський суд Львівської області по справі №5015/6141/11 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" до Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Західспец-будмеханізація" про стягнення вартості виконаних будівельно-монтажних робіт на суму 4 573 150,49 грн. та за зустрічною позовною заявою Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про визнання актів виконаних робіт форми КБ-2в недійсними, встановив, що ТзОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" всупереч умов Робочого проекту та тендерної пропозиції без погодження з ДП "Миколаївський морський торговельний порт" використав при виконанні робіт старопридатні матеріали. Факт усунення недоліків виконаних робіт відповідач не довів та не підтвердив, що роботи виконані відповідно до умов договору та проектно-кошторисної документації. Таким чином, у встановлений строк та належним чином, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, а отже, допустив порушення зобов'язань.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. по справі №5015/2847/12 за позовом ДП "Миколаївський морський торговельний порт" до ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" про стягнення 1 831 075, 23 грн. штрафних санкцій, суд встановив, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо виконання робіт у встановлений строк та стягнув з відповідача - ТОВ "Технології ремонту транспортної інфраструктури" 1105184,62 грн. пені та 457768,78 грн. штрафу за прострочення відповідачем виконання робіт по договору від 02.07.2010р. №8-КС.
Матеріалами справи підтверджується виконання позивачем взятих на себе за договором № 8-КС від 02.07.2010р. зобов'язань та вжиття всіх заходів щодо належного виконання відповідачем умов договору, що підтверджується листуванням з відповідачем щодо виконання робіт (в матеріалах справи).
Крім того, в акті готовності об'єкта до експлуатації зазначено, що матеріали верхньої будови колії старопридатні (крім перевідних брусів, які є новими), хоча використання відповідачем старопридатних матеріалів суперечить умовам договору та тендерній пропозиції. Дані обставини вже були предметом розгляду справи господарського суду Львівської області № 5015/6141/11 і їм була дана належна правова оцінка.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013р. по справі №5015/2847/12 встановлено порушення відповідачем строку виконання робіт.
Згідно ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З моменту винесення вищезазначених рішень, які набрали законної сили, відповідачем не вживались заходи щодо усунення недоліків виконаних робіт та виконання їх у відповідності до умов договору, проектної, тендерної документації та договірної ціни, що підтверджується матеріалами справи, в тому числі листуванням позивача. Крім того, невиконання робіт за вищезазначеним договором та виконання їх з порушенням строку підтверджується відсутністю підписаних позивачем двосторонніх актів виконаних робіт.
Відтак, відповідачем роботи з будівництва двох додаткових колій для відстою вагонів в Рудному парку у відповідності тендерної, проектно-кошторисної документації не виконано,взяті на себе зобов'язання згідно умов договору не виконано, що також підтверджується довідкою головного інженера порту Панасюка В.С. від 24.11.2014р. Доказів зворотнього суду не надано.
Пунктом 5.4 договору встановлено, що у випадку невиконання своїх зобов'язань за договором, виконавець повертає замовнику перераховану згідно п. 3.2 договору суму передплати з урахуванням індексу інфляції з дати здійснення відповідного платежу, а також сплачує відсотки у розмірі 0,1% від сплаченої суми авансу за користування грошовими коштами.
Відповідно до ч.1 ст.875 ЦК України, за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ч.1 ст. 877 ЦК України, підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт.
Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Постановою Вищого господарського суду України від 30.10.2014р. рішення господарського суду Львівської області від 29.04.2014р. по справі №914/751/14 в частині розірвання договору між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" та Державним підприємством "Миколаївський морський торговельний порт" №8-КС від 02.07.2010р. залишено в силі. При цьому, Вищий господарський суд України, зазначив, що суд належним чином не з'ясував, чи виконувались фактично відповідачем певні роботи згідно умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ч.4 ст. 849 ЦК України, замовник має право у будь-який час до закінчення робіт відмовитись від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.
Однак, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем робіт, докази звернення відповідача до позивача про відшкодування вартості частини виконаних робіт, суду не надано.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору, у відповідності до п.5.4. договору, відповідач зобов'язаний повернути позивачу суму передплати з урахуванням індексу інфляції, яка становить 2181595,21 грн., в т.ч. сума передоплати 1 961 866, 20 грн. та сум інфляційних втрат 219 729, 01 грн. (за період з серпня 2010р. по січень 2014р.) та відсотки за користування чужими коштами в сумі 82398,38 грн., відповідно до розрахунку доданого до позовної заяви від 25.02.2014р.
Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. За умовами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до п.6 ст.231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, матеріалами справи підтверджено невиконання відповідачем своїх зобов'язань, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 610, 612, 625, 849, 875, 877 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 216, 231 ГК України, ст.ст. 43, 32, 33, 35, 49, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології ремонту транспортної інфраструктури" (81340, Львівська область, Мостиський район, м Судова Вишня, вул. Заводська,35, код ЄДРПОУ 35621140) на користь Державного підприємства "Миколаївський морський торговельний порт" (54020, м. Миколаїв, вул. Заводська,23/14, код ЄДРПОУ 01125608) суму передоплати з врахуванням індексу інфляції - 2181595,21 грн., відсотки за користування чужими коштами - 82 398,38 грн. та судовий збір в сумі 45 279, 87 грн.
3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.
Рішення складено 20.01.2015р.
Суддя Мороз Н.В.
Судове рішення № 42390874, Господарський суд Львівської області було прийнято 15.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 914/751/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: