Ухвала суду № 42386096, 15.01.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2015 р.Справа № 820/14472/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі № 820/14472/14

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

01.08.2014 року позивачка, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, в якому просила скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за формою "Ф":

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.;

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.;

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3547 грн. 83 коп. як такі, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року по справі № 820/14472/14 в задоволенні адміністративного позову Фізичної особи ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року по справі № 820/14472/14 скасувати та ухвалити нове рішення по справі, відповідно до якого задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області за формою "Ф": № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.; № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.; № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3547 грн.83 коп., як такі що суперечать вимогам чинного законодавства.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що постанова є необґрунтованою та винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Колегія суддів відповідно ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

У відповідності до ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка, ОСОБА_1, є власником нежитлових приміщень першого поверху: АДРЕСА_1 загальною площею 55 кв.м. (1/2 частини) на підставі рішення виконавчого комітету Дзержинського району в м. Харкова V скликання від 20.05.2008 року № 163/11, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 01.07.2008 року серії ССК №333844 та № 31-1: № 31-15 в літ. "А-5" в будинку АДРЕСА_2 загальною площею 126 кв.м. (1/2 частини) на підставі рішення Дзержинського районного суду м.Харкова від 15.10.2007 року № 1356/07, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30.01.2008 року Серії ССІ № 645560.

Відповідачем, Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, були прийняті податкові повідомлення-рішення за формою "Ф":

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.;

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3538 грн. 14 коп.;

- № 0001601710 від 23.01.2014 року про збільшення суми грошового зобов`язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 3547 грн. 83 коп.

Позивачка, не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржила їх до Головного управління Міндоходів у Харківській області та Міністерства доходів і зборів України.

За результатами розгляду скарг позивачки рішенням Головного управління Міндоходів у Харківській області 29.04.2014 року № 2628/Т/20-40-10-04-17 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26.06.2014 року № 4239/6/99-99-10-01-15 скарги позивача залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 23.01.2014 року № 0001601710, № 0001601710, № 0001601710 залишені без змін.

Не погодившись із вищезазначеними податковими-рішеннями відповідача, позивачка для захисту своїх прав звернувся до суду з адміністративним позовом.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка наділена обов'язком щодо сплати до бюджету земельного податку з фізичних осіб, як власник нежилих приміщень у багатоквартирних жилих будинках, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, податковий орган діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог позивача щодо скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Колегія суддів зазначає, що земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України від 25.10.2001 року № 2768-III, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Також колегія суддів зазначає, що відсутність документу, який посвідчує право власності земельної ділянки при фактичному використанні землі не звільняє від сплати податку на землю.

Відповідно до п.п.14.1.72, п.п.14.1.73 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно з положеннями ст.269 Податкового Кодексу України, платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України, статтею 270 якого зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до п.287.6 ст.287 Податкового Кодексу України, при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Згідно з положеннями п.287.8 ст.287 Податкового Кодексу України, власник нежилого приміщення (його частини) у багатоквартирному жилому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їх частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового Кодексу України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Положеннями п.287.5 ст.287 Податкового Кодексу України передбачено, що податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_1 наділена обов'язком щодо сплати до бюджету земельного податку з фізичних осіб, як власник нежилих приміщень у багатоквартирних жилих будинках, що розташовані за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1.

Відповідно до норм Рішення 41 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 27.02.2008 року №27/10 "Про внесення змін до рішення 19 сесії ХМР 5 скликання від 27.02.2008 року № 42/08 "Про затвердження "Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2007 року" Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ОСОБА_1 було нараховано земельний податок, виходячи з грошової оцінки земель по м. Харкову для всіх фізичних осіб - платників земельного податку, які не отримали довідку (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки своєї земельної ділянки, згідно ст. 274 ПКУ.

З матеріалів справи вбачається, що грошова оцінка земельної ділянки розрахована податковим органом наступним чином: Цзд = Б х Кі х Км2 х Км3ср. х Кф х РL, а саме 353813,85 = 317,7 х 1 х 2,9 х 1,30178 х 2,5 х (63+55).

Ставку податку за земельну ділянку ОСОБА_1 визначено на 2011 та 2013 роки у розмірі 3538,14 грн. (353813,85 х 1%) та на 2012 рік визначено суму 3547,83, оскільки у 2012 році загальна кількість днів 366.

На вказані суми податку на землю Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області винесені податкові повідомлення-рішення № 0001601710 від 23.01.2014 року, № 0001601710 від 23.01.2014 року, № 0001601710 від 23.01.2014 року.

Як вбачається з розрахунку, грошове зобов'язання по земельному податку визначено позивачці, виходячи із загальних площ нежитлових приміщень 1-го поверху 63 м2 та 55 м2, які розташовані у жилих багатоповерхових будинках за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, що відповідає матеріалам справи, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган діяв в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства, а спірні податкові повідомлення-рішення відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014 року по справі № 820/14472/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.10.2014р. по справі № 820/14472/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Зеленський В.В.Судді Пянова Я.В. Чалий І.С.