Рішення № 42360579, 20.01.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/14525/14-ц

2/201/912/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 січня 2015 року м. Дніпропетровськ

Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що протягом попередніх опалювальних періодів з жовтня 2006 року по жовтень 2014 року КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1, де відповідальним наймачем є ОСОБА_1 Для обліку нарахувань відкритий особовий рахунок НОМЕР_1. Остання повинна була сплачувати за надані послуги щомісячно, однак станом на 01 жовтня 2014 року за відповідачем рахується борг в сумі 11 428, 15 грн. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача зазначену заборгованість по сплаті за теплопостачання та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні пояснила, що дійсно на протязі останніх декількох років вона не сплачувала за послуги теплопостачання через скрутні матеріальні обставини та просила застосувати до позовних вимог строк позовної давності.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В судовому засіданні встановлено, що КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради є комунальним унітарним комерційним підприємством, предметом діяльності якого є виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії населенню, підприємствам, організаціям, установам незалежно від форм власності, згідно укладених договорів та угод.

Відповідач зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 де на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_1 є абонентом послуг позивача, та користується послугами постачання теплової енергії до її оселі.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачання організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до постанови № 59 Кабінету Міністрів України "Про забезпечення дисципліни розрахунків за природний газ, теплову і електричну енергію" від 17 жовтня 2000 року споживач зобов'язаний вносити своєчасно і в повному розмірі плату за надані послуги по теплопостачанню.

Обов'язком споживача є укладення договору про надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця надання послуг вчасно та відповідно якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання. Таким чином, необхідність укладення договору про надання житлово-комунальних послуг передбачена законом і його укладення визначено як обов'язок сторін, а не право. Сама по собі відсутність письмового договору між сторонами не можу бути підставою для відмови в позові про стягнення заборгованості за фактично надані послуги, однак відповідальність за несплату за ці послуги мають нести наймач, на якого відкритий особовий рахунок, або власник житла з яким укладено договір про надання послуг, які згідно до закону є споживачами таких послуг.

Але за спожиту теплову енергію відповідач повністю не розраховувалася з позивачем, мається заборгованість в розмірі 11 428, 15 грн., яка утворилася за період з жовтня 2006 року по 01 жовтня 2014 року /а.с.3-4/

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З урахуванням викладеного суд дійшов до висновку, що позовні вимоги КП "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради підлягають задоволенню частково і з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму заборгованості з урахуванням строку позовної давності за період з листопада 2011 року по 01 жовтня 2014 року в розмірі 3 715, 36 грн., виходячи з розрахунку: 11 428, 15 грн. (заборгованість за період з жовтня 2006 року по 01 жовтня 2014 року) - 7 712, 79 грн. (заборгованість станом на листопад 2011 року) = 3 715, 36 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь комунального підприємства "Теплоенерго" Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Короленко, 22, р/р 26006063820800 в ПАТ КБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351105, ЄДРПОУ 32688148) заборгованість в розмірі 3 715 грн. 36 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О. Демидова