Постанова № 42354736, 13.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4581/14

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

13 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Курка О. П.

суддів: Білоуса О.В. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу заступника Прокурора Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Старосинявського району до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів ,

В С Т А Н О В И В :

Прокурор Старосинявського району звернувся з позовом до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області, третя особа на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання незаконними та скасування наказів ГУ Держземагенства у Хмельницькій області від 22.01.2014 №ХМУ6824485000:03:017/00000085, №ХМ/6824485000:03:017/00000084, №ХМ/6824485000:03:017/00000083, №ХМ/6824485000:03:006/00000082, №ХМ/6824487000:05:028/00000081, №ХМ/6824487000:05:026/00000080, №ХМ/6824484500:03:002/00000079, №ХМ/6824484500:03:012/00000078, №ХМ/6824484500:03:009/0000.0077, №ХМ/6824482000:06:039/00000076, №ХМ/6824482000:06:032/00000075, №ХМ/6824487000:06:007/00000074.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, заступник прокурора Хмельницької області подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що наказами першого заступника начальника Головного управління Держземагенства Хмельницької області від 22.01.2014 №ХМУ6824485000:03:017/00000085, №ХМ/6824485000:03:017/00000084, №ХМ/6824485000:03:017/00000083, №ХМ/6824485000:03:006/00000082, №ХМ/6824487000:05:028/00000081, №ХМ/6824487000:05:026/00000080, №ХМ/6824484500:03:002/00000079, №ХМ/6824484500:03:012/00000078, №ХМ/6824484500:03:009/0000.0077, №ХМ/6824482000:06:039/00000076, №ХМ/6824482000:06:032/00000075, №ХМ/6824487000:06:007/00000074, надано дозволи громадянину ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 261 га. ріллі, у тому числі 147 га. ріллі на території Паплинецької, 35 га. ріллі на території Сьомаківської, 44 га. ріллі на території Ожарівської, 35 га. ріллі на території Заставецької сільських рад за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення) з метою надання їх в оренду для ведення фермерського господарства.

Відповідно до постанови Прокурора Старосинявського району №22 від 16 жовтня 2014 року проведено перевірку в порядку нагляду за дотримання та застосування законодавства в діяльності Головного управління Держземагентства у Хмельницькій області щодо законності виданих наказів упродовж 2014 року.

Проведеною перевіркою встановлено, що вищезазначені накази першого заступника начальника Головного управління Держземагенства Хмельницької області від 22.01.2014 року прийнято з порушенням чинного законодавства, без встановлення дійсного наміру особи ведення на виділених земельних ділянках фермерського господарства.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що підстави для відмови у наданні дозволів ОСОБА_2 на розробку проектів землеустрою були відсутні, а тому оскаржувані накази першого заступника начальника Головного управління Держземагенства Хмельницької області від 22.01.2014 року прийняті на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.

Із зазначеними висновками колегія суддів не погоджується з урахуванням наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання надання земельних ділянок державної або комунальної власності в оренду для створення фермерських господарств регулюється Земельним кодексом України та Законом України «Про фермерське господарство».

Відповідно до частин 1, 2 статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Фермерське господарство може бути створене одним України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації.

У заяві зазначаються бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі.

Судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначено, що на виконання вимог ЗУ «Про фермерське господарство» ОСОБА_2 звернувся до ГУ Держземагенства у Хмельницькій області з відповідними заявами, в яких зазначено необхідні реквізити, а також додано необхідні документи, а саме: копії паспорту, ідентифікаційного коду, диплома, що підтверджує наявність здобутої в аграрному навчальному закладі освіти.

Проте, з наявних в матеріалах справи копій заяв від 31.12.2013 року колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 не обґрунтував розмірів вищевказаних земельних ділянок з урахуванням можливостей її обробітку, не обґрунтував необхідність отримання таких великих площ земельних ділянок та не зазначив при цьому самі перспективи діяльності фермерського господарства.

Крім того, за даними Державної інспекції сільського господарства в Хмельницькій області станом на 17.10.2014 року за гром. ОСОБА_2 трактори та сільськогосподарська техніка не зареєстровані.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №516563 від 20.10.2014 року ОСОБА_2 до теперішнього часу не є засновником та членом фермерського господарства.

Встановлені обставини дають підстави для висновку, що намірів займатися фермерським господарством ОСОБА_2 не мав.

Відповідно до ч.1,3 ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

На підставі зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення Хмельницьким окружним адміністративним судом не встановлено усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, судом не досліджено питання наявності реальної мети ведення фермерського господарства гром. ОСОБА_2 на земельних ділянках орієнтовною загальною площею 261 га. ріллі, у тому числі 147 га. ріллі на території Паплинецької, 35 га. ріллі на території Сьомаківської, 44 га. ріллі на території Ожарівської, 35 га. ріллі на території Заставецької сільських рад за межами населених пунктів із земель запасу та резерву (землі сільськогосподарського призначення).

Окрім цього, в оскаржуваній постанові Хмельницького окружного адміністративного суду зазначено, що оскільки в чинному земельному законодавстві відсутнє чітке визначення поняття «єдиний земельний масив», суд приходить до висновку, що надані ОСОБА_2 в оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства становлять сукупність індивідуальних земельних ділянок в групі компактно розташованих полів, а тому є єдиним земельним масивом.

Згідно ч. 7 ст. 7 Закону земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Термін "єдиний земельний масив" введений до законодавства України Законом "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", однак його зміст чітко не визначений.

Разом з тим, вказаний Закон передбачає виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) єдиними земельними масивами двох видів. Перший з них являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів. Другий вид єдиного земельного масиву - це одна земельна ділянка, яка передається у спільну власність групі власників земельних часток (паїв).

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про ринок земель" земельний масив - сукупність земельних ділянок сільськогосподарського призначення (сільськогосподарських угідь) придатних для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства та несільськогосподарських угідь, необхідних для їх обслуговування (зокрема, земель під польовими дорогами, меліоративними системами, господарськими шляхами, прогонами), що мають спільні межі та обмежені природними та/або штучними елементами рельєфу (автомобільними дорогами загального користування, полезахисними лісовими смугами та іншими захисними насадженнями, водними об'єктами тощо).

Враховуючи, що ОСОБА_2 отримав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок орієнтовною загальною площею 261 га. ріллі на територіях кількох селищних рад, то в даному випадку можливий перший вид єдиного земельного масиву, який являє собою сукупність суміжно розташованих індивідуальних земельних ділянок в одному полі чи групі компактно розташованих полів.

Проте, докази того, що зазначені земельні ділянки є суміжно розташованими в одному полі чи групі компактно розташованих полів в матеріалах справи відсутні, що свідчить про прийняття рішення судом першої інстанції без встановлення, дослідження та оцінки усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Згідно ч. 2 ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень, на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість своїх наказів, апеляційний суд дійшов висновку, що накази першого заступника начальника Головного управління Держземагенства Хмельницької області від 22.01.2014 №ХМУ6824485000:03:017/00000085, №ХМ/6824485000:03:017/00000084, №ХМ/6824485000:03:017/00000083, №ХМ/6824485000:03:006/00000082, №ХМ/6824487000:05:028/00000081, №ХМ/6824487000:05:026/00000080, №ХМ/6824484500:03:002/00000079, №ХМ/6824484500:03:012/00000078, №ХМ/6824484500:03:009/0000.0077, №ХМ/6824482000:06:039/00000076, №ХМ/6824482000:06:032/00000075, №ХМ/6824487000:06:007/00000074 є неправомірними та підлягають скасуванню

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника Прокурора Хмельницької області задовольнити.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом Прокурора Старосинявського району до Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування наказів скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати накази першого заступника начальника Головного управління Держземагенства у Хмельницькій області від 22.01.2014 року:

№ХМ/6824485000:03:017/00000085,

№ХМ/6824485000:03:017/00000084,

№ХМ/6824485000:03:017/00000083,

№ХМ/6824485000:03:006/00000082,

№ХМ/6824487000:05:028/00000081,

№ХМ/6824487000:05:026/00000080,

№ХМ/6824487000:06:007/00000074,

№ХМ/6824484500:03:002/00000079,

№ХМ/6824484500:03:012/00000078,

№ХМ/6824484500:03:009/00000077,

№ХМ/6824482000:06:039/00000076,

№ХМ/6824482000:06:032/00000075.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Курко О. П.

Судді Білоус О.В.

Совгира Д. І.