Ухвала суду № 42353665, 13.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року м. Київ К/800/52862/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р.

у справі № 826/3288/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променада - Центр»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Променада - Центр» (далі - позивач, ТОВ «Променада - Центр») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі від 28.10.2013 р. №0005992207, №0006002207.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у Шевченківському районі, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Шевченківському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Променада-Центр» з питань дотримання вимог податкового законодавства за взаємовідносинами з ТОВ «Даніус» за період з вересня по листопад 2012 року, за результатами якої складено акт від 09.10.2012 р. №1188/2207/32798783.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: підпункту 138.2 статті 138 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 380625,00 грн.; пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 362500,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 р. №0005992207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на 453125,00 грн., в тому числі 362500,00 грн. за основним платежем та 90625,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), та податкове повідомлення-рішення від 28.10.2013 №0006002207, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток на 475781,00 грн., в тому числі 380625,00 грн. за основним платежем та 95156,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до пункту 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем (Замовник) та ТОВ «Даніус» (Підрядник) було укладеного договір від 01.08.2012 №1/08-12/1, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник проводить сервісно-технічне обслуговування систем кондиціювання й вентиляції повітря, установлених у приміщеннях Замовника за адресою: м. Київ, вул. Багговутівська, 17-21, з метою забезпечення справного, безперебійного й ефективного функціонування устаткування протягом терміну дії даного Договору та надає послуги з утримання будинку та прибудинкової території (миття фасаду будівлі, вікон, ліхтарів, тощо) (пункт 1.1 Договору).

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2012 р. №1 на суму 583274,26 грн. із зазначенням переліку робіт, що відповідає додатковій угоді від 30.09.2012 р. №1; податковою накладною від 30.09.2012 р. №101 на суму 583274,26 грн., в тому числі, 97212,38 грн. ПДВ; номенклатурою послуг - сервісно-технічні роботи згідно з договором від 01.08.2012 р.; додатковою угодою від 30.09.2012 р. №2 до договору; актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2012 р. №2 на суму 379007,00 грн. із зазначенням переліку робіт, що відповідає додатковій угоді від 30.09.2012 №2; податковою накладною від 30.09.2012 р. №100 на суму 379007,00 грн., в тому числі, 63839,17 грн. ПДВ, номенклатурою послуг - сервісно-технічні роботи згідно з договором від 01.08.2012 р.; актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2012 №3 на суму 361018,75 грн. із зазначенням переліку робіт, що відповідає додатковій угоді від 30.09.2012 №3; податковою накладною від 30.09.2012 №98 на суму 361018,75 грн., в тому числі, 60169,79 грн. ПДВ; номенклатурою послуг - роботи з утримання будинку та прибудинкової території згідно з договором від 01.08.2012 р.; актом прийому-передачі виконаних робіт від 30.09.2012 р. №4 на суму 51700,00 грн. із зазначенням переліку робіт, що відповідає додатковій угоді від 30.09.2012 р. №4; податковою накладною від 30.09.2012 р. №99 на суму 51700,00 грн., в тому числі, 8616,67 грн. ПДВ, номенклатурою послуг - сервісно-технічні роботи згідно з договором від 01.08.2012 р.

Також, між вказаними підприємствами було укладено договір про надання послуг щодо розповсюдження реклами від 01.08.2012 №1/08-12, відповідно до якого ТОВ «Променада-Центр» (Замовник) доручає, а ТОВ «Даніус» (Виконавець) зобов'язується надавати послуги щодо проведення рекламних кампаній (пункт 2.1 Договору). Послуги обумовлені цим договором, надаються з метою розповсюдження інформації про торговий центр «Променада Центр», формування споживчого інтересу у споживачів (пункт 2.2 Договору).

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: актом прийому-передачі наданих послуг від 30.09.2012 №1; податковою накладною від 30.09.2012 №97 на суму 800000,00 грн., в тому числі 133333,33 грн. ПДВ; номенклатурj. послуг - виготовлення та розповсюдження рекламного матеріалу за договором від 01.08.2012 р. №1/08-12.

Отже, позивачем реально здійснені та фактично виконані господарські операції по взаємовідносинах з ТОВ «Даніус», що підтверджено належним чином складеними первинними документами.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат та податкового кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві відхилити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.04.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов