Ухвала суду № 42353664, 13.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2015 року м. Київ К/800/57700/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р.

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р.

у справі № 2а/1770/1217/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін»

до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області

про скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ливарно-механічний завод «Ісполін» (далі - позивач, ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін») звернулось до суду з позовом до Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - відповідач, Дубенська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень - рішень.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р. позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.09.2010 р. №0000522340/0, від 12.10.2010 р. № 0000522340/1, від 29.12.2010 р. № 0000522340/2 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 936 595,00 грн. - основного платежу, 771 366,5 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі Дубенська ОДПІ, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Дубенською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.09.2007 року по 01.08.2010 р. за результатами якої складено акт № 154/23/33522271 від 03.09.2010 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток підприємств у сумі 1 310 020,00 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000522340/0 від 14.09.2010, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 454 811,50 грн., у тому числі 1 310 020,00 грн. за основним платежем, 1 144 791,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали частково необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, непідтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 02.07.2007 р. між ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін» (покупець) та ПП «Лайкост» було укладено договір купівлі-продажу продукції №136/ІZ/in. Товарно-матеріальні цінності від ПП «Лайкост» (чушка чавунна, кокс ливарний, плитка чавунна) були одержані уповноваженою особою ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін» на підставі довіреностей ЯОЮ № 031280 від 11.08.2008, ЯОЮ № 013298 від 21.08.2008 та в подальшому оприбутковані позивачем на складі відповідно до прихідних ордерів.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Також судами встановлено, що в 3 та 4 кварталах 2007 року ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін» придбавало товарно-матеріальні цінності (кокс, феросіліцій, будматеріали, офісні меблі) у ПП «Велсі». Товарно-матеріальні цінності були оприбутковані позивачем на складі відповідно до прихідних ордерів.

Виконання зазначеного договору підтверджено належним чином складеними первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями тощо.

Крім того, придбані у контрагентів товарно-матеріальні цінності зі складу по накладних були відпущені на ливарну дільницю та використані в господарській діяльності ТОВ «Ливарно-механічний завод «Ісполін», що підтверджено накладними та звітами по ливарній дільниці.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ПП «Лайкост» та ПП «Велсі», на час вчинення господарських операцій з позивачем, були внесені до Єдиного державного реєстру та зареєстровані платниками податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем виконані всі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування витрат за результатами господарських відносин з ПП «Лайкост» та ПП «Велсі».

Крім того, суди обґрунтовано не прийняли до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів, укладених між позивачем та ПП «Лайкост» та ПП «Велсі», з урахуванням всіх обставин справи та вимог законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р. та ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Дубенської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області відхилити.

2.Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27.08.2014 р. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов