Ухвала суду № 42338499, 04.12.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/18182/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

Іменем України

04 грудня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.

Суддів: Бєлової Л.В.

Міщука М.С.

За участю секретаря: Стеценко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2014 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними дій та зобов'язання зняти арешт, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконними дій, зобов'язання зняти арешт з майна, що накладений постановою від 13 липня 2012 року ВП № 33398461.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2014 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач - Публічне акціонерне товариство "БТА Банк" звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як встановлено судом першої інстанції, 17 жовтня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством "БТА Банк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "БТА Банк") та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки № 297/07-К (ДІ), згідно якого, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 297/07-К від 17 жовтня 2007 в іпотеку передано наступне нерухоме майно:

- земельна ділянка площею 0,1605 га, яка стане власністю іпотекодавця в майбутньому після оформлення та отримання Державного акту на право власності, що розташована за адресою: АДРЕСА_1. Цільове призначення (використання) земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового будинку. Кадастровий номер земельної ділянки 32218:852:01:05:293:0105;

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 13 липня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області в рамках виконавчого провадження при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-2094/10 від 04 серпня 2013 року, виданого Вишгородським районним судом Київської області, прийнято постанову про арешт майна боржника ВП № 33398461, якою накладено обтяження - арешт нерухомого майна та об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.

17 червня 2013 року державним виконавцем, при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1143 виданого 21 травня 2011 року Вишгородським районним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «БТА БАНК» заборгованості в розмірі 2 407 887,45 грн., складено відповідний Акт про реалізацію предмету іпотеки, а саме: домоволодіння - житловий будинок № 5 (літ. А), загальною площею 210,9 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами, який знаходиться з адресою: АДРЕСА_1; земельна ділянка площею 0,1605 га., кадастровий номер 32218:852:01:05:293:0105. Цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування житлового г; будинку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, іпотекодержателю - ПАТ "БТА Банк" за початковою ціною 1 539 188,00 грн. шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

29 жовтня 2013 року ПАТ "БТА Банк" направлено до відповідача заяву про звільнення майна з-під арешту, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,1605 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221885201 05 293 0105, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; домоволодіння (житловий будинок номер за РПВН: 20531180), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Вважаючи, що Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області було допущено бездіяльність щодо неповідомлення про вчинення дій щодо майна, яке перебуває в заставі та вважаючи, що відповідач повинен був зняти арешт з майна, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

В силу ч. 3 ст. 60 вищевказаного Закону, з майна боржника може бути знято арешт за постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, якщо виявлено порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом. Копія постанови начальника відділу державної виконавчої служби про зняття арешту з майна боржника не пізніше наступного дня після її винесення надсилається сторонам та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

Відповідно до п.п. 5.15.2 п. 5.15 розділу 5 Інструкції про проведення виконавчих дій затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 74/5 від 15 грудня 1999 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за № 865/4158, майно боржника може бути звільнено з-під арешту за постановою начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому підпорядкований державний виконавець, якщо під час розгляду відповідної скарги боржника виявлено порушення встановленого цим Законом порядку накладення арешту.

Копія постанови начальника органу державної виконавчої служби про звільнення майна боржника з-під арешту не пізніше наступного після її винесення дня надсилається сторонам та до відповідного органу (установи) для зняття арешту, а про відмову у звільненні майна боржника з-під арешту - боржнику.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2007 року між ПАТ "БТА Банк" та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки, згідно якого, на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 297/07-К від 17 жовтня 2007 в іпотеку передано нерухоме майно: - земельну ділянку площею 0,1605 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; - житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до Інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, 13 липня 2012 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області прийнято постанову про арешт майна боржника ВП № 33398461, якою накладено обтяження - арешт нерухомого майна та об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази оскарження у судовому порядку вищевказаної постанови від 13 липня 2012 року про арешт майна боржника ВП № 33398461.

Судом встановлено, що 17 червня 2013 року державним виконавцем складено відповідний акт про реалізацію предмету іпотеки, а саме: домоволодіння (житлового будинку) та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, - іпотекодержателю - ПАТ "БТА Банк" за початковою ціною 1 539 188,00 грн. шляхом заліку забезпечених вимог в рахунок ціни майна.

При цьому, доказів, які б підтверджували, що відповідач був обізнаний про те, що майно, на яке було накладено арешт постановою ВП № 33398461 від 13 липня 2012 року перебуває у позивача в заставі не надано.

Враховуючи вищенаведене, судом першої інстанції вірно зазначено, що в матеріалах справи не містяться докази про те, що відповідач знав про факт накладення арешту на майно яке перебуває в заставі у позивача.

З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для висновку про виникнення у відповідача обов'язку щодо повідомлення позивача про факт накладення на відповідне майно арешту.

29 жовтня 2013 року ПАТ "БТА Банк" направлено до відповідача заяву про звільнення майна з-під арешту, а саме: земельної ділянки, загальною площею 0,1605 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 3221885201 05 293 0105, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; домоволодіння (житловий будинок номер за РПВН: 20531180), яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем відповіді на вищевказану заяву про звільнення майна з-під арешту.

Тобто, станом на момент розгляду справи відповідачем не було відмовлено позивачу у звільненні з-під арешту земельної ділянки та домоволодіння, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що позовна вимога щодо зобов'язання відповідача зняти арешт з земельної ділянки та домоволодіння спрямована на майбутній захист прав та свобод позивача, а тому не підлягає задоволенню.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи міститься постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Вишгородського районного управління юстиції від 26 червня 2013 року ВП № 19652412 про звільнення майна з-під арешту, а саме: домоволодіння (житлового будинку) та земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" та відмову у їх задоволенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БТА Банк" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 лютого 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.

Повний текст ухвали виготовлений 10.12.2014 ро.

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.