Ухвала суду № 42337399, 15.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 Вн. № 28

У Х В А Л А

про прийняття справи до провадження

15 січня 2015 року м. Київ № 826/13890/13-аСуддя Окружного адміністративного суду м. Києва Санін Б. В. розглянувши адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1до1. Київського апеляційного господарського суду 2. Державної судової адміністрації України 3. Державної казначейської служби України 4. Міністерства доходів і зборів України простягнення коштівВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (надалі - Позивач/ОСОБА_1.) до Київського апеляційного господарського суду (надалі - Відповідач-1/КАГС), Державної судової адміністрації України (надалі - Відповідач-2/ДСА України), Державної казначейської служби України (надалі - Відповідач-3/ДКС України) та Міністерства доходів і зборів України (надалі - Відповідач-4/Міндоходів України), в якому просив суд:

1. Стягнути солідарно з КАГС та ДСА України невиплачену надбавку за вислугу років та довічне утримання в сумі 75 555 грн.

2. Стягнути солідарно з КАГС та ДСА України 16 200 грн. не виплаченої середньомісячної заробітної плати за 2006 та 2007 роки.

3. Стягнути солідарно з КАГС, ДСА України та ДКС України 20 000 грн. моральної шкоди.

4. Стягнути солідарно з Відповідачів 15 818 грн. 73 коп. незаконно утриманого податку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2013 р. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 р., у задоволені позовних вимог було відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014 р. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.11.2014 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.04.2014 р. - скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014 р. судом було акцентовано увагу на тому, що для винесення обґрунтованого рішення суди попередніх інстанцій необхідно встановити обставини, які не були досліджені.

Так, на думку колегії суддів Вищого адміністративного суду України, при розгляді даної справи суду попередніх інстанцій було не обґрунтовано застосовано ст.43 Податкового кодексу України, так як механізм передбачений даною нормою не поширюється на відшкодування податку за судовими рішеннями, а отже судами попередніх інстанцій було необґрунтовано відмовлено Позивачу у стягненні на його користь утриманих сум податку.

При цьому, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.12.2014 р. було акцентовано увагу на тому, що в частині визначення бази обчислення надбавки за вислугу років слід застосовувати положення Закону «Про статус суддів» (надалі - Закон №2862), а не постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» №865 від 03.09.2005 р., з огляду на те що Закон №2862 має вищу юридичну силу.

Згідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Так, 14.01.2015 р. до судді Окружного адміністративного суду міста Києва Саніна Б.В. через відділ документального обігу та контролю суду надійшла вказана адміністративна справа №826/13890/13-а.

Відповідно до положень ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Відповідно до ч.5 ст.71 КАС України, суд може збирати докази з власної ініціативи, при цьому суд акцентує увагу на тому, що згідно з ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Так, при розгляді матеріалів справи, суд дійшов висновку про необхідність витребувати у сторін додаткових документів.

Керуючись ст.ст. 104-107 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти справу до провадження, яка буде розглядатись під головуванням судді Саніна Б.В.

2. Призначити судове засідання 05.02.2015 р. о 13:00 год., що відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1, зал судового засідання № 9.

3. Явку повноважних представників сторін визнати обов'язковою.

4. Запропонувати Позивачу надати за сім днів до судового засідання письмові пояснення по обставинам (та документи на їх підтвердження), на які було акцентовано увагу Вищим адміністративним судом в ухвалі №К/800/24383/14 від 17.12.2014 р.

5. Запропонувати Відповідачам надати за сім днів до судового засідання надати письмові пояснення по обставинам (та документи на їх підтвердження), на які було акцентовано увагу Вищим адміністративним судом в ухвалі №К/800/24383/14 від 17.12.2014 р.

8. Суд звертає увагу осіб, які беруть участь у справі, що відповідно до ч.2 ст.114 КАС України у разі несвоєчасного надання витребуваних судом доказів та пояснень (без поважних причин), зазначені докази (пояснення) судом не приймаються та справу може бути вирішено на підставі наявних доказів відповідно до ч.6 ст.71 КАС України

У випадку неможливості з'явитись в судове засідання, сторонам подати відповідне повідомлення, в якому вказати обґрунтування поважності неможливості з'явитись до судового засідання та надати відповідні докази, що посвідчують поважність причин.

Суддя Б.В. Санін

Інформація про процесуальні права і обов'язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, мають право: 1) знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів; 2) знайомитися з матеріалами справи; 3) заявляти клопотання і відводи; 4) давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення; 5) подавати докази, брати участь у дослідженні доказів; 6) висловлювати свою думку з питань, які виникають під час розгляду справи, задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам; 7) подавати заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 8) знайомитися з технічним записом, журналом судового засідання, протоколом про вчинення окремої процесуальної дії і подавати письмові зауваження до них; 9) робити із матеріалів справи виписки, знімати копії з матеріалів справи, одержувати копії судових рішень; 10) оскаржувати судові рішення у частині, що стосується їхніх інтересів; 11) користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом. Особи, які беруть участь у справі, можуть за власний рахунок додатково замовити та отримати в суді засвідчені копії документів і витяги з них.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, відповідач має право визнати адміністративний позов повністю або частково, подати заперечення проти адміністративного позову.

Сторони можуть досягнути примирення на будь-якій стадії адміністративного процесу, що є підставою для закриття провадження в адміністративній справі.

Суд не приймає відмови позивача від адміністративного позову, визнання адміністративного позову відповідачем і не визнає умов примирення сторін, якщо ці дії суперечать закону або порушують чиї-небудь права, свободи чи інтереси.