Постанова № 42320781, 23.12.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 643/12550/14-п Головуючий у 1 інстанції

Провадження № 33/790/705/14 Короткий І.П.

Категорія: ст.124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2014 року м. Харків

Суддя судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Харківської області Шевченко В.В., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року про притягнення

ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

02 вересня 2014 року постановою судді Московського районного суду м. Харкова Ковтуна Анатолія Миколайовича визнано винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та піддано стягненню у виді позбавлення права керування транспортними засобами на 1 рік.

Як зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення АА2 № 457048 та встановлено судом першої інстанції, 07 серпня 2014 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_2, керуючи вантажним автомобілем DAF FT xf 105 держномер НОМЕР_1 з напівпричепом Schmitz scs 24 держномер НОМЕР_2 в м. Кременчук по вул.М.Кучми в районі будинку №4, в порушення п.п.10.1,13.1 ПДР України, не виконав вимогу дорожнього знаку 3.18 «Рух транспортних засобів висота яких перевищує 3.7 метри, заборонено», допустив наїзд на перешкоду - шляхопровід. В результаті автомобіль та контейнер отримали механічні пошкодження.

При розгляді справи суддя дійшов висновку, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.п.10.1,13.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність статтею 124 КУпАП.

Не погодившись з винесеним процесуальним рішенням судді, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини адміністративного правопорушення та висновок суду про його винуватість у дорожньо-транспортній пригоді, просить змінити постанову судді в частині накладення адміністративного стягнення, а саме застосувати стягнення у вигляді штрафу в межах санкції статті 124 КУпАП. Апелянт посилається на те, що стягнення йому було призначено без врахування пом'якшуючих обставин, а саме: визнання вини та щире каяття, відшкодування заподіяної шкоди за Полісом обов*язкового страхування та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність за вчинене правопорушення. ОСОБА_2 також зазначає, що працює водієм та цей вид діяльності є єдиним способом його заробітку.

Одночасно, посилаючись на те, що йому не було відомо про розгляд справи та про існування постанови, ОСОБА_2 просить поновити строк на подачу апеляційної скарги, оскільки копія оскаржуваного рішення ним отримана лише 04 грудня 2014 року.

Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року підлягає задоволенню, оскільки доводи апелянта щодо поважності причин пропуску цього строку матеріалами справи не спростовуються.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_2 , який підтримав апеляційну скаргу; перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова судді - зміні, виходячи з наступного:

Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 розглянута суддею відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, фактичні обставини правопорушення не оскаржуються апелянтом.

Так, суддя, з огляду на матеріали справи, обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Разом з тим, накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, як це вчинив суд першої інстанції, не узгоджується з вимогами ст. 33 КУпАП, яка регламентує загальні правила накладення стягнення за адміністративне правопорушення.

Так, при накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Постанова судді взагалі не містить обґрунтування накладення найбільш суворого за видом та у максимальному розмірі адміністративного стягнення, передбаченого санкцією ст.124 КУАП.

Приймаючи до уваги, що ОСОБА_2 вперше притягується до адміністративної відповідальності, визнав свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, розкаявся, працює водієм та іншого джерела прибутку не має, а також відсутність в матеріалах справи обставин, передбачених ст.35 КУпАП, що обтяжують його відповідальність за адміністративне правопорушення, апеляційний суд приходить до висновку, що законним та обґрунтованим буде застосування до ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції ст.124 КУпАП.

Враховуючи викладене, керуючись ст.294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_2 строк апеляційного оскарження постанови судді.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову судді Московського районного суду м. Харкова від 02 вересня 2014 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП, відносно ОСОБА_2 - змінити в частині накладеного стягнення.

Адміністративне стягнення, накладене на ОСОБА_2 у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік замінити на штраф у розмірі 25-ти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме - у розмірі 425 (чотирьохсот двадцяти п'яти) гривень.

В іншій частині постанову судді залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Харківської області В.В.Шевченко