увійти
УКР
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 червня 2009 року Справа № А36/444-07
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Добродняк І.Ю. (доповідач)
суддів - Бишевська Н.А., Коршун А.О.
при секретарі - Гулая О.Г.
за участю представників:
позивача: - Дґякова І.А. голова ліквідаційної комісії
Трійченко О.В. дов від 16.06.09
відповідача: - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2007 року
у справі № А36/444-07 (категорія статобліку-2.11.17)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення НОМЕР_1від 06.08.07,-
В С Т А Н О В И Л А:
ТОВ ОСОБА_1звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська НОМЕР_1від 06.08.07.
В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, висновки акту планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.05 по 31.03.07, що стали підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать нормам чинного законодавства. Відповідач дійшов помилкового висновку про безпідставність віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з операцій, здійснених позивачем з ПП «Простір-Д», з посиланням на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07 про визнання недійсними реєстраційних документів ПП «Простір-Д», припинення юридичної особи ПП «Простір-Д» та визнання недійсним його свідоцтва платника податку на додану вартість. Проте судове рішення від 05.07.07 скасовано ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 23.07.07 за ново виявленими обставинами.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, не повне з'ясування судом обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений судом належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення.
Позивач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що доводи відповідача ґрунтуються лише на рішенні суду, яке скасовано.
В судовому засіданні представники позивача підтримали доводи, викладені в письмових запереченнях.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що за результатами проведеної планової документальної перевірки ТОВ ОСОБА_1з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.05 по 31.03.07, Державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинська складений акт №110/23-32816037 від 25.07.07.
В ході перевірки відповідачем зроблено висновок, що в порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту у жовтні 2005 року суми податку на додану вартість у загальному розмірі 33933,33 грн. на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Простір-Д», яке не є платником податку на додану вартість.
Згідно договору № ПД-0000005 від 12.11.04, укладеному позивачем з ПП «Простір-Д», останнє відвантажило позивачу продукцію (СБС полімер) на загальну вартість 169666,67 грн., крім того ПДВ - 39933,33 грн., що підтверджено податковою накладною, складеною та підписаною від імені ПП «Простір-Д» ОСОБА_2(директор-засновник ПП «Простір-Д»), №79 від 07.10.05.
Реєстраційні документи ПП «Простір-Д» визнані недійсним рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07, яким також вирішено припинити юридичну особу ПП «Простір-Д» з 29.09.04 (з моменту реєстрації), визнати недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість № 04023371 з моменту видачі, тобто з 18.10.04.
Згідно протоколу опиту свідка від 26.12.06 документи ПП «Простір-Д» гр. ОСОБА_2 не підписувала, власником приватного підприємства «Простір-Д» вона не є, на своє ім'я в органах місцевої влади підприємство не реєструвала. Свій паспорт та копію ідентифікаційного номеру для реєстрації ПП «Простір-Д» вона нікому не давала, не створювала підприємство, реєстраційні та установчі документи ПП «Простір-Д» не підписувала та до контролюючих органів не подавала.
06.08.07 Державною податковою інспекцією м. Дніпродзержинська прийнято податкове повідомлення-рішення НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 50900,00 грн., в тому числі за основним платежем 33933,33 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16966,67 грн.
23.07.07 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська винесена ухвала у справі № 2-2903/07, прийнята за результатами розгляду заяви ТОВ ОСОБА_1про скасування за нововиявленими обставинами рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07 за позовом ОСОБА_2 до ПП «Простір-Д» про визнання документів недійсними. Вказаною ухвалою рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07 скасовано.
10.08.07 Заводським районним судом м. Дніпродзержинська винесена ухвала у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ПП «Простір-Д», якою позов ОСОБА_2 про припинення юридичної особи залишений без розгляду.
Відповідно до листа ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська № 26421/7/23-51 від 23.07.07 (а.с.73) станом на 23.07.07 ПП «Простір-Д» перебуває на обліку в податковому органі з 05.10.04, зареєстровано як платник податку на додану вартість 18.10.04, свідоцтво № 4023371.
Виходячи з фактичних обставин справи, норм чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час вирішення спору зроблений правильний висновок про правомірність заявлених позивачем вимог.
На момент здійснення спірної господарської операції ПП «Простір-Д» було зареєстровано в установленому порядку в якості суб'єкта підприємницької діяльності (виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 29.09.04, присвоєний ідентифікаційний код 33183892). 18.10.04 Приватному підприємству «Простір-Д» в установленому порядку видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 04023371.
Стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює певний порядок включення платником податків сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, який передбачає особливі вимоги до таких операцій, наявність певних умов для виникнення у платника податку права на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у відповідному звітному періоді, зокрема, це наявність у особи, яка складає і видає податкову накладну, визначеного в установленому порядку статусу платника податку на додану вартість.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту буд-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунктом документами.
Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 цього ж Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платник податку на додану вартість в порядку, передбаченому цим законодавством.
Згідно пп."б" п.9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість» реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається в тому числі, якщо платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання).
Відповідно до ч.1 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України обов'язковими для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і такими, що підлягають виконанню на всій території України, є судові рішення, що набрали законної сили.
Як встановлено вище, рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07, яким визнані недійсними реєстраційні документи ПП «Простір-Д», свідоцтво платника податку на додану вартість № 04023371, припинено юридичну особу ПП «Простір-Д», ухвалою того ж суду від 23.07.07 скасовано.
Ця обставина, виходячи з зазначених правових норм, позбавляє відповідача можливості посилатися в якості обґрунтування своїх дій на рішення Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 05.07.07, яке скасовано на момент складення акту перевірки від 25.07.07 № 110/23-32816037.
Посилання відповідача в обґрунтування своїх доводів на обставини, викладені в протоколі допиту свідка від 26.12.06 гр.ОСОБА_2, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки в силу ст.62 Конституції України та ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України вказаний протокол не є неналежним доказом підтвердження обставин незаконної реєстрації та діяльності ПП «Простір-Д».
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Згідно ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено тих обставин, на які він посилався при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, а також в обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги не спростовують обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а носять характер особистого тлумачення апелянтом окремих норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення, яким задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Придніпровський», у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 01 листопада 2007 року - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали.
Ухвалу складено у повному обсязі 20.07.09
