Ухвала суду № 42295459, 18.12.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 грудня 2014 року

справа № 811/1540/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №811/1540/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРК Портал" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень, наказу та зобов’язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Кіровоградської ОДПІ Кіровоградської області ДПС від 19.04.2013р. №0000452220 та №0000442220;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №681 від 28.03.2013р. «Про проведення позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ „ТРК Портал"»;

- зобов'язати відповідача відновити показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, задекларованих позивачем за березень-вересень 2010 року в розрізі контрагентів (ТОВ „Промагролізинг", ТОВ „Промінь Л"), що були відкориговані в автоматизованій системі „Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Ухвалою від 10.07.2013р. судом, на підставі п.5 ч.1 ст.155 КАС України, позовні вимоги про скасування оскарженого наказу та в частині зобов’язання відповідача відновити показники податкових зобов’язань після їх коригування були залишені без розгляду (а.с.167 т.2). Дана ухвала сторонами не оскаржувалася.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі №811/1540/13-а адміністративний позов було задоволено, визнано протиправними та скасовано оскаржені податкові повідомлення рішення відповідача.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року, в задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує неповним з’ясуванням судом обставин справи, невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи та невірним застосуванням норм матеріального права до спірних правовідносин. Зазначає, що проведеною перевіркою встановлено, що господарські операції позивача з контрагентами не мали реального характеру, укладені правочини є нікчемними.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог апеляційної скарги відповідача. Зазначив, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального права, і підстави для його скасування відсутні.

В судове засідання апеляційної інстанції представник відповідача не з’явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями податкового органу було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ „ТРК Портал" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ „Промагролізинг" за період з 01.02.2009р. по 31.08.2009р. та з 01.03.2010р. по 30.09.2010р., ТОВ „Промінь Л" за період з 01.09.2009р. по 31.12.2009р. і з 01.01.2010р. по 31.01.2010р., за результатами якої складено акт №47/22-2/35189723 від 04.04.2013р..

Під час перевірки виявлено наступні порушення вимог законодавства:

- ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків;

- пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 22938 грн., в тому числі за: лютий 2009 року на суму 2221 грн., березень 2009 року на суму 2618 грн., квітень 2009 року на суму 1424 грн., травень 2009 року на суму 1740 грн., червень 2009 року на суму 1315 грн., липень 2009 року на суму 1695 грн., серпень 2009 року на суму 1782 грн., березень 2010 року на суму 8680 грн., квітень 2010 року на суму 79 грн., травень 2010 року на суму 229 грн., червень 2010 року на суму 494 грн., липень 2010 року на суму 189 грн., серпень 2010 року на суму 299 грн., вересень 2010 року на суму 173 грн.;

- п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено податок на прибуток всього в сумі 28673 грн., в тому числі за: І квартал 2009р. на суму 6048 грн., ІІ квартал 2009р. на суму 5600 грн., ІІІ квартал 2009р. на суму 5299 грн., ІV квартал 2009р. на суму 5310 грн., І квартал 2010р. на суму 4587 грн., ІІ квартал 2010р. на суму 826 грн., ІІІ квартал 2010р. на суму 1003 грн..

19.04.2013р. на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0000442220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в загальній сумі 8021 грн., в т.ч. 6416 грн. - за основним платежем та 1605 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.13);

- №0000452220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 20678 грн., в т.ч. за основним платежем - 10143 грн. та 2535 грн. штрафні (фінансові) санкції (т.1 а.с.12).

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені податкові повідомлення-рішення, виходив з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіряємого періоду перебував у фінансово-господарських відносинах з ТОВ „Промагролізинг" та ТОВ «Промінь-Л». Зокрема, позивач укладав з продавцями договори купівлі-продажу товару (пиво, квас, вуглекислоту).

Факт отримання позивачем товару підтверджуються первинними бухгалтерськими документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними. Позивачем на виконання умов договору перераховано продавцям суму вартості товару, про що свідчать платіжні доручення.

Витрати, понесені позивачем на придбання товарів позивачем віднесено до складу валових витрат у відповідних періодах, сплачену суму ПДВ у ціні товару позивачем на підставі податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту.

Відповідно до норм діючого на час перевіряємого періоду податкового законодавства, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення у межах господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції було встановлено, що надані позивачем як до перевірки, так і суду первинні документи, оформлені відповідно до вимог діючого на час їх складання законодавства. Позивачем доведено факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій, контрагенти позивача у встановленому порядку були зареєстровані уповноваженим органом як суб'єкти господарювання, взяті податковим органом на облік як платники податків, в тому числі ПДВ, а позивач мав належним чином оформлені податкові накладні, одержані від контрагентів та інші первинні документи, що підтверджують факт існування господарських відносин між підприємствами.

Згідно пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, що діяла на час перевіряємого періоду), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів(послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи податкового органу щодо безтоварності, нереальності господарських операцій спростовуються наданими позивачем первинними документами. Первинні документи містять всі необхідні реквізити та відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством для первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції.

Суд першої інстанції встановив, і з цими висновками погоджується колегія суддів, що позивачем дотримано вимог закону, пов'язаних як з формуванням валових витрат, так і податкового кредиту.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, правомірності прийнятих рішень не довів, а тому такі рішення підлягали скасуванню.

Мотивація та доводи, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у справі № 811/1540/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 06.01.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак