Ухвала суду № 42295151, 14.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/5612/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Вівдиченко Т.Р., Горбань Н.І. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом товариства обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

28 квітня 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю «АТ Каргілл» (далі Товариство або позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі Центральний офіс відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000163720, № 0000173720 від 27.02.2014 року, № 0000233720 від 02.04.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.04.2014 роз'єднано у самостійні провадження наступні позовні вимоги:

- про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000163720 від 27.02.2014 року;

- про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000173720 від 27.02.2014 року, № 0000233720 від 02.04.2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.04.2014 року прийнято справу до провадження в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000163720 від 27.02.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явились у судове засідання та перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Центральним офісом проведена камеральна перевірка даних позивача задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за грудень 2013 року.

За результатом перевірки складено Акт перевірки № 126/28-10-37-10/20010397 від 08.02.2014 року, яким встановлено порушення:

- пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.3 статті 200, пункту 201.10 статті 201, пункту 202.1 статті 202 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит та від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2013 року на суму ПДВ 6 946 947 грн.;

- пункту 200.4 статті 200 ПК України, що призвело до завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 2 076 102 грн.

На підставі Акту перевірки Центральним офісом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000163720 від 27.02.2014 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 3 114 153 грн. з якої: за основним платежем 2 076 102 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 038 051 грн.

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0000163720 від 27.02.2014 року, оскільки є рішення суду, яке набрало законної сили та яким встановлено факт правомірності декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 076 102 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року і скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року на 2 076 102 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став - акт перевірки № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014 року «Про результати перевірки камеральних даних ТОВ «АТ Каргілл» задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість щодо від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та щодо суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за листопад 2013 року» (Том І а.с. 47, 13-26), згідно якого податковий орган встановив, що перевіркою додатка 8 «Заяви про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» до податкової декларації за листопад 2013 року встановлено включення до складу податкового кредиту незареєстровану в ЄДР податкову накладну від постачальників та несвоєчасно надано скаргу на цих постачальників (Том І, арк. 48).

Крім того, в цьому акті зазначено, що у разі порушення платником податку - продавцем товарів/послуг порядку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку - покупець таких товарів/послуг має право додати заяву із скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період, у якому складено таку податкову накладну, водночас платник податку втрачає право на включення до складу податкового кредиту звітного податкового періоду сум ПДВ, включених на підставі наданої заяви зі скаргою на постачальника, що відмовився у наданні податкової накладної та/або надано неналежним чином оформлений документ (відсутні чи помилково заповненні обов'язкові реквізити податкової накладної, передбаченні чинним законодавством), у разі наданні такої заяви до звітної декларації по операціях перша подія по яких сталася в періоді іншому ніж звітний.

У зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «AT Каргілл» по декларації з ПДВ за листопад 2013 року завищено податковий кредит на суму ПДВ 2 076 102 грн., а тому за результатами перевірки № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014 року винесене податкове повідомлення-рішення № 0000083720 від 24.01.2014 на зменшення від'ємного значення за листопад 2013 року в розмірі 2076102,00 грн. (Том І а.с. 49).

Також, відповідач на підставі акту перевірки № 3/40-50/37-10/20010397 від 09.01.2014 року та податкового повідомлення-рішення № 0000083720 від 24.01.2014 року дійшов висновку, що ТОВ «AT Каргілл» завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 2 076 102 грн., яка підлягає зменшенню (Том І а.с. 49).

Згідно пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Водночас, позивач зазначає, що чинним законодавством передбачено можливість подання платником податків у межах 365 календарних днів з дати складання податкової накладної відповідної заяви зі скаргою на недобросовісного платника податків, що порушує порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, лише з податковою декларацією за той звітний (податковий) період, в якому платник податків включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Згідно із частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29.10.2014 року залишеною без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.04.2014 у справі № 826/1722/14 за позовом ТОВ «АТ Каргілл» до Центрального офісу про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000073720 від 24.01.2014 та № 0000083720 від 24.01.2014 року, якою позов задоволено.

Зазначеними судовими рішеннями встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту за листопад 2013 року суму податку на додану вартість у розмірі 2 076 102 грн. по податковим накладним, які виписані постачальником до спливу 365 днів, та при цьому скарга на постачальників, які порушили порядок заповнення та/або порядок реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі, подана позивачем в тому звітному періоді, в якому суми податку на додану вартість по податкових накладних включені до складу податкового кредиту, а тому суд по справі № 826/1722/14 дійшов висновку про правомірність декларування позивачем зазначеної суми у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року.

Отже є рішення суду, яке набрало законної сили, яким встановлено факт правомірності декларування позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 2 076 102 грн. у складі від'ємного значення з податку на додану вартість за листопад 2013 року та скасовано податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2013 року на 2 076 102 грн.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість висновку відповідача про порушення позивачем пункту 200.4 статті 200 ПК України та завищення бюджетного відшкодування ПДВ за грудень 2013 року на суму 2 076 102 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Повний текст рішення складено 19.01.2015 року

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Горбань Н.І.