Ухвала суду № 42292093, 02.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

02 грудня 2014 року м. Київ В/800/5043/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Юрченко В.П. - головуючого,

Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Кошіля В.В., Моторного О.А.,

розглянувши заяву ПАТ «Черкасиобленерго»

про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року у справі № 823/18/14

за позовом ПАТ «Черкасиобленерго»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року касаційну скаргу ПАТ «Черкасиобленерго» залишено без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13 травня 2014 року у справі № 823/18/14 залишено без змін.

У заяві про перегляд судового рішення заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: ст. 1, ст. 3, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 5.15, п. 6.30, п. 6.32 Правил користування електричною енергією затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28, Методики обрахування плати за спільне використання технологічних електричних мереж затвердженої постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 12 червня 2008 року № 691 та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1988 року № 128/2568.

Як приклад неоднакового застосування одних і тих самих правових норм, заявник вказує на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2014 року (Вх. № К/9991/61905/11) та постанову Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року у справі № 904/8602/13.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Згідно із статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.

У судових рішеннях, на які посилається заявник, відсутнє різне правозастосування в подібних правовідносинах, яке відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України може бути підставою для перегляду судових рішень в адміністративній справі Верховним Судом України.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (пункт 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року №2 "Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України").

При вирішенні питання допуску справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах ухвалу Вищого адміністративного суду України від 7 березня 2014 року (Вх. № К/9991/61905/11) та постанову Вищого господарського суду України від 25 червня 2014 року у справі № 904/8602/13 оскільки зазначені судові рішення не підтверджують доводів заявника щодо неоднакового застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах, а свідчить про різні обставини справ, за наслідками оцінки яких суд дійшов різних правових висновків.

Оскільки чинне законодавство підставою для подання заяви про перегляд судових рішень та допуску адміністративної справи для перегляду Верховним Судом України визначає різне застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права в подібних правовідносинах, колегія суддів дійшла висновку про відмову в допуску даної справи до провадження.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В :

Відмовити в допуску до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 13 серпня 2014 року за заявою ПАТ «Черкасиобленерго» у справі № 823/18/14 за позовом ПАТ «Черкасиобленерго» до Державної податкової інспекції у м. Черкасах ГУ Міндоходів у Черкаській області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та не може бути оскаржена.

Головуючий суддя В.П. Юрченко

Судді: І.О. Бухтіярова

О.А. Веденяпін

В.В. Кошіль

О.А. Моторний