Постанова № 42274897, 24.11.2014, Апеляційний суд Закарпатської області

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

24.11.2014 м. Ужгород

Суддя апеляційного суду Закарпатської області Дворніченко В.І., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Іршавського районного суду Закарпатської області від 23.10.2014 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянна України, мешканця АДРЕСА_1, одруженого, непрацюючого, до адмінвідповідальності притягається вперше,

визнано винним в скоєнні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на один рік та стягнуто в користь держави судового збору в сумі 36-40 гривень.

Згідно вказаної постанови ОСОБА_1 12.10.2014 року о 19 годині в с.Білки в урочищі «Межиріччя» керував автомобілем марки УАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та на вимогу працівника міліції пройти у встановленому законом порядку медогляд на визначення ступеню алкогольного сп'яніння відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В поданій апеляції ОСОБА_1 просить зазначену постанову суду скасувати та ухвалити нову, якою провадження в справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В обґрунтування доводів апеляції зазначає, що протокол про адмінправопорушення, запроваджений відносно нього, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, свідки, зазначені в протоколі, взагалі не були присутніми на місці події, рапорта працівників міліції, на які, як на доказ його винності послався суд першої інстанції, не можна брати до уваги, в зв'язку з їх сумнівністю, і працівниками ДАІ були порушені вимоги Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 09.09.2009 року. Крім того вказує, що йому не було вручено копії адміністративного протоколу, як і не було роз'яснено його процесуальних прав, передбачених Конституцією України та ст.268 КУпАП як під час складання протоколу, так і в ході судового розгляду справи, адміністративне стягнення судом обрано без врахування вимог ст.33 КУпАП, а зміст його пояснень, наданих в суді першої інстанції, в постанові перекручено.

Дослідивши доводи апеляції та перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 280 КпАП України, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих , свідків, висновки експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо .

Згідно п.п.4.2 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, письмові пояснення свідків правопорушення, у разі їх наявності. У разі оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого частинами першою - четвертою статті 130 КУпАП, наявність свідків є обов'язковою.

У разі відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в протоколі робиться запис про це, який засвідчується підписом свідків.

В свою чергу, у відповідності до п.п.5.2, 5.4 зазначеної Інструкції процедура направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 та у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я посадова особа Державтоінспекції МВС в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Отже, аналізуючи зазначені норми, можна зробити висновок, що у випадку допущення водієм транспортного засобу порушення п.п.2.5 ПДР України (відмова від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння) та відмови порушника від підписання протоколу про адміністративне правопорушення, останній має містити підписи двох свідків, в присутності яких порушник відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння, та підписи двох свідків, якими засвідчується факт відмови порушника від підписання протоколу.

Зазначеним вимогам протокол серії НОМЕР_2 від 12.10.2014 року не відповідає.

Так, відмова ОСОБА_1 від підписання протоколу про адміністративне правопорушення підписами двох свідків не засвідчена і в ньому не вказано дії водія щодо ухилення від огляду(а.с.1).

Наявні в матеріалах справи пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3.(а.с.2, 3) не містять жодних даних про які-небудь обставини, що підлягають установленню в даній справі і за своїм змістом не відповідають вимогам ст.272 КУпАП.

Крім того, рапорт о/у СКР Іршавського РВ УМВС України в Закарпатській області лейтенанта міліції Варцаби І.І., наявний в матеріалах справи, посадовою особою, що його склала, не підписаний(а.с.5).

Всупереч вимогам ст.ст.256, 266 КУпАП, п.п.4, 6, 7, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 та п.п. 2.1, 2.5, 2.9 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року, в матеріалах справи, долучених до протоколу про адмінправопорушення відсутні будь-які відомості щодо пропозиції ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, а час складення протоколу, зазначений посадовою особою - 22:50 год. та місце його складення - м.Іршава, вул.Шевченка, як і пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, наявні в матеріалах справи, під час апеляційного розгляду справи не дають суду апеляційної інстанції з впевненістю констатувати, що посадовими особами ВДАІ з обслуговування Іршавського району дотримано установлений законом порядок направлення ОСОБА_1 для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння.

У відповідності до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» неприпустимим є спрощений підхід до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Отже, з аналізу зібраних у справі доказів та протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що для з'ясування обставин, визначених ст.ст.247, 280 КУпАП необхідним є приведення протоколу про адмінправопорушення та матеріалів до нього у відповідність зі ст.ст.256, 266 КУпАП та вимогами Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої Наказом МВС України № 77 від 26.02.2009 року, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103 і п.п. 2.1, 2.5, 2.9 Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 400/666 від 09.09.2009 року.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції розглянувши справу за таких неповно з'ясованих і перевірених доказів, прийняв рішення, яке не можна вважати обґрунтованим, у зв'язку з цим апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, оскаржувана постанова - скасуванню, а протокол про адміністративне правопорушення поверненню органу, що його надіслав для належного оформлення.

Керуючись ст. 268, 280, 283, 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову судді Іршавського районного суду від 23.10.2014 року, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч.1 ст.130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню, - скасувати, а протокол про адміністративне правопорушення повернути органу, який його надіслав, для належного оформлення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: В.І.Дворніченко